Справа №22-1719 2006 р.                                    Рішення ухвалено під головуванням

Категорія 29                                                           Якименко М.М.

Доповідач Пащенко Л.В.

УХВАЛА

Апеляційного суду Вінницької області

від 26.06.2006 року

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Нагорняка В.А.

Суддів: Пащенко Л.В., Мартьянової Л.І.

При секретарі Пшеничній Л.В.

Розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 26 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування жилим приміщенням, -

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2005 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування жилим приміщенням.

В заяві зазначав, що йому та відповідачу, який є його рідним сином, належить на праві спільної сумісної власності 3-х кімнатна квартира АДРЕСА_1. Він - позивач займає дві кімнати, а відповідач - одну кімнату в квартирі.

Відповідач привів квартиру в антисанітарний стан. Комунальні послуги не оплачує. В квартиру приходить колишня дружина відповідача, яка вчиняє сварки і скандали. Відповідач веде антигромадський спосіб життя: приводить до дому друзів, з якими розпиває спиртні напої, хуліганить, погрожує йому - позивачу. У зв'язку з чим він -позивач протягом більше 6-ти років звертається зі скаргами до правоохоронних органів, але з відповідачем проводять лише профілактичні бесіди.

Йому - позивачу, як людині похилого віку, необхідна стороння допомога, але ніхто не погоджується його доглядати через сина.

Тому позивач просив встановити порядок користування вищевказаною спірною квартирою виділивши йому в користування дві кімнати, жилою площею 10,5 кв. м. та 13,4 кв. м. з балконом, а відповідачу - кімнату, жилою площею 10,8 кв. м. Підсобні приміщення залишити в загальному користуванні.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 26 квітня 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду, як постановлене з порушенням вимог закону, скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення по слідуючих підставах.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності позивачу ОСОБА_1 та відповідачу ОСОБА_2 в рівних частках на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 28.10.1993 року згідно рішення Вінницької міської ради.

Вказана квартира складається з 3-х кімнат, житловою площею, відповідно, 10,5 кв. м.; 10,8 кв. м.; 13,4 кв. м.. Остання найбільша кімната в квартирі є прохідною і з неї є вихід на балкон.

Суд також встановив, що позивач займає кімнати, площею 10,5 кв. м. і 13, 4 кв. м., а відповідач - кімнату, площею 10, 8 кв. м. В судовому засіданні відповідач пояснив (і позивач цього не заперечував) що він також користується кімнатою, площею 13, 4 кв. м., оскільки з неї є вихід на балкон. Позивач же просив виділити йому дві кімнати з балконом саме тому, що заперечує, щоб відповідач ним користувався.

Дані обставини підтверджуються доказами, що є в матеріалах справи.

Врахувавши вищевказані обставини і взявши до уваги вимоги ст. ст. 319, 321, 369, 358 ч. 2 ЦК України та ст. ст. 150, 155 ЖК України, суд дійшов обгрунтованого висновку про відмову позивачу в позові, оскільки встановленням такого порядку користування квартирою, про який просить позивач, будуть порушуватись права відповідача, як співвласника житла, т. я. останній буде позбавлений можливості користуватись частиною жилої площі і балконом.

Рішення суду відповідає матеріалам справи і вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги безпідставні, необгрунтовані і висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 26 квітня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку у Верховний Суд України протягом двох місяців з дня проголошення.