Ухвала

Іменем України

22 cічня 2018 р.

м. Київ

справа № 161/14283/17

провадження № 51-1355ск18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду (перша палата):

головуючого - Маринича В.К.,

суддів - Григор'євої І.В., Марчук Н.О.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 24 жовтня 2017 року,

встановив:

Як убачається з матеріалів провадження за скаргою, ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 жовтня 2017 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність Луцького ВП ГУНП у Волинській області, яка полягає у невнесенні відомостей за повідомленням від 23 серпня 2017 року про кримінальні правопорушення, передбачені статтями 162, 186, 190, 191, 364, 365, 366 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Апеляційний суд Волинської області ухвалою від 24 жовтня 2017 року, керуючись ч. 4 ст. 399 КПК України, відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на вказану ухвалу слідчого судді.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вищевказані судові рішення та зобов'язати суд першої інстанції винести ухвалу щодо її скарги у відповідності до чинного законодавства.

Перевіривши касаційну скаргу та додані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 424 КПК України ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.

Таким чином, ухвала слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 жовтня 2017 року не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, крім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження. До того ж, у ст. 309 вказаного Кодексу визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування.

Як убачається зі змісту касаційної скарги та долучених до неї копій судових рішень, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді, якою їй відмовлено у задоволенні скарги на бездіяльність Луцького ВП ГУНП у Волинській області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до статей 307, 309 КПК України такі ухвали слідчого судді апеляційному оскарженню не підлягають.

Така законодавча позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема цей Суд у своєму рішенні від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» зазначив, що у спосіб, у який ст. 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також повинні бути взяті до уваги норми внутрішнього законодавства.

Суд апеляційної інстанції встановивши, що ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає, діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

За таких обставин, з касаційної скарги та доданих до неї судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає. А тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити згідно п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України.

Враховуючи наведене та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 24 жовтня 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

В.К. Маринич   І.В. Григор’єва Н.О. Марчук