У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2009 року. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді: Шайди С.М.
суддів: Ткачук Н.В., Шкрібляк Ю.Д.,
з участю прокурора Салиги О.В.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальну справу за апеляціями прокурора Андріуци М.І., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та засудженого ОСОБА_1 на вирок Галицького районного суду від 02 червня 2009 року,-
в с т а н о в и л а :
Цим вироком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Коломия, жителя АДРЕСА_1,українця, з неповною середньою освітою, неодружений, непрацюючого, невійськовозобов'язаного, судимий 10.01.2001 року Яремчанським міським судом за ст. 140 ч.3 України (в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі, звільненого 17.06.2002 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 4 місяці; 11.02.2004 року Коломийським районним судом за ст.289 ч.2 КК України на підставі ст.71 КК України до 5 років і 2-х місяців позбавлення волі, звільненого 03.09.2008 року по відбуттю строку, громадянин України, -
___________________________________________________________________________
Справа № 11-552/2009р. Головуючий у 1-й інстанції Мельник І.І.
Категорія ст.185 ч.3 КК України Доповідач Шайда С.М.
засуджений за ст.185 ч.3 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_1 – тримання під вартою – залишено без зміни до вступу вироку в законну силу.
Строк відбування покарання прийнято обчислювати з 01.04.2009 року.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 в користь НДЕКЦ при УМВС України в Івано-Франківській області 751 грн. 20 коп. витрат.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він вчинив крадіжку чужого майна, поєднане з проникненням у житло.
Цей злочин він вчинив за наступних обставин.
В ніч з 30 на 31 березня 2009 року з метою вчинення крадіжки чужого майна, ОСОБА_1 приїхав з м. Коломиї в м. Бурштин, де по металевій огорожі, яка призначена для вирощування дикоростучих рослин, заліз на 5-ий поверх будинку АДРЕСА_2, засуджений розбив подвійні шибки дверей балкону та проник всередину вказаної квартири, знаючи наперед, що мешканка даної квартири ОСОБА_2 із дочкою знаходилась в м. Києві, з якою він раніше проживав в якості співжителя. ОСОБА_1 викрав з квартири потерпілої майна на загальну суму 4524 грн. 20 коп.
Після цього, в той же день, близько 9 год. 30 хв. в магазині "Електрон" в м. Бурштині засуджений збув золотий ланцюжок продавцю магазину ОСОБА_3 за 48 грн., а з решта викраденими речами приїхав в м. Коломия, де 31.03.2009 року близько о 13 год. у ломбарді "Скарбниця" збув викрадений DVD програвач за 74 грн., а інші викрадені речі заховав у своєму будинку в с. Лісна Слобідка Коломийського району.
У своїй апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просив вирок скасувати у зв’язку з невідповідністю тяжкості злочину особі засудженого внаслідок м'якості, постановити новий вирок, призначивши засудженому більш суворе покарання.
Засуджений ОСОБА_1 в поданій апеляції просить вирок змінити та призначити йому більш м'яке покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
До початку розгляду справи по суті прокурор, який подав апеляцію, у встановленому законом порядку її відкликав.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1 до задоволення не підлягає, пояснення засудженого, який підтримав свою апеляцію і просить її задовольнити, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора та засудженого ОСОБА_1 до задоволення не підлягають з таких підстав.
Вирок суду першої інстанції ґрунтується на доказах детально досліджених судом.
Обставини вчинення злочинів засудженим та кваліфікацію його дій ніхто не оспорював.
В порядку ст.299 КПК України докази не досліджувались, а тому в порядку ст.365 КПК України апеляційним судом не перевіряються.
При призначенні ОСОБА_1 покарання судом дотримано вимоги ст. 65 КК України. Враховано судом і ті обставини на які покликається апелянт. Зокрема щире каяття засудженого у вчиненому, добровільно відшкодував завдані збитки і потерпіла не наполягає на суворості покарання засудженому , що і дало можливість суду призначити покарання практично у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ст. 185 ч. 3 КК України.
Разом з тим, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що ОСОБА_1 повинен реально відбувати покарання.
За наведених обставин, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляції засудженого.
На підставі наведеного керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Галицького районного суду від 02 червня 2009 року відносно нього – без змін.
Головуючий: С.М. Шайда
Суддів: Н.В. Ткачук
Ю.Д. Шкрібляк
Згідно з оригіналом
Суддя С.М. Шайда