1  

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

  ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

16 листопада 2009 року м. Полтава Справа № 2а-15628/09/1670

 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Л.О. Єресько,

при секретарі – В.А. Магді ,

за участю:

представника позивача:  ОСОБА_2 ,

представника відповідача:  Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції : Немчук М.С.   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за позовом  фізичної особи-підприємця ОСОБА_4  до  Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції , Державної податкової адміністрації в Полтавській області   про встановлення відсутності повноважень на проведення перевірки, визнання перевірки неправомірною, визнання нечинними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -  

В С Т А Н О В И В:  

 03 лютого 2009 року  фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (надалі - позивач)  звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до  Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції , Державної податкової адміністрації в Полтавській області  про визнання неправомірною перевірку господарської діяльності позивача, проведену Державною податковою адміністрацією в Полтавській області 13.01.2009 року, визнання нечинними рішень Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000152301, №0000162301 та №245 від 20.01.2009 р.

В ході судового розгляду позивач подав уточнену позовну заяву, в якій  просив встановити, що Державна податкова адміністрація в Полтавській області  не мала повноважень здійснювати перевірку господарської діяльності позивача 13.01.2009 року у спосіб, встановлений Порядком оформлення і реалізації матеріалів перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій  у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, затвердженим наказом ДПА України № 155 від 04.04.2002 року, Методичними рекомендаціями щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затвердженими наказом ДПА України № 355 від 27.05.2008 року, Порядком оформлення матеріалів перевірок додержання суб'єктами підприємницької діяльності вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, затвердженим наказом ДПА України № 388 від 14.08.2008 року; визнати  неправомірною перевірку господарської діяльності позивача, проведену Державною податковою адміністрацією в Полтавській області 13.01.2009 року, визнати нечинними рішення Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000152301, №0000162301 та №245 від 20.01.2009 р.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що перевірку позивача, за результатами якої винесено оскаржувані рішення про застосування штрафних  (фінансових) санкцій, проведено Державною податковою адміністрацією в Полтавській області 13.01.2009 року в порядку, спосіб і в межах повноважень, які не встановлені законом. Зазначав, що ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій», ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»,  п. 2 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в України», ст. 19 Господарського кодексу України передбачено, що перевірки проводяться згідно із законодавством України, натомість законодавчий механізм реалізації повноважень органів державної податкової служби на здійснення перевірок (права і обов'язки перевіряючих, термін перевірки, період, що перевіряється, порядок фіксації виявлених порушень, порядок та терміни прийняття рішень про застосування штрафних санкцій, та ін.)  відсутній.  При цьому є неправомірним застосування органом державної податкової служби Порядку оформлення і реалізації матеріалів перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій  у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, затвердженого наказом ДПА України № 155 від 04.04.2002 року, Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України № 355 від 27.05.2008 року, Порядку оформлення матеріалів перевірок додержання суб'єктами підприємницької діяльності вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, затвердженим наказом ДПА України № 388 від 14.08.2008 року, які не зареєстровані в Міністерстві юстиції України,  а тому не можуть створювати для суб'єкта перевірки права та обов'язки,  

Зазначав, що під час перевірки відповідачем порушено ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», оскільки позивачу не надано копії наказу на проведення перевірки.

Вказував також, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийняті на підставі акту перевірки від 19.01.2009 року, натомість цією датою перевірка не проводилася.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Представник відповідача Державної податкової адміністрації в Полтавській області у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце його проведення.

У письмових запереченнях відповідачі посилалися на те, що перевірку торгівельного павільйону позивача проведено в межах повноважень органів державної податкової служби, визначених  ст. 11  Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів  розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із врахуванням Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 27.05.2008 р. № 355; згідно плану – графіку  перевірок суб'єктів господарювання на січень 2009 року, направлень на перевірку. Порушення позивачем п. 1, 9, 13  ст. 3  Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст. 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» підтверджується матеріалами перевірки, у зв’язку з чим до нього правомірно застосовано (штрафні) фінансові санкції.

Заслухавши пояснення представників сторін,  всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов  підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.01.2009 року  інспекторами Державної податкової адміністрації у Полтавській області Кунатенком О.І. та Гончар О.В. проведено перевірку павільйону НОМЕР_5, що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4, розташованого у с. Копили Полтавського району Полтавської області, автошлях Київ – Харків – Довжанський,  щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій  на підставі направлень на перевірку від 10.01.2009 року № 174, 175 та згідно із планом перевірок за здійсненням СГД розрахункових операцій у сфері готівкового обігу на січень 2009 року.

Перевірку проведено в присутності продавця ОСОБА_7, як особи, що здійснювала розрахунки на момент перевірки.

Перевіркою встановлено наступні порушення:

-   п. 1, 9, 13  ст. 3  Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме, не забезпечення проведення розрахункової операції через реєстратор на повну суму 42 грн. 50 коп.;  не забезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, на  93 грн. 75 коп.; не забезпечення зберігання в книзі обліку розрахункових операцій фіскального звітного чеку № 0245;

-   ст. 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», а саме, відсутність на торгівельному об'єкті оригіналу торгового патенту (на видному місці наявна ксерокопія патенту, не завірена нотаріально);

-   ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме, здійснення торгівлі алкогольними напоями на розлив без наявності спеціального дозволу та статусу підприємства громадського харчування.

За результатами перевірки складено акт від 13.01.2009 року, реєстраційний № 85/16/31/23//28434206420 в ДПА у Полтавській області, реєстраційний № 00/0/16/24/23/2834206420 від 19.01.2009 року в Полтавській міжрайонній державній податковій інспекції.

Акт перевірки підписано особою, що здійснювала розрахунки, без зауважень до тексту акту та дій перевіряючих.

На підставі акту перевірки Полтавською міжрайонною державною податковою інспекцією 20 січня 2009 року винесено рішення № 0000152301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій  згідно п. 1, 4 ст. 17, ст. 22  Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в сумі 1021,25 грн.

Рішенням № 0000162301 від 20.01.2009 року  застосовано штрафні (фінансові) санкції відповідно до п. 1 ст. 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» в розмірі 80 грн.

20.01.2009 року Полтавською міжрайонною державною податковою інспекцією прийнято також рішення № 245 про застосування  фінансових санкцій згідно ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в сумі 1700 грн.

Позивач вважає дії відповідача з проведення перевірки та винесені за її результатами рішення неправомірними, у зв'язку з чим оскаржив їх до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено);добросовісно;розсудливо;з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку діям відповідача під час проведення перевірки павільйону позивача,  суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Частиною 2 ст. 9 зазначеного Закону встановлено, що у разі, коли державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів, вони виконують щодо цих платників ті ж функції, що й державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції.  

Відповідно до п. 4 ст. 10 Закону державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Статтею 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі – Закон «Про застосування РРО») передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Згідно із частиною 1 статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від  19.12.1995 року № 481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють  органи, які  видають  ліцензії,  а   також інші органи в межах  компетенції, визначеної законами України. З аналізу п. 4, п. 16 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»  вбачається, що органи державної податкової служби є   іншими органами, які здійснюють  контроль за дотриманням норм Закону України  «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» .  

Частиною 3 ст. 9 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996, № 98/96-ВР контроль за дотриманням вимог цього Закону здійснюється державними податковими органами та органами Міністерства внутрішніх справ України.  

З огляду на вищевикладене, повноваження органів державної податкової служби здійснювати перевірки суб'єктів господарювання з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій передбачені відповідними Законами.

Тому посадові особи Державної податкової адміністрації в Полтавській області під час проведення 13.01.2009 року перевірки павільйону позивача діяли на підставі та в межах повноважень, визначених чинним законодавством України.  

При цьому, необхідно зазначити, що процедуру проведення перевірок з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій регламентовано Методичними рекомендаціями щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України № 355 від 27.05.2008 року.  Закон або інший нормативно-правовий акт, що регулюють порядок проведення таких перевірок, відсутні.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що Державна податкова адміністрація України   організовує роботу   державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язану із здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.  

Тому  затвердження вищевказаних Методичних рекомендацій, за умови відсутності іншого законодавчого акту, який регулює порядок проведення перевірок з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій,  здійснено з метою організації роботи державних податкових інспекцій у зазначеному напрямку відповідно до наданих Законом повноважень.

Зазначені Методичні рекомендації є обов'язковими для врахування органами державної податкової служби, регулюють порядок взаємодії їх підрозділів, що не суперечить положенням інших актів чинного законодавства.

З аналогічних підстав органами державної податкової служби застосовуються також Порядок оформлення і реалізації матеріалів перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій  у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, затвердженим наказом ДПА України № 155 від 04.04.2002 року, Порядок оформлення матеріалів перевірок додержання суб'єктами підприємницької діяльності вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, затвердженим наказом ДПА України № 388 від 14.08.2008 року.  

Беручи до уваги зазначене, вимоги позивача про встановлення відсутності повноважень у Державної податкової адміністрації в Полтавській області на здійснення перевірки позивача способом, встановленим наказами ДПА України, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України № 355 від 27.05.2008 року,  перевірки контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу проводяться органами державної податкової служби відповідно до щомісячних планів групою у складі не менше двох посадових осіб за наявності у них службових посвідчень та направлень на перевірку.

Перевірку кафе згідно із вищевказаними  вимогами проведено групою інспекторів Державної податкової адміністрації у Полтавській області у складі 2 осіб на підставі плану перевірок за здійсненням СГД розрахункових операцій у сфері готівкового обігу на січень 2008 року за наявності направлень на перевірку.  

Посилання позивача на те, що йому перевіряючими не надано копію наказу керівника податкового органу про проведення перевірки,  не ґрунтуються на вимогах ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», якою передбачено надання копії наказу про проведення позапланової виїзної перевірки, тоді як перевірка павільйону позивача була плановою. Крім того,  ненадання документів платнику податків, встановлених цією статтею, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки, натомість  перевіряючі були допущені до перевірки.  

Згідно п. 3.10. Методичних рекомендацій підрозділом контролю за розрахунковими операціями, який проводив перевірку щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових та касових операцій, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів та ліцензій, матеріали перевірки надаються керівнику (заступнику керівника) органу ДПС, на обліку у якому перебуває платник податків, який перевірявся, для розгляду та прийняття рішення відповідно до чинного законодавства.  

Відповідно до зазначених вимог Державною податковою адміністрацією в Полтавській області листом від 16.01.2009 року вих. № 201/7/23-718 направлено матеріали перевірки павільйону НОМЕР_5 фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (акт від 13.01.2009 року, протокол про адмінправопорушення) до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції, за місцем перебування на обліку фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, де акт перевірки зареєстрований за № 00/0/16/24/23/2834206420 від 19.01.2009 року.

Доводи позивача про те, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийняті на підставі акту перевірки від 19.01.2009 року, коли перевірка не проводилася, суд не бере до уваги, оскільки 19.01.2009 року є датою реєстрації акту в Полтавській міжрайонній державній податковій інспекції, а не датою проведення перевірки.

Перевіряючи правомірність винесених Полтавською міжрайонною державною податковою інспекцією рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000152301, №0000162301 та №245 від 20.01.2009 р., суд виходить з наступного.

Рішенням № 0000152301 від 20.01.2009 року до позивача  застосовано штрафні (фінансові) санкції  згідно п. 1, 4 ст. 17, ст. 22  Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в сумі 1021,25 грн.:  

-   212,5 грн. (42,5 х5) - за не забезпечення проведення розрахункової операції через реєстратор на повну суму 42 грн. 50 коп.;  

-   340 грн. (20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) – за не забезпечення зберігання в книзі обліку розрахункових операцій фіскального звітного чеку № 0245;

-   468,75 грн.  (93,75 х 5) – за не забезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, на  93 грн. 75 коп.

Як встановлено судом, у павільйоні НОМЕР_5 фізичної особи-підприємця ОСОБА_4  на момент проведення перевірки використовувався реєстратор розрахункових операцій МІНІ 600.04 МЕ, заводський № ПА 64111170, реєстраційне посвідчення № НОМЕР_4 від 11.01.2008 року, видане Полтавською міжрайонною державною податковою інспекцією.

Перевіркою виявлено, що позивачем не забезпечено проведення розрахункової операції з використанням реєстратора розрахункових операцій при продажу 2 штук  «Хот – Догів», 2 ст. чаю, 1 пляшки «Red bull», 1 пляшки  «Вeer Mix», 1 пачки сигарет, на загальну суму 42,50 грн., які замовили перевіряючі.

Виходячи із системного аналізу чинного законодавства, початком перевірки органу державної податкової служби є момент пред’явлення суб’єкту господарювання перевіряючими направлення на перевірку та посвідчень.

Разом з тим, судом встановлено, що придбання вищевказаних продуктів здійснено інспекторами   до пред’явлення направлення на перевірку та посвідчень  , тобто   до початку перевірки  .

Таким чином, перевіряючими фактично проведено   контрольну закупку продукції. Натомість повноваження на здійснення контрольних закупок згідно ст. 5, п. 2 ч. 1 ст. 8, ч. 3 ст. 9  Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», надано лише оперативним підрозділам податкової міліції за умови порушення оперативно-розшукової справи. Враховуючи те, що суду не надано доказів щодо порушення оперативно-розшукової справи та участі у перевірці працівників підрозділів податкової міліції,  суд приходить до висновку, що контрольну закупку до початку перевірки позивача здійснено інспекторами Державної податкової адміністрації у Полтавській області без наданих на це законом  повноважень .  Звернення перевіряючих до суб'єкта господарювання як споживачів, а не як посадових осіб Державної податкової адміністрації в Полтавській області  не допускається, натомість викликає сумнів в їх неупередженості та може бути розцінено як провокація суб'єкта господарювання або як використання службового становища в особистих цілях.

У зв’язку з цим, порушення щодо непроведення через РРО суми покупки встановлено з використанням  способу, не передбаченого законом.  

За таких обставин акт перевірки від 13.01.2009 року в частині встановлення порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО» не може бути підставою для застосування фінансових санкцій до позивача відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування РРО» у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів, тому рішення № 0000152301 від 20.01.2009 року в частині застосування штрафної санкції в сумі 212,5 грн. є протиправним.  

Що стосується встановленого перевіркою порушення щодо не зберігання фіскального звітного чеку № 0245,  суд приходить до наступних висновків.

Згідно п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО» суб’єкти підприємницької діяльності зобов’язані  щоденно  друкувати  на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з  продажу  товарів  (послуг)  фіскальні звітні чеки  і  забезпечувати  їх  зберігання  в  книгах  обліку розрахункових операцій.

Статтею 2 Закону України «Про застосування РРО» визначено, що книга обліку розрахункових операцій – це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга,   що містить щоденні звіти  , які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Судом встановлено, що в павільйоні, що перевірявся, Книга обліку розрахункових операцій (надалі – Книга ОРО) до  РРО була зареєстрована Полтавською міжрайонною державною податковою інспекцією 11.01.2008 року, довідка НОМЕР_4.

Пунктом 7.5. Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. № 614, встановлено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає, зокрема: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання   фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО  ; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Як вбачається із наявної у матеріалах справи копії книги ОРО павільйону позивача, розділ 1 «Фіскальні звітні чеки» книги   не містить вклеєного фіскального денного Z звіту № 0245,  тоді як у розділі 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків» наявний запис про вказаний звіт від 20.11.2008 року.  

Згідно п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування РРО» у разі  невиконання  щоденного  друку   фіскального звітного   чеку або   його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій  до суб’єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у розмірі  двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян .

Таким чином,  рішення відповідача в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій відповідно до п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування РРО» у розмірі 340 грн. (17 грн. х 20) є правомірним.

Перевіркою також встановлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, на  93 грн. 75 коп.  

Відповідно до п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО» суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані забезпечити відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Статтею 2 Закону України «Про застосування РРО» місце проведення розрахунків визначено як місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.  

Згідно п. 23 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 року № 833, забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб’єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.

Разом з тим, в ході перевірки інспекторами було встановлено, що на місці проведення розрахунків фактично знаходилось 164 грн. 75 коп., що підтверджується складеним продавцем ОСОБА_7 описом грошових коштів з покупюрним описом, натомість згідно денного Х звіту з РРО в день перевірки через реєстратор було проведено розрахункові операції на суму 28 грн. 40 коп.  

У зв’язку з цим  констатовано невідповідність коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній в денному звіті РРО, та згідно із ст. 22 Закону  України «Про застосування РРО» правомірно було застосовано фінансову санкцію у п’ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність, 468,75 грн.  (93,75 х 5). Тому рішення № 0000152301 від 20.01.2009 року в цій частині є правомірним.

Надаючи оцінку рішенню № 00001622301 від 20.01.2009 року, яким за порушення п. 1 ст. 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 80 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»   торговий патент   повинен бути розміщений на фронтальній вітрині магазину, а у разі її відсутності - біля касового апарату.

Судом встановлено, що позивач має торговий патент на право здійснення торговельної діяльності серії НОМЕР_1, виданий 14.03.2008 року, строк дії якого продовжено 31 березня 2010 року.  

Враховуючи те, що в акті перевірки зафіксовано та підтверджено письмовими поясненнями   продавця ОСОБА_7, що оригінал патенту на момент перевірки у павільйоні був відсутній, натомість на видному для огляді місці знаходилася його ксерокопія, не завірена нотаріально, вимоги ст. 7 Закону позивачем було порушено.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону несуть таку відповідальність: за порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною першою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у розмірі   вартості торгового патенту за один календарний місяць.  

Беручи до уваги, що рішенням Полтавської районної ради від 13.01.2005 року «Про ставки торгового патенту» було встановлено вартість торгового патенту на території Полтавського району в сумі 80 грн., Полтавською міжрайонною державною податковою інспекцією правомірно застосовано до позивача штрафні санкції відповідно до ст. 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» в сумі 80 грн.

Надаючи оцінку рішенню № 245 від 20.01.2009 року, яким за здійснення торгівлі алкогольними напоями на розлив без наявності спеціального дозволу та статусу підприємства громадського харчування до позивача застосовано штраф в розмірі 1700 грн., суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини 10 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР роздрібна торгівля   алкогольними   напоями   або  тютюновими виробами  може  здійснюватися  суб'єктами господарювання всіх форм власності,  у  тому  числі  їх  виробниками,   за  наявності  у них ліцензій.  

При цьому ст. 1 Закону визначено, що роздрібна торгівля – це діяльність   по продажу товарів  безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків,   у тому числі на розлив   у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.  

Згідно ч. 4 ст. 15-3 Закону продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється   тільки суб'єктам господарювання громадського харчування   та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, суб'єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів.  

Поняття закладу громадського харчування було визначено у Правилах роботи закладів (підприємств) громадського харчування, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24 липня 2002 р. № 219, як організаційно-структурна статистична одиниця у сфері громадського харчування, яка виробляє, доготовляє та продає  кулінарну продукцію, булочні, борошняні кондитерські вироби та закупні товари.

У зв'язку із внесенням змін до зазначених Правил наказом Міністерства економіки України від 09.10.2006 року № 309 у назві та тексті Правил слова "громадське харчування" в усіх відмінках замінено словами "ресторанне господарство".

Відповідно до п. 1.4. Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства суб'єктами господарської діяльності здійснюється діяльність у сфері ресторанного господарства   після їх державної реєстрації   в установленому законодавством порядку.   Роздрібна торгівля алкогольними напоями  і тютюновими виробами в закладах (підприємствах) ресторанного господарства   здійснюється суб'єктами господарської діяльності за наявності відповідних ліцензій.   

Згідно абз. 3 п. 1.6. Правил відкриття закладу (підприємства) ресторанного господарства узгоджується з органами місцевого самоврядування, установами державної санітарно-епідеміологічної служби в установленому законодавством порядку.  

Судом встановлено, що позивач на момент перевірки мав свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2,  ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями серії НОМЕР_3, видану Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України в Полтавській області 29.02.2008 року 29.02.2008 року (термін дії з 06.03.2008 року по 06.03.2009 року), торговий  патент на право здійснення торговельної діяльності на території с. Копили автошлях Київ-Харків-Довжанський, серії НОМЕР_1, виданий 14.03.2008 року, строк дії якого продовжено 31 березня 2010 року, дозвіл Терешківської сільської ради Полтавського району № 49 від 10.11.2008 року на розміщення об'єкту торгівлі – павільйону НОМЕР_5 (терміном з 01.12.2008 року по 01.03.2009 року).  

Наявність зазначених документів, з огляду на положення чинного законодавства, давала право позивачу здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями, яка включає   продаж алкогольних напоїв на розлив. Необхідність оформлення окремого дозволу, ліцензії або іншого документа для продажу алкогольних напоїв на розлив, законодавством не встановлена.  

При цьому відповідачем не доведено, що позивач не належить до суб'єкта господарювання громадського харчування. Питання можливості віднесення позивача до суб'єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів, які також мають право здійснювати продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці згідно ч. 4 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», перевіркою не досліджувалося.

Посилання відповідача на відсутність у позивача погодження  установи державної санітарно-епідеміологічної служби суд не бере до уваги, оскільки вказана обставина не може бути визначальною для встановлення статусу суб'єкта громадського харчування, натомість вирішення питань про порушення законодавства, що регулює санітарно-епідеміологічне благополуччя населення, є компетенцією спеціально уповноважених органів.

Таким чином, висновок  перевірки про порушення позивачем ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у зв'язку із здійсненням торгівлі алкогольними напоями на розлив без наявності спеціального дозволу та статусу підприємства громадського харчування, є необґрунтованим.

Тому рішення № 245 від 20.01.2009 року, яким відповідно до ст. 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до позивача застосовано штраф в розмірі 1700 грн., не ґрунтується на вимогам Закону, винесено без урахування усіх обставин, які підлягали встановленню.

Враховуючи вищевикладене, а також з огляду на те, що  рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є правовим актом індивідуальної дії, та згідно ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно ч. 2 ст. 11 КАС України вийти за межі позовних вимог про визнання рішень нечинними, та визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції  № 245 від 20.01.2009 року  про застосування  фінансових санкцій в сумі 1700 грн. та рішення  №0000152301 від 20.01.2009 року  про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1021,25 грн. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 212,50 грн. В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити.  

Згідно ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.    

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст. 3, 17, 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст. 10, 15-3, 18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", ст. 7, 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», статями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71,  160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -  

  П О С Т А Н О В И В:  

 Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції, Державної податкової адміністрації в Полтавській області про встановлення відсутності повноважень на проведення перевірки, визнання перевірки неправомірною, визнання нечинними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій задовольнити частково.  

Визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції  № 245 від 20.01.2009 року  про застосування  фінансових санкцій в сумі 1700 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення  Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції  №0000152301 від 20.01.2009 року  про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1021,25 грн. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 212,50 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.  

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.  

Постанова, відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу  адміністративного судочинства України.    

Повний текст постанови виготовлено 20 листопада 2009 року.  

    Суддя                   Л.О. Єресько