Справа № 2-3098/09

                                                                     РІШЕННЯ

                                                             ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

17 липня 2009 року     Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді     - Шиян В.М.

при секретарі     -   Терновій Н.В.

за участю

позивача     -   ОСОБА_1.

представника відповідача       - Осадчук В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Родовід Банк" про стягнення заборгованості за депозитним договором ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за депозитним договором.

В позовній заяві посилався на те, що між позивачем і відповідачем був укладений депозитний договір № ДРЄ.195.Щ90-1794/12-2008 від 29.12.2008 року, за яким позивач вніс до банку внесок на депозитний рахунок у розмірі 500 євро. Термін внеску складав 90 днів з дня внесення коштів, тобто з 29.12.2008 року. Процентна ставка за внеском складає 13% річних від суми вкладу з виплатою відсотків в кінці терміналу.

30.03.2009 року, в звязку з закінчення строку дії депозитного договору, позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про необхідність повернення вкладу та відсотків, але в задоволенні вимоги йому було відмовлено.

Просив суд в своїй позовній заяві стягнути з відповідача заборгованість за депозитним договором в сумі 500 євро, 13% річних, що складає 16 євро 25 євроцентів та пеню згідно п.5.2. Договору , що складає суму 0,1 % від суми вкладу за кожний день прострочення, але не більше 1% від суми вкладу та 0,1% від суми процентів за кожний день прострочення, але не більше 1% від суми невиплачених в строк процентів на момент винесення судового рішення. Також просив стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги повністю підтримав, посилаючись на викладені в заяві обставини.

Представник відповідача позовні вимоги визнав, але вважає, що не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення суми депозитного вкладу, нарахованих відсотків та пені за час прострочки повернення вкладу і процентів по вкладу, до припинення терміну дії мораторія на задоволення вимог кредиторів згідно постанови Правління НБУ від 13.03.2009 р. №138, а саме до 15.09.2009 року.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено судом, 29 грудня 2008 року Відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк» та позивачем ОСОБА_1 укладено договір № ДРЄ.195.Щ90-1794/12-2008 про строковий банківський вклад «Щедрик». За умовами вказаного договору банк приймає від вкладника на строковий депозитний рахунок грошову суму в розмірі 500 євро строком на 90 днів і зобов'язується повернути суму вкладу 29 березня 2009 року і проценти на неї на умовах та в порядку, встановлених договором.

         Судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору позивачем    ОСОБА_1. внесено на рахунок банку грошові кошти - вклад в сумі 500 євро, що підтверджується квитанцією від 29 грудня 2008 року.

Тому, суд приходить до висновку, що між сторонами з вказаного договору виникли відповідні     правовідносини,     які     регулюються     умовами     договору    та чинним законодавством.

Відповідно до ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку.

Відповідно до умов п. 1.1. договору строкового банківського вкладу відповідач зобов'язався повернути вклад 29 березня 2009 року.

Судом встановлено, що відповідач позивачу всупереч умов договору відмовив у виплаті суми вкладу і нарахованих відсотків.

Суд вважає, що в даному випадку відповідач прийшов до помилкового висновку про неможливість повернення вкладу позивачу. При цьому суд бере до уваги, що  правовідносини між сторонами виникли з договору банківського вкладу та регулюються його умовами.

Відповідач мав взяти до уваги, що норми Цивільного кодексу України порівняно з Постановою НБУ мають вищу юридичну силу, а тому у випадку колізії норм підлягають до застосування.

Діючи в межах договору, керуючись ч.2 ст.1060 ЦК України, відповідач мав повернути вклад повністю 29 березня 2009 року та сплатити відсотки.

Тому   суд,   приходить  до   висновку,   що   позовні   вимоги   ОСОБА_1. підлягають     задоволенню,  необхідно     зобов'язати  Відкрите  акціонерне  товариство  "Родовід   Банк"   повернути   ОСОБА_1   суму   вкладу за договором банківського вкладу № ДРЄ.195.Щ90-1794/12-2008 від 29.12.2008 року в розмірі  500 євро з нарахованими за вказаним договором   відсотків в сумі 16 євро 25 євроцентів.

Призначення постановою Національного банку України № 138 від 13.03.2009 року тимчасової адміністрації у ВАТ «Родовід Банк» та на введення мораторію на  задоволення вимог кредиторів на період до 15.09.2009 року наведених вище висновків суду не спростовують.

При цьому суд бере до уваги, що згідно ст.85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації

Наслідком введення мораторію є заборона стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України, але це не є перешкодою для постановления судового рішення у  спорі між банком та вкладником.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три  проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вирішуючи позовну вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 0,1% від суми вкладу за період прострочення виконання боржником  свого зобов'язання, та 0,1 % від суми процентів за кожний день прострочки, згідно Договору, суд бере до уваги, що правовідносини між банком та вкладником регулюються спеціальними нормами - параграфом 3 глави 71 та главою 72 ЦК України, які не передбачають можливості застосування таких санкцій.

Встановивши дані обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за депозитним договором в розмірі 500 євро, а також 13% річних в сумі 16 євро 25 євроцентів.

Також з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді    в розмірі 250 грн.00 коп.

Керуючись ст.ст. 10,11, 60, 209, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 625, 1060 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Родовід Банк" про повернення банківського вкладу задовольнити частково.

Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство "Родовід Банк" повернути ОСОБА_1 суму вкладу за договором банківського вкладу № ДРЄ.195.Щ90-1794/12-2008 від 29.12.2008 року в розмірі 500 євро з нарахованими за вказаним договором відсотків в сумі 16 євро 25 євроцентів, а всього - 516 євро 25 євроцентів.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Родовід Банк" державне мито в розмірі 56 грн. на користь держави.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Родовід Банк" на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді, в сумі 250 грн.00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає чинність після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                                         В.М.Шиян