Справа 2а-750-09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.11.2009 рік м.Оріхів
Оріхівський районний суд Запорізької області у складі судді Огієнко Н.В., при секретарі Безштанківській О.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 до інспектора Оріхівського ВДАІ ГУМВС України в Запорізькій області лейтенанта міліції ОСОБА_2 про визнання недійсною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач 09.09.2009 року звернулася до суду з позовом в якому вказує, що «10» червня 2009 р. службовою особою відповідача – інспектором Оріхівського ВДАI ГУМВС України в Запорізькій областi лейтенантом міліції ОСОБА_2, щодо неї складено адміністративний протокол за правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КпАП України. Одночасно, винесено постанову АР 124966 від 10.06.2009 року, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 255,00 грн.
Зазначену постанову винесено щодо неї співробітником ДАІ ніби-то за перевищення швидкості руху.
Постанова не відповідає обставинам справи, вимогам закону та підлягає скасуванню з таких підстав.
У протоколі про адміністративне правопорушення та постанові відсутні докази належності виміряної швидкості саме її автомобілю. Фактично їй співробітником ДАІ, що склав протокол, було продемонстровано тільки час, який ніби-то пройшов з моменту вимірювання швидкості, на приладі. Встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме її автомобіля, неможливо, а за таких умов різниця у кілька секунд може означати, що насправді виміряно швидкість автомобіля, який рухався у кількох десятках метрах від її автомобіля.
Крім того п. 1.4. Розпорядження МВС України № 466 від 21.05.2009 року передбачено необхідність виключити випадки документування порушень встановленого швидкісного режиму руху транспортних засобів у зонах дії дорожніх знаків, що обмежують максимальну швидкість, на в'їздах у населені пункти на відстані меншій ніж 1000 метрів від його початку, а в даному випадку мене було зупинено на відстані менш ніж 100 метрів від такого дорожнього.
У відповідності до ст.ст.10-15 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”, на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Таких документів їй співробітником ДАІ надано не було.
Співробітник ДАІ під час вимірювання тримав вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується.
Окрім наведеного, слід зазначити, що розгляд справи на місці, без підготовки та надання її часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, - не тільки порушує її права, передбачені ст.268 КпАП України, але й призводить до того, що при винесенні постанови не враховано особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст.3 КпАП України. За таких умов права позивача при такому розгляді справи грубо порушено.
З огляду на викладене вважає, що дії працівника відповідача були незаконними.
До того ж, слід вказати, що відповідно до ст.71 ч.2 КАС України, обов’язок доказування правомірності своїх дій в даному випадку покладено на відповідача.
За таких умов у діях позивача немає складу правопорушення, у якому її визнано винною зазначеною постановою.
Очевидно, що співробітником ДАІ складено документи саме із цим «спрощеним» підходом, із значними процесуальними порушеннями, таким чином, що протокол протирічить постанові про адміністративне правопорушення.
По сімейним обставинам позивачка не мала можливості своєчасно звернутися до суду з даним позовом.
Прохає суд скасувати постанову про адміністративне правопорушення АР №124966 від 10.06.2009 року відносно неї, а провадження по справі закрити через відсутність складу адміністративного правопорушення.
У судове засідання позивачка надала заяву про розгляд справи у письмовому провадженні.
Відповідач до судового засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлений належним у судовому порядку.
Суд, вивчивши матеріали справи , вважає що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних обставин.
Відповідно до постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КпАП України від 10.06.2009 року службовою особою інспектором ДПС ОСОБА_2 щодо позивачки винесено постанову, в якій вказано, що «10.06.2009р. в 16.35 год. керувала автомобілем в с.Преображенка по вул..Гагаріна на автомобілі Фольцфаген, рухавшись зі швидкістю 83 км/год, чим перевищила встановлену швидкість на 23 км/год.»
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь –які фактичні дані , на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильно вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення , поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, , висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів , що мають функції , фото і кінозйомки , відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил , норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху , а також іншими документами.
В постанові не вказано, яким саме приладом зафіксовано перевищення швидкості позивачем , але не відомо чи є цей прилад автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, чи знаходився він у співробітника ДАІ, який керується ним безпосередньо або через комп’ютер (визначаючи ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, дату та час, абощо, об’єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо. Між тим, ст.14-1 КпАП України передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото-, кіно- або відео зйомки, які працюють у автоматичному режимі . За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж, не сприяє виконанню основних завдань міліції і, зокрема, ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень.
В порушення вимог ст. 251 КУпАП інспектором ДПС ДАІ не перевірені та не спростовані її пояснення, які вона надав по суті інкримінованого їй проступку.
Судом встановлено, що Відповідачем не було встановлено та опитано свідків правопорушення.
Крім того п. 1.4. Розпорядження МВС України № 466 від 21.05.2009 року передбачено необхідність виключити випадки документування порушень встановленого швидкісного режиму руху транспортних засобів у зонах дії дорожніх знаків, що обмежують максимальну швидкість, на в'їздах у населені пункти на відстані меншій ніж 1000 метрів від його початку, а в даному випадку її було зупинено на відстані менш ніж 50 метрів від дорожнього знаку «с.Преображенка».
У відповідності до ст.ст.10-15 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”, на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки та фіксації має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки та фіксації для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Таких документів відповідачем співробітником ДАІ надано не було.
Також при складанні протоколу, позивач прохав , як вбачається з матеріалів справи , інспектора не виносити в цей день постанову по справі про адміністративне правопорушення, так як бажала, щоб при цьому був присутній її адвокат як це передбачено ст.268 КУпАП так як вона була не згодна з даним протокол і бажала юридичної допомоги.
Інспектор ігноруючи прохання позивачки, хоча при цьому, як вбачається з протоколу, їй були роз’ясненні права згідно ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, складає на місці постанову по справі про адміністративне правопорушення. . За таких умов права позивачки при такому розгляді справи грубо порушено.
До протоколу не долучено жодних підтверджень вчинення нею адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.71 ч.2 КАС України, обов’язок доказування правомірності своїх дій в даному випадку покладено на відповідача. Так як відповідач не з'явився, , то суд оцінив докази, які були надані лише позивачем по справі.
Також суд вважає , що позивачка пропустила строк подання заяви на оскарження постанови з поважних причині вважає за можливим поновити його.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 КАСУкраїни, ст.287, 288 КпАП України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до інспектора Оріхівського ВДАІ ГУМВС України в Запорізькій області лейтенанта міліції ОСОБА_2 про визнання недійсною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити .
Поновити ОСОБА_3 строк подання заяви до суду на оскарження постанови, так як був пропущений з поважних причин.
Постанову серії АР №24966 від 10.06.2009 року у справі за адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 передбачене ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. скасувати , а справу про адміністративне правопорушення щодо неї закрити, за відсутністю у її діях складу такого правопорушення .
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя Оріхівського районного суду
Запорізької області: ОСОБА_4