Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 вересня 2009 року. м. Івано-Франківськ.
Колегія суддів, судової палати в цивільних справах, Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
Головуючого: Проскурніцького П.І.
Суддів: Девляшевського В.А., Матківського Р.Й.
За участю секретаря: Юрків І.П.
Сторін: позивачки ОСОБА_1, відповідача, представника Кутського ЗАТ ВКФ «Дударик, Яремчука П.М., його представника Васютина М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Кутського ЗАТ ВКФ “Дударик”, Кутського орендного заводу “Керамік”, третя особа відділ державної виконавчої служби Косівського районного управління юстиції, про стягнення заборгованості по спричиненій шкоді, моральної шкоди, за апеляційною скаргою Кутського закритого акціонерного товариства, виробничо-комерційної фірми “Дударик”, на рішення Косівського районного суду від 30 червня 2009 року,-
В С Т А Н О В И В :
30 серпня 2007 року ОСОБА_1звернулась до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що в листопаді 1970 року, водієм вантажного автомобіля Косівського заводу будівельних матеріалів було вчинено на неї наїзд. В результаті дорожно -транспортної пригоди було заподіяно їй травму, в наслідок якої вона стала інвалідом другої групи.
Справа № 22-ц-1286/2009 рік. Головуючий у 1 інстанції: Гордій В.І.
Категорія 32 Суддя-доповідач: Проскурніцький П.І.
Після ліквідації Косівського заводу будівельних матеріалів утворилась ЗАТ виробничо-комерційна фірма “Дударик” і Кутський завод “Керамік” з яких, рішенням Косівського районного суду від 04 квітня 1996 року стягнуто відшкодування шкоди починаючи з 01.04. 1996 року щомісячно.
Відповідачі виконували рішення суду, Кутське ЗАТ ВКФ “Дударик” до листопада 2000 року а завод “Керамік до січня 2002 року, після чого рішенням Косівського районного суду від 06 квітня 2005 року стягнуто заборгованість за попередній період.
З квітня 2005 року по лютий 2009 року рішення суду не виконувалось а тому, просила стягнути із кожного із відповідачів заборгованість в сумі 5247 гривень по відшкодуванню шкоди заподіяної каліцтвом і зобов’язати їх в подальшому виконувати рішення суду. Під час розгляду справи позивачка збільшила розмір стягнення до 10607 гривень 93 копійки з кожного з відповідачів та 8000 гривень моральної шкоди солідарно з кожного.
Рішенням Косівського районного суду від 13 травня 2008 року, позов задоволено частково, стягнуто з Кутської ВКФ «Дударик» 10607 гривень 93 копійки заборгованості по спричиненій шкоді заподіяній каліцтвом, в решті позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції Кутське ЗАТ ВКФ “Дударик” подало апеляційну скаргу в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції не правильно встановлені фактичні обставини справи, права та обов’язки сторін, не доведено обставини справи, які суд вважав встановленими.
Суд , керуючись ст. 455 ЦК України (в редакції 1963 року), прийшов до помилкового висновку про часткове задоволення позову.
Відповідачем по справі є Кутське ЗАТ ВКФ «Дударик» який немає відношення до їхнього підприємства Закритого Акціонерного товариства Виробничо-Комерційної Фірми «Дударик». Зазначене підприємство до заподіяння шкоди позивачці відношення немає, на час заподіяння шкоди їхнього підприємства ще не існувало і суд першої інстанції не виконав вимог ухвали апеляційного суду про встановлення підприємства, справжнього відповідача. До відповідальності не залучено Джурівський хімзавод до якого відносився Косівський завод будівельних матеріалів, в трудових відносинах з яким перебував водій ОСОБА_2., що автомобілем травмував позивачку.
Суд безпідставно керується ст. 455 ЦК України (в редакції 1963 року) що передбачає загальні підстави відшкодування шкоди, завданої здоров’ю фізичної особи каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я. Позивачкою не надано суду доказів в обґрунтування своїх позовних вимог. Нещасний випадок з позивачкою стався в листопаді 1970 року, по дорозі на роботу, тому позов про відшкодування шкоди повинен бути заявлений до Фонду соціального страхування, про те суд Фонд до участі в справі не залучив.
Судом порушено норми процесуального права, оскільки судом уже вирішено зазначений спір про що свідчать рішення Косівського районного суду від 04 квітня 1996 року та 06 квітня 2005 року, тому суд відповідно до вимог ст. 122 ЦПК України, повинен був відмовити у відкритті провадження або ж його закрити відповідно до вимог п.2, ч.1 ст. 205 ЦПК України.
Просить рішення суду першої інстанції скасувати і відмовити в позові.
Колегія суддів, вислухавши доповідача, позивачку, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Судом першої інстанції, на підставі зібраних і досліджених в судовому засіданні доказів, правильно встановлені фактичні обставини справи, права та обов’язки сторін, про те неправильно застосовані норми матеріального права.
Спірні правовідносини виникли у листопаді 1970 року. Позивачці було заподіяно шкоду джерелом підвищеної небезпеки. Рішенням Косівського районного суду від 06 квітня 2005 року, яке набрало законної сили, було установлено, що після ліквідації власника джерела підвищеної небезпеки, Кутського заводу будівельних матеріалів, було створено два підрозділи Кутське ЗАТ ВКФ «Дударик» та Кутський завод «Керамік» і з них стягнуто на користь позивачки відшкодування шкоди заподіяної ушкодженням здоров’я. Доводи апеляційної скарги з приводу що Кутське ЗАТ ВКФ «Дударик» не є правонаступником власника джерела підвищеної небезпеки спростовані зазначеним рішенням суду і відповідно до вимог ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ. Кутське ЗАТ ВКФ «Дударик» було утворено у 20 грудня 1994 року шляхом перетворення Кутської фабрики «Дударик», яка була відповідальна за заподіяну шкоду відповідно до рішення Косівського районного суду від 04 квітня 1996 року, що також підтверджене статутом Кутського ЗАТ ВКФ «Дударик». Судовими рішеннями було також установлено що правонаступники власника джерела підвищеної небезпеки, несуть відповідальність по відшкодуванню шкоди в рівних долях.
ЗАТ Кутський завод «Керамік» припинив свою діяльність, у зв’язку із визнанням його банкрутом, без визначення правонаступників і 12.03.2008 року вилучений з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Судом покладено на Кутське ЗАТ ВКФ «Дударик», у зв’язку із наведеним, тільки 50% відповідальності за спричинену шкоду. Розмір заборгованості по спричиненій шкоді, заподіяній каліцтвом визначено судом на підставі доказів, досліджених в судовому засіданні відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства.
Доводи апеляційної скарги з приводу незалучення до участі в розгляді справи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві також не ґрунтуються на законі, оскільки шкода, заподіяна позивачці ушкодженням здоров’я, не у зв’язку із трудовими відносинами а власником джерела підвищеної небезпеки з яким у трудових відносинах вона не перебувала і не при виконанні нею трудових обов’язків .
До того ж, як Кодексом 1963 р., так і Кодексом 2004 р. передбачений порядок відшкодування шкоди у разі припинення юридичної особи, зобов’язаної відшкодувати шкоду ( статті 37, 40 ЦК 1963 р.; статті 112, 1205 ЦК 2004 р).
Судом неправильно застосовані вимоги ст. 455 ЦК України ( в редакції 1963 року), яка регулює відшкодування шкоди заподіяної ушкодженням здоров’я у зв’язку із трудовими відносинами. До правовідносин що виникли, слід застосувати ст. 450 ЦК України( в редакції 1963 року), відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.
Судом стягнуто заборгованість по спричиненій матеріальній шкоді з правонаступника а не вирішено спір між тими сторонами і про той же предмет і з тих же підстав, який був раніше вирішений Косівським районним судом відповідно 04.04.1996 року та 06.04 2005 року, а тому посилання в апеляційній скарзі на необхідність закриття провадження в справі, відповідно до вимог ч.1, п. 2, ст. 205 ЦПК України, не ґрунтуються на законі.
Розглянувши справу, в межах пред’явленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку, про скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення з підстав неправильного застосування норм матеріального права.
На підставі викладеного, керуючись ст. 450 ЦК України, ст. ст. 307; 309; 311; 313; 314; 316; 317 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу, Кутського закритого акціонерного товариства, виробничо-комерційної фірми “Дударик” задовольнити частково.
Рішення Косівського районного суду від 13 травня 2008 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково, стягнути з Кутського закритого акціонерного товариства, виробничо-комерційної фірми «Дударик» на користь ОСОБА_1 десять тисяч шістсот сім гривень 93 коп. заборгованості по спричиненій матеріальній шкоді, заподіяній каліцтвом.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути із ЗАТ ВКФ «Дударик» в дохід держави 106 гривень 08 коп. судового збору та 30 гривень витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення але може бути оскаржена в касаційному порядку, безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців.
Головуючий: П.І. Проскурніцький
Судді: В.А. Девляшевський
Р.Й. Матківський