Справа № 569/9645/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2018 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Кучиної Н.Г.

з секретарем Довбенко Г.В.

з участю:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Рівне позовну заяву, яка надійшла від ОСОБА_1 до Рівненської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

В Рівненський міський суд з позовом до Рівненської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення митних правил звернувся ОСОБА_1.

В судовому засіданні позивач та представник позивача заявлені позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в адміністративному позові, просять суд їх задоволити та скасувати постанову в справі про порушення митних правил №0298/20400/16 від 21 липня 2016 року винесену першим заступником начальника Рівненської митниці ДФС - Павлюком О.А. про визнання ОСОБА_1 винним та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн. за ч.3 ст.470 МК України, а провадження у справі закрити.

В судовому засіданні представник відповідача заявлені позовні вимоги позивача не визнав та просить суд відмовити у їх задоволенні з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з дослідженої в судовому засіданні постанови в справі про порушення митних правил № 0298/20400/16 від 21 липня 2016 року щодо стягнення з ОСОБА_1 штрафу в сумі 8500,00 грн. (вісім тисяч п'ятсот гривень 00 копійок) за порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, що працівниками Рівненської митниці ДФС в ході проведення заходів спрямованих на відпрацювання орієнтування Львівської митниці ДФС №2232/13-70-26/7/36 від 23.02.2016 року, щодо осіб та транспортних засобів, по яким встановлено порушення строків транзитного ввезення на митну територію України встановлено, що 25 січня 2016 року на митну територію України громадянином України ОСОБА_1 в зоні діяльності Львівської митниці ДФС, в митному режимі «транзит» ввезено автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT», кузов НОМЕР_1.

Під час переміщення через митний кордон на транспортному засобі знаходився реєстраційний номерний знак Республіки Польща НОМЕР_2.

Згідно автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» та єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) транспортний засіб «VOLKSWAGEN PASSAT», кузов НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, станом на 25.05.2016 року за межі митної території України невивезений та перебуває на території України відповідно до ч. 1 ст. 321 МКУ під митним контролем.

Таким чином, гр. ОСОБА_1 перевищив встановлений статтею 95 Митного кодексу України строк доставки автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT», кузов НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, більше ніж на десять діб, який перебуває під митним контролем та митне оформлення якого не закінчено.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи с обставини, що пом'якшують, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідачем всупереч ст. 280 КУпАП не з'ясовувалося фактичних обставин справи, а оскаржувана постанова приймалася лише на підставі орієнтування Львівської митниці ДФС №2232/13-70-26/7/36 від 23.02.2016 року.

Згідно ч. 1 ст. 495 Митного Кодексу України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються:

1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів;

2) поясненнями свідків;

3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності;

4) висновком експерта;

5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Відповідно до ч. 1 ст. 494, про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до ч. 7 тієї ж статті, протокол складається у двох примірниках, один з яких вручається під розписку особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

Згідно ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є:

1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил;

2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду;

3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи;

4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду;

5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення;

6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 521 Митного Кодексу України, про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

Всупереч ст. 495 Митного Кодексу України в матеріалах справи відсутні докази вручення протоколу про порушення митних правил ОСОБА_1; пояснення ОСОБА_1 та свідків.

Відповідно до ст.74, 76 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 Митного Кодексу України, якою визначено відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів.

Згідно ст. 95 Митного Кодексу України встановлюються вимоги до переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у митному режимі транзиту, зокрема:

1. Товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні:

1) перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання;

2) не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту;

3) бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу;

4) мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації у разі їх застосування.

2. Транспортні засоби комерційного призначення, поміщені у митний режим транзиту, можуть піддаватися операціям з технічного обслуговування та ремонту, потреба в яких виникла під час перебування їх на митній території України.

3. За умови забезпечення ідентифікації товарів, що переміщуються у режимі транзиту, та дотримання інших вимог, встановлених цим Кодексом, допускається перевезення зазначених товарів транспортним засобом, який здійснює перевезення в межах митної території України товарів, які не перебувають під митним контролем.

В судовому засіданні встановлено, що 25 січня 2016 року ОСОБА_1 перетнув кордон Республіки Польща та в'їхав на територію України у якості пасажира у автомобілі марки «VOLKSWAGEN PASSAT», кузов НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_4, що належить ОСОБА_6.

Дану обставину підтвердив, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6, який вказав, що ОСОБА_1 дійсно перетинав кордон в якості пасажира.

Судом для встановлення істини по справі ухвалою суду від 01.12.2017 року було задоволено клопотання ОСОБА_1 про витребування з Рівненської митниці Державної фіскальної служби України відеозапис перетину ОСОБА_1 державного кордону України 25 січня 2016 року на автомобілі «Volkswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_2.

Однак, на виконання ухвали від 01.12.2017 року Державна фіскальна служба України Рівненської митниці ДФС листом повідомила суд, про те, що відеозаписи за 25 січня 2016 року в системах відео спостереження на митних постах «Городище» та «Прикладники» відсутні. Гарантований термін збереження відеозаписів у зазначених системах становить 120 днів.

Згідно ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи без дія льності покладається на відповідача.Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 до перетину кордону автомобілем «VOLKSWAGEN PASSAT», кузов НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 25 січня 2016 року жодного відношення не мав, а тим самим не перевищував строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само не втрачав цих товарів, транспортних засобів, документів не видавав їх без дозволу органу доходів і зборів.

Згідно ч. 1 ст. 526 Митного кодексу України, справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Ч. 2 тієї ж статті визначає, що про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

В ч. 4 ст. 526 Митного кодексу України зазначено, що справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Тобто ч. 4 ст. 526 Митного кодексу України містить виключний перелік обставин (їх сукупність) за яких може бути справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, а саме: якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Однак, в судовому засіданні було встановлено, що всупереч ст. 526 Митного кодексу України в матеріалах справи відсутній доказ того, що відповідачем по справі було повідомлено ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи про порушення митних правил.

Відтак, ОСОБА_1 було позбавлено законних прав, зокрема: права знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, па встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, а також те, що представник позивача в судовому засіданні належними та допустимими доказами довів заявлені у адміністративному позові вимоги, а представник відповідача заявлені позовні вимоги не спростував, а у адміністративних справах обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача, тому суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження та підлягають до задоволення.

Крім того, представник позивача просить поновити строк оскарження до суду постанови по справі про правопорушення митних правил №0298/20400/16 від 21 липня 2016 року. При цьому посилається на те, що постанову у справі про порушення митних правил № 0298/20400/16 від 21 липня 2016 року його довіритель не отримував, а про її існування дізнався лише у 2017 році, однак постанову у справі про порушення митних правил №0298/20400/16 від 21 липня 2016 року його довірителю видано лише 22 травня 2017 року, під підпис, про що є відповідна відмітка у справі про порушення митних правил №0298/20400/16 відтак вважає, що є всі необхідні законні підстави для поновлення строку на оскарження зазначеної постанови.

З урахуванням того, що позивач пропустив строк звернення до суду з поважних причин, а самепостанову у справі про порушення митних правил № 0298/20400/16 від 21 липня 2016 року видано ОСОБА_1 лише 22 травня 2017 року та в зв»язку з цим не міг вчасно подати адміністративний позов про оскарження винесеної постанови про визнання ОСОБА_1 винним та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн. за ч.3 ст.470 МК України , суд приходить до висновку, що цей строк підлягає поновленню.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 та ч.5 ст.69, ч.1 ст.257, ст.262, ч.8 ст.264, ст.266, ст.458, ст.485, ст.486, ст.489, ст.495, ст.531 МК України, ч.1 та ч.2 ст.2, ст.ст. 241-246 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Рівненської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови - задоволити.

Скасувати постанову в справі про порушення митних правил №0298/20400/16 від 21 липня 2016 року винесену першим заступником начальника Рівненської митниці ДФС - Павлюком О.А. про визнання ОСОБА_1 винним та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн. за ч.3 ст.470 МК України.

Провадження по справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу правопорушення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Рівненського міського суду Н.Г. Кучина