У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 серпня 2009 року. м. Івано-Франківськ.
Колегія суддів, суддів судової палати у цивільних справах, Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
Головуючого: Проскурніцького П.І.
Суддів: Бідочко Н.П., Бойчука І.В.
За участю секретаря: Сідорука А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання судових рішень, департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі ДДВС МЮ України), за апеляційною скаргою ДДВС МЮ України на ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 19 травня 2009 року,-
В С Т А Н О В И Л А :
02 лютого 2009 року ОСОБА_1 подав скаргу на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання судових рішень ДДВС МЮ України посилаючись на те, що на підставі постанови державного виконавця, 04 червня 2007 року відкрито виконавче провадження по виконанню рішення Коломийського міськрайонного суду від 10 серпня 2004 року про стягнення на його користь з військової частини А-1501, 3191 гривню 67 коп. На підставі ухвали Коломийського міськрайонного суду від 06.04. 2007 року, замінено боржника у виконавчому провадження на Міністерство оборони України. На протязі двадцяти місяців, державним виконавцем не вживається заходів по примусовому виконанню судового рішення, він не отримує жодних відомостей про вчинення виконавчих дій. Просив визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця і зобов’язати його виконати судове рішення.
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 19 травня 2009 року скаргу задоволено.
Справа №22-ц-1065/2009 рік. Головуючий у 1 інстанції: Васильковський В.М. Категорія 7 Суддя-доповідач: Проскурніцький П.І.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції ДДВС МЮ України подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права що полягає в тому що скаржник втратив право заявляти вимоги про визнання бездіяльності державного виконавця противоправною, він зобов’язаний був, відповідно до вимог ст. 385 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження» подати таку скаргу на протязі десяти днів з часу, коли він дізнався чи повинен був дізнатись про порушення свого права. В скарзі ОСОБА_1 зазначає що пройшло 20 місяців з часу відкриття виконавчого провадження, йому було відомо що рішення суду не виконується, оскільки відповідно до вимог ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії вчиняються протягом шести місяців і на протязі 10 днів, після спливу зазначеного строку він повинен був подати скаргу. Доказів поважності пропуску строку на оскарження бездіяльності державного виконавця ним не подано а тому просить ухвалу суду скасувати і постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Колегія суддів, вислухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції на підставі зібраних і досліджених в судовому засіданні доказів, правильно встановлено, що після заміни сторони у виконавчому провадженні 04 червня 2007 року, постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження по виконанню рішення Коломийського міськрайонного суду про стягнення на користь ОСОБА_1 3191 гривню 67 коп. Державним виконавцем відділу ДДВС МЮ України виконавчі дії не проводились, стягував жодного разу не повідомлявся про хід виконання судового рішення, ухвала Коломийського міськрайонного суду від 11 березня 2009 року, про надання суду відомостей про хід виконання судового рішення відділом примусового виконання судових рішень ДДВС України не була виконана, тому суд дійшов правильного висновку про бездіяльність державного виконавця. Посилання в апеляційній скарзі на те, що стягувач пропустив строк на звернення до суду зі скаргою також не ґрунтуються на законі. В разі оскарження дії або бездіяльності державного виконавця щодо виконання виконавчого документа, початок строку буде спливати з дня вчинення дії або відмови в її вчиненні державним виконавцем. Якщо стягувач або боржник не були повідомлені про час і місце вчинення виконавчої дії, то строк для оскарження розпочинається з дня, коли їм стало про це відомо. Відділом примусового виконання судових рішень ДДВС МЮ України не надано суду доказів про вчинення виконавчих дій по виконанню рішення суду, стягувач не отримував жодного повідомлення про час і місце вчинення будь-якої виконавчої дії, тому строк на подачу скарги до суду, ним не пропущено.
Ухвала судом першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону а тому підстав для її скасування, колегія суддів не знаходить.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307; 312; 313-315; 317 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби МЮ України, відхилити.
Ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 19 травня 2009 року, залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку, безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців.
Головуючий: П.І. Проскурніцький
Судді: Н.П. Бідочко
І.В. Бойчук