Справа № 2-59, 2007 p.
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
іменем України
16 лютого 2007 року м. Валки
Валківський районний суд Харківської області
в складі:
головуючого судді Бондаренко В.М.
при секретарі Заєць Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Валки цивільну справу за позовом ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди в розмірі 7 040, 04 коп.
ВСТАНОВИВ:
19 12 2006 року позивач звернулася до Валківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди.
Позивач в процесі розгляду справи уточнила позовні вимоги, а саме додатково просила стягти з відповідача витрати на оголошення в газету та проїзд Валки - Харків в сумі 98грн. 99 коп. та зменшила суму моральної шкоди до 3 000 грн.
В судовому засіданні позивач позов підтримала, просила стягнути з відповідача 1 290,01 грн., моральну шкоду в розмірі 3 000 грн. та судові витрати, які складаються витрат по сплаті судового збору 119,10 грн., інформаційно-технічного забезпечення 30 грн та правової допомоги 700 грн.
По суті позову пояснила, що 23 червня 2006 року приблизно о 15 годині 30 хв. на автошляху Київ - Харків - Довжанський на 417 км. в районі с Сніжків водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки „Део Ланос", державний номер НОМЕР_1, що належить йому на праві власності, не дотримавшись безпечної дистанції та безпечного інтервалу, допустив зіткнення з належним їй автомобілем „ ВАЗ 21013" державний номер НОМЕР_2 яким керував її син ОСОБА_2, в результаті чого її автомобіль отримав значні технічні ушкодження. На місце ДТП виїжджали працівники ООДП ДАІ при УМВС України в Харківській обл., якими були складені протоколи про адміністративне правопорушення, огляду місця ДТП, довідка по ДТП. Винним в скоєнні ДТП є водій ОСОБА_3. Постановою судді Печерського райсуду м. Києва ОСОБА_3 визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Зіткнення відбулося внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 п. п. 13,.1, 13.3 ПДР України, в яких зазначено, що „водій в залежності від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей перевозимого вантажу і стану транспортного засобу, повинен додержуватися безпечної дистанції"' та „під час обгону, об'їзду перешкоди і зустрічному роз'їзді необхідно обрати безпечний інтервал, Щоб не створювати безпеки для дорожнього руху ". Автомобіль, яким керував ОСОБА_3, належить відповідачу. Відповідач є власником джерела підвищеної небезпеки, і, відповідно до ст.. 1187 ЦК України, повинен нести відповідальність за спричинену вказаним джерелом шкоду. Крім матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, вважає, що їй завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що вона, по незалежним від неї причинам, не має можливості тривалий час користуватися автомобілем, який використовувався членами її родини у власних цілях. Вона проживає з сином та його сім'єю, які мають дитину - інваліда. її необхідно періодично возити до лікарів, а у зв'язку з відсутністю автомобіля, їм доводиться наймати інший транспорт, нести додаткові витрати. Таким чином відсутність транспортного засобу призвела до порушення нормальних життєвих зв'язків. До того ж в її автомобілі під
2
час зіткнення знаходилося троє малолітніх дітей, яких син забрав з дитячого садка і віз додому: 2 її внуки і дитина сусідів. У зв'язку з цим діти були дуже налякані. Із - за цього випадку у неї погіршилися стосунки з сусідами. Вона постійно хвилюється, відчуває інші моральні незручності, що в цілому призводять до морального дискомфорту. До того ж автомобіль до цього часу не відремонтований за браком коштів.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився. З матеріалів адміністративної справи про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності, як і були витребувані Валківським судом з Печерського райсуду м. Києва, вбачається, що відповідач проживає в м. Києві, а зареєстрований в м. Харкові. Повістки відповідачу про виклик в судове засідання направлялися як за адресою в м. Харкові, так і в. м. Києві, але повернулися з поштовими відмітками про невручення. Відповідно до ст. 74 ЦПК України відповідач був викликаний в суд через оголошення в пресі. Опублікування оголошення про виклик відповідача в судове засідання на 16 лютого 2007 року відбулося в Харківській обласній газеті «Слобідський край» від 06 лютого 2007 року. Крім того, позивач пояснила, що відповідач після того, як вийшло оголошення в пресі, а саме 10 лютого 2007 року приїздив до неї додому і вона йому повідомляла про місце і час розгляду справи. Тобто є всі підстави вважати, що відповідачу було відомо про місце і час судового розгляду справи. Відповідач про причини неявки в судове засідання не повідомив.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.. 224 ЦПК України.
Третя особа ОСОБА_2 суду пояснив, що 23 червня 2006 року приблизно о 15 годині 30 хв. на автошляху Київ - Харків - Довжанський на 417 км. в районі с Сніжків водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки „Део Ланос", державний номер НОМЕР_1, не дотримавшись безпечної дистанції та безпечного інтервалу, допустив зіткнення з автомобілем „ ВАЗ 21013" державний номер НОМЕР_2, яким він керував, в результаті чого автомобіль, що належить його матері, позивачу по справі, отримав значні технічні ушкодження.
Суд, вислухавши пояснення позивача, третьої особи, дослідивши та
проаналізувавши письмові докази по справі, приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Встановлено, що 23 червня 2006 року приблизно о 15 годині ЗО хв. на автошляху Київ - Харків - Довжанський на 417 км. в районі с Сніжків водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки „Део Ланос", державний номер НОМЕР_1, що належить йому на праві власності, не дотримавшись безпечної дистанції та безпечного інтервалу, допустив зіткнення з належним позивачу автомобілем „ ВАЗ 21013" державний номер НОМЕР_2 яким керував її син ОСОБА_2, в результаті чого її автомобіль отримав значні технічні ушкодження.
Володільцем джерела підвищеної небезпеки - автомобіля « Део Ланос", державний номер НОМЕР_1 є відповідач ОСОБА_3.
Висновки суду підтверджуються слідуючими доказами:
висновком спеціаліста - товарознавця № 5604 від 24 07 2006 року;
квитанціями про оплату телеграми, автотранспортних послуг, квитків на проїзд, судових витрат;
матеріалами адміністративної справи № 3 - 5050/06р. відносно ОСОБА_3 із якого вбачається, що постановою судді Печерського райсуду м. Києва від 27 07 200 року відповідача ОСОБА_3, притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП і ним оскаржене не було.
Відповідно до ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
3
Виходячи з вищенаведеного суд вважає, що позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1290 грн. 01 коп. та судові витрати підлягають до задоволення. Також суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди з відповідача в сумі 3000 грн дещо завищені, і тому вважає за необхідне стягнути суму у розмірі 1 000 грн., оскільки позивач дійсно не має можливості тривалий час користуватися автомобілем у власних цілях, що призвело до порушення нормальних життєвих зв'язків, відчуття певних страждань, морального дискомфорту.
На підставі викладеного та керуючись ст.. 10,11,209,212,214-215 ЦПК України, ст. 23, 1187 ЦК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягти з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 1 290,01 грн.
Стягти з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 119,10 грн. та витрати пов'язані з розглядом судової справи: витрати на інформаційно - технічне забезпечення - ЗО грн., та витрати на правову допомогу в сумі 700 грн.
Стягти з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1 000 грн., а всього 3139,11 грн. (три тисячі сто тридцять дев'ять грн.. 11 коп.).
В задоволенні іншої частини позовних вимог про відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом десяти днів з дня отримання копії рішення відповідачем.
Райсуддя: Бондаренко В.М.