Справа № 1 – 6 / 2009 р.

В И Р О К  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

 6 липня 2009 року                                                     Самбірський міськрайонний суд  

Львівської області

у складі: головуючого судді Сенечина В.М.,

при секретарі Кухар О.П.,  

з участю прокурора Коліщук З.М.,  

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Самборі справу про обвинувачення:  

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, пенсіонера, невійськовозобов’язаного, не судимого,

у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 190 КК України, ч. 2 ст. 190 КК України,

  В С Т А Н О В И В:  

ОСОБА_1 у 2002 – му році, працюючи старшим інспектором групи держпожнагляду по обслуговуванню сільської місцевості-начальником професійної пожежної частини № 24 м. Рудки самостійної державної пожежної частини № 20 по охороні Самбірського району і знаючи, що він не наділений повноваженнями видавати платні експертні висновки державного пожежного нагляду правильності і повноти виконання протипожежних вимог діючих нормативних актів в частині вибору земельної ділянки під розміщення лотка на ринку в м. Рудки та маючи умисел на заволодіння грошовими коштами підприємців ринку  м. Рудки, своїми діями переконав їх у тому, що він має право видавати такі висновки за оплату у розмірі 100 гривень, внаслідок чого сімнадцять підприємців вказаного ринку здали по 100 гривень директору цього ринку ОСОБА_2, котрий на початку серпня 2002 року передав ОСОБА_1 у його службовому кабінеті гроші у сумі 500 грн., 20 серпня 2002 року - 800 грн. та на початку вересня цього ж року – 400 грн. ОСОБА_1, отримавши експертні висновки у СДПЧ № 20, через ОСОБА_2 передав їх підприємцям, привласнивши кошти в розмірі 1700 грн.

Крім того ОСОБА_1 повторно у серпні 2002 року, знаючи про те, що він не наділений повноваженнями видавати дозвіл підприємцям на початок роботи, шляхом обману на       вул. Шевченка у м. Самборі, біля СДПЧ № 20, отримав під видом хабара від ОСОБА_3 гроші у сумі 100 дол. США, що по курсу НБУ становило 532,90 грн., за видачу дозволу на початок роботи пункту вулканізації по вул. Зеленій, 19 у м. Рудки Самбірського району.  

Підсудний ОСОБА_1 винним себе не визнав та показав, що у 2002 році він як начальник пожежної частини м. Рудки проводив перевірку по дотриманню правил пожежної безпеки на ринку в м. Рудки внаслідок чого ним складались протоколи про адмінправопорушення.

До нього звернувся директор ринку ОСОБА_2 по питанню отримання експертних висновків підприємцями ринку, які були необхідні для будівництва торгових приміщень і ОСОБА_1 пояснив, що ці висновки повинна видавати самостійна пожежна частина № 20.

Після цього ОСОБА_2 по цьому питанню звертався до ОСОБА_4 і через певний час із пожежної частини № 20 передали такі експертні висновки, які підписав він та ОСОБА_4 Ці висновки він передав ОСОБА_2 та самим підприємцям ринку. Підсудній заперечив отримання будь – яких коштів у тому числі від ОСОБА_2 за видачу вказаних висновків.

Крім того ОСОБА_1 зазначив, що жодних грошей у ОСОБА_3 він не вимагав і не отримував. Самого ОСОБА_3 він знав так, як проводив обстеження пункту вулканізації, але дозволу на початок роботи цього пункту він не видавав.

Незважаючи на невизнання підсудним своєї вини, його винуватість в інкримінованих злочинах доведена сукупністю досліджених доказів.

Свідок ОСОБА_2 показав, що у 2002 році він працював директором Рудківського ринку. Так як ОСОБА_1 – начальником пожежної частини на окремих підприємців ринку були складені адмінпротоколи за відсутність дозволу органу пожежного нагляду на будівництво торгових кіосків то ОСОБА_2 з’ясовував у ОСОБА_1, які документи необхідні для оформлення експертних висновків. ОСОБА_1 повідомив, що потрібно з кожного підприємця по 100 грн. і видав бланки заяв. Підприємці оформили необхідні документи і разом із заявами передали для ОСОБА_1 по 100 грн. кожен. Свідок ствердив, що перший раз він передав разом із заявами гроші ОСОБА_1 в його службовому кабінеті у присутності ОСОБА_5 Підсудний взяв заяви з грошима і через декілька днів передав ОСОБА_2 необхідні висновки, які той віддав підприємцям. Після цього він ще двічі передавав ОСОБА_1 гроші від підприємців і ОСОБА_1 передавав експертні висновки.

Пізніше стало відомо, що видані ОСОБА_1 експертні висновки не дають права на початок роботи, новий начальний пожежної частини повідомив, що для отримання належного дозволу потрібні додаткові кошти. Після чого підприємці подали заяву у міліцію.

Потерпілий ОСОБА_5 показав, що у 2002 році він для дружини, яка є підприємцем будував кіоск на ринку м. Рудки. Так як не було дозволу із пожежної частини на таке будівництво, то директор ринку ОСОБА_2 приніс для підприємців заяви, одну з яких заповнила дружина, а інші – декілька підприємців. Дружина та решта підприємців здали ОСОБА_2 по 100 грн. кожен. Як зазначив ОСОБА_5 його попросили піти разом ОСОБА_2 щоб пересвідчитись, що гроші передаються ОСОБА_1 Потерпілий ствердив, що у його присутності ОСОБА_2 передав заяви підприємців до яких були прикріплені гроші ОСОБА_1 Через декілька днів дружина отримала експертний висновок, який як потім з’ясувалось був неналежним.

Потерпіла ОСОБА_6 показала, що вона займається підприємницькою діяльністю на ринку у м. Рудки і у 2002 р. ОСОБА_1 перевіряв пожежну безпеку кіосків на ринку. Директор ринку ОСОБА_2 займався оформленням документів і підприємці ринку здавали йому гроші по 100 грн. для отримання дозволу із пожежного нагляду. Вона також здавала гроші і її чоловік разом із ОСОБА_2 відносили заяви та гроші до  ОСОБА_1 Після цього вона отримала експертний висновок.

Допитані ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 дали показання з яких вбачається, що вони у 2002 році давали ОСОБА_2 кожен по 100 грн. для передачі ОСОБА_1 за оформлення експертних висновків на початок роботи торгових підприємств і такі висновки згодом отримали.

Свідок ОСОБА_4 показав, що у 2002 році дозвола на початок роботи та експертні висновки видавала Самбірська СДПЧ № 20 за його підписом. Експертні висновки, які були видані підприємцям Рудківського ринку, підписані ним і він припускає. що мав розмову з директором цього ринку ОСОБА_2 щодо видачі таких висновків, але за них плату ніхто не вносив, хоча така послуга могла бути платною.

Із експертних висновків (т.1 а.с.17-33), виданих підприємцям встановлено, що вони підписані  головним державним інспектором з пожежного нагляду Самбірського району ОСОБА_4 та державним  інспектором з пожежного нагляду Самбірського району ОСОБА_1

ОСОБА_21 обов’язків ОСОБА_1 (а.с. 44 – 45) видно, що підсудний не мав право видавати дозвола на початок роботи та експертні висновки.

Із показань потерпілого ОСОБА_22 (т.1 а.с.81-82) вбачається, що він у серпні 2002 року біля Самбірської СДПЧ-20  дав ОСОБА_1 хабар у сумі 100 дол. США за дозвіл на початок роботи пункту вулканізації по вул. Зеленій, 19 у м. Рудки Самбірського району, так як ОСОБА_1 раніше повідомив йому, що за вказану суму грошей може видати такий дозвіл і тільки у лютому 2003 року ОСОБА_1 віддав йому зазначений дозвіл. У травні 2003 року він після зустрічі з ОСОБА_2 довідався, що виданий йому ОСОБА_1 дозвіл є недійсним і тому видав його працівникам міліції та заявив про дачу хабара.

Із дозволу на початок роботи вказано пункту вулканізації (т.1 а.с.182) видно, що він підписаний головним державним інспектором з пожежного нагляду Самбірського району ОСОБА_4 та державним  інспектором з пожежного нагляду Самбірського району   ОСОБА_23

Із висновку судово – почеркознавчої експертизи від 05.08.2003 р. (т.1 а.с.233-235) вбачається, що підписи від імені ОСОБА_4 та ОСОБА_23, у дозволі на початок роботи виконані не ними, а іншою особою.

Із показань свідків ОСОБА_23 та ОСОБА_4 встановлено, що дозвіл на початок роботи пункту вулканізації вони не підписували.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд відхиляє показання підсудного щодо його непричетності в отриманні грошей від ОСОБА_2 та ОСОБА_22 за видачу експертних висновків підприємцям та дозволу на початок роботи як такі, що дані з метою уникнення кримінальної відповідальності. Ці показання повністю спростовуються об’єктивними та послідовними показаннями свідка ОСОБА_2 та потерпілого     ОСОБА_5 про обставини передачі грошей зібраних у підприємців ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_3 про передачу підсудному хабара 100 дол. США в сукупності з показаннями інших потерпілих та іншими дослідженими доказами.

Підстав вважати, що вказані особи, які перебувають з підсудним у нормальних стосунках, оговорили ОСОБА_1 і є зацікавленими у результаті розгляду справи – немає.

Отже винуватість підсудного в інкримінованих злочинах доведена повністю.

Оскільки підсудний заволодів чужим майном шляхом обману, то його дії по ч. 1       ст. 190 КК України кваліфіковані вірно.

Так, як ОСОБА_1 шляхом обману повторно вчинив шахрайство, то він повинен нести кримінальну відповідальність по ч. 2 ст. 190 КК України.

При обранні виду та розміру покарання суд враховує характер злочинів, особу підсудного, пом’якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, злочини вчинені ним не відносяться до тяжких.

Пом’якшуючими обставинами суд визнає позитивну характеристику та інвалідність ОСОБА_1

Обтяжуючих обставин судом не встановлено.

Беручи до уваги те, що підсудний вчинив злочин середньої тяжкості і з моменту його вчинення минуло більше 5 років, за цей час ОСОБА_1 нового злочину не вчиняв та не ухилявся від суду його слід звільнити від покарання у зв’язку із закінченням строків давності відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,

З А С У Д И В:  

 ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів передбачених ч. 1    ст. 190 КК України, ч. 2 ст. 190 КК України та призначити покарання:

по ч. 1 ст. 190 КК України – штраф 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

по ч. 2 ст. 190 КК України – позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

Відповідно до ст. ст. 70, 72 КК України визначити остаточне покарання ОСОБА_1 за сукупністю злочинів – позбавлення волі на строк 2 (два) роки, штраф 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Згідно із ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання на підставі ст. 49 КК України у зв’язку із закінченням строків давності.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області 165 грн. 24 коп. та в користь Львівського НДІСЕ 290 грн. 60 коп. судових витрат за проведення експертиз.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін – підписку про невиїзд.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

        Суддя                         підпис  

  Згідно з оригіналом  

  Суддя                                                                         В.М.Сенечин