Справа № 22Ц-1828/2006 Головуючий в 1 інстанції Саган В.М.
Категорія 40 Доповідач в 2 інстанції Юровська Г.В.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 червня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Юровської Г.В.,
суддів: Яворського М.А., Приходька К.П.,
при секретарі Степурі Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю „Аерохендлінг" на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю „Аерохендлінг" про проведення повного розрахунку при звільненні з роботи, про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки його проведення,
встановила:
У грудні 2005 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом. В обгрунтування своїх вимог посилалась на те, що з лютого 2004 року до жовтня 2005 року працювала в ТОВ „Аерохендлінг" на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1. За цей час відповідач щомісяця з невідомих для ОСОБА_1 причин не доплачував їй заробітну плату. Зокрема, у листопаді 2004 року не доплатив їй 328 гривень 45 коп, в грудні того ж року - 308 гривень 67 коп, у січні 2005 року не доплатив 242 гривні 23 коп, в лютому того ж року - 107 гривень 61 коп. У березні 2005 року ТОВ „Аерохендлінг" не доплатило позивачці 280 гривень 51 коп., в серпні того ж року - 461 гривню 1 копійку. Всього відповідач заборгував ОСОБА_1 1728 гривень 48 коп, які при звільненні з роботи їй виплатити відмовився.
Позивачка просила суд зобов'язати ТОВ „Аерохендлінг" провести з нею повний розрахунок при звільненні, стягнути з відповідача 1728 гривень 48 коп, не доплачених відповідачем під час роботи в нього, просила стягнути з ТОВ „Аерохендлінг" 3982 гривні 68 коп середньомісячного заробітку за час затримки повного розрахунку та 5000 гривень моральної шкоди.
У судовому засіданні заявлений позов ОСОБА_1 підтримала, його доповнила. Просила суд визнати недійсними та скасувати накази ТОВ „Аерохендлінг" №НОМЕР_1, №НОМЕР_2, №НОМЕР_3, №НОМЕР_4 та №НОМЕР_5, якими їй були зменшені розміри премії. Посилалась на те, що вони не відповідали вимогам, передбаченим ст. 149 КЗпП України. Зокрема, з жодним з них ОСОБА_1 не була ознайомлена під розписку, у жодному з них не були точно вказані порушення, яких вона припустилась при виконанні покладених на неї обов'язків. При винесенні наказів №НОМЕР_1 та №НОМЕР_4 в неї не відбирались письмові пояснення.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 16 березня 2006 року позов задоволений частково. Накази ТОВ „Аерохендлінг" №НОМЕР_1, №НОМЕР_2, №НОМЕР_3, №НОМЕР_4 та №НОМЕР_5 скасовано в частині зменшення премії ОСОБА_1
Стягнуто з ТОВ „Аерохендлінг" на її користь 838 гривень 75 коп не виплаченої заробітної плати та 1000 гривень моральної шкоди, середньомісячний заробіток за час затримки повного розрахунку у розмірі 5747 гривень 75 коп.
Стягнуто з ТОВ „Аерохендлінг" на користь держави 51 грн державного мита.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. При цьому свої вимоги обґрунтовує тим, що суд без достатніх для цього підстав застосував до спірних правовідносин ст. 149 КЗпП, дія якої на них не поширюється: регулює порядок накладення дисциплінарного стягнення, тоді як зменшення розміру премії таким стягненням вважатись не може. Крім того, суд помилково не звернув увагу на те, що при винесенні оскаржуваних наказів адміністрація товариства керувалась локальним Положенням про оплату праці працівників ТОВ „Аерохендлінг", доданими до нього Умовами преміювання за основні результати діяльності, застосувала коефіцієнти зниження премії, що відповідає вимогам КЗпП України, Закону України „Про оплату праці" та умовам галузевої угоди.
При цьому розрахунок при звільненні ОСОБА_1 відповідач вважає проведеним повністю, посилається на відсутність підстав для стягнення з нього середньомісячного заробітку та відшкодування моральної шкоди.
Свої заперечення на апеляційну скаргу позивач до суду не подав.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 та визнаючи недійсними накази ТОВ „Аерохендлінг" про зменшення їй розміру раніше призначеної премії, суд виходив з того, що відповідач порушив ст. 149 КЗпП України. В оскаржуваних наказах не було вказано конкретні порушення, яких припустилась позивачка, не зазначено, який саме порядок був порушений при обслуговуванні пасажирів. Крім того, керувався тим, що, генеральний директор ТОВ „Аерохендлінг" не мав права застосовувати до ОСОБА_1 коефіцієнти, встановлені в додатку №2 до Положення про оплату праці працівників товариства, при накладенні стягнень не відібрав у позивачки письмові пояснення.
Однак, з такими висновками суду колегія суддів повністю погодитись не може, вважає їх такими, що не грунтуються на вимогах чинного КЗпП України, ст. 149 цього Кодексу, яка регулює порядок накладення дисциплінарного стягнення, і не поширюється на відносини зменшення розміру премії, яке дисциплінарним стягненням вважатись не може.
Так, за порушення технології виконання робіт та послуг розмір премії може бути зменшений на 20-100%, за несвоєчасне і неякісне оформлення перевізної та звітної документації - на 10-50%, за невиконання вказівок керівника або вимог посадової інструкції, надання недостовірної інформації розмір премії може бути зменшений до 100%.
Крім того, у відповідності до п.2.3 Умов преміювання за основні результати діяльності підприємства генеральний директор ТОВ „Аерохендлінг" за наявності серйозних недоліків в роботі, має право знижувати премію будь-якому працівнику підприємства до 100%.
З матеріалів справи вбачається, що наказ генерального директора товариства №НОМЕР_1 був винесений у зв'язку з порушенням ОСОБА_1 технології обслуговування трансферних пасажирів на рейсі ІНФОРМАЦІЯ_2, наказ №НОМЕР_2 - у зв'язку з допущенням нею помилки при реєстрації пасажира, на рейс ІНФОРМАЦІЯ_3, яка могла призвести до його затримки. ОСОБА_1 зареєструвала за пасажиром 1112 кг ваги багажу, тоді як необхідно було зареєструвати лише 112 кг.
Аналогічної помилки припустилась позивачка 31 січня 2005 року, зареєструвавши за пасажиром 1130 кг ваги багажу, тоді як необхідно було лише 130 кг. Саме у зв'язку з цим генеральний директор товариства виніс наказ №НОМЕР_3.
Наказ №НОМЕР_4 був прийнятий у зв'язку з невилученням ОСОБА_1 польотних купонів у трансферних пасажирів рейсу, наказ №НОМЕР_5 - у зв'язку з неодноразовими порушеннями позивачкою діючої на той час технології обслуговування рейсів, у зв'язку з халатним відношенням до функцій відповідального агента на рейсі, неналежним ставленням до персоналу, що знаходився на стажуванні.
ОСОБА_1 проти цього заперечувала, проте не надала суду доказів, які б довели обгрунтованість її заперечень та спростували допущення нею наведених вище помилок та порушень.
Крім того, актом перевірки Бориспільського управління праці та соціального захисту населення від 22 серпня 2005 року не встановлено жодного порушення відповідачем трудового законодавства при виплаті його працівникам заробітної плати, включаючи їх преміювання.
З огляду на це, колегія суддів дійшла до висновку про правомірність зменшення позивачці призначеної їй раніше премії, а тому підстав для визнання наказів про це незаконними не знаходить.
Посилання ОСОБА_1 на неконкретність формулювання наказів апеляційний суд вважає безпідставними, такими, що не мають жодного юридичного значення для правильного вирішення спору.
Враховуючи наведене, підстави для стягнення з ТОВ ,Аерохендлінг" середньомісячного заробітку та моральної шкоди відсутні.
Суд на це увагу не звернув, помилково визнав недійсними оскаржувані накази з підстав недотримання генеральним директором ТОВ „Аерохедлінг" порядку застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.
З огляду це, рішення суд не може бути залишеним без змін, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Судом встановлено, що з 1 лютого 2004 року по 11 жовтня 2005 року ОСОБА_1 працювала у ТОВ „Аерохендлінг" на посаді ІНФОРМАЦІЯ_4.
Наказом генерального директора товариства №НОМЕР_1 їй було зменшено премію на 10% від суми преміальних за листопад.
Іншим наказом генерального директора ТОВ „Аерохендлінг" №НОМЕР_2 ОСОБА_1 було зменшено премію на 10% від суми преміальних за грудень.
Наказом генерального директора товариства №НОМЕР_3 позивачці було зменшено премію на 50% від загальної суми преміальних за січень.
Наказом генерального директора ТОВ „Аерохендлінг" №НОМЕР_4 ОСОБА_1 було зменшено премію на 50% від загальної суми преміальних за березень.
Наказом генерального директора товариства №НОМЕР_5 позиваці було зменшено премію на 100% від суми преміальних за серпень.
За правилами ст.ст. 14, 15 Закону України „Про оплату праці" договірне регулювання оплати праці працівників здійснюється на основі системи угод, що укладаються на державному (генеральна угода), галузевому (галузева угода), регіональному (регіональна угода) та виробничому (колективний договір) рівнях відповідно до Закону України „Про колективні договори".
При цьому форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
З огляду на це преміювання працівників у ТОВ „Аерохендлінг" здійснюється на підставі п.2.1.2. Положення про оплату праці працівників товариства, Умов преміювання за основні результати діяльності підприємства та з урахуванням доданих до них коефіцієнтів зниження премії.
Зокрема, у відповідності до них премія працівникам ТОВ „Аерохолдінг" нараховується за досягнення результатів роботи підприємства та при наявності для цього коштів. Разом з тим,, за наявності недоліків в роботі працівника її розмір може бути зменшений на коефіцієнт, встановлений у додатку до Умов преміювання за основні результати діяльності підприємства.
Оскільки суд першої інстанції застосував норми матеріального права, які на дані правовідносини не поширюються, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким в позові слід відмовити.
Керуючись ст.ст.303, 304, п.2 ст.307, ст.ст.309, 313, 316, 317 та 319 України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Аерохендлінг" задовольнити.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2006 року скасувати.
Ухвалити нове рішення : В позові ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю „Аерохендлінг" про визнання недійсними та скасування наказів товариства з обмеженою відповідальністю „Аерохендлінг" №НОМЕР_1, №НОМЕР_2, №НОМЕР_3, №НОМЕР_4 та №НОМЕР_5, про проведення повного розрахунку при звільненні з роботи, про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки його проведення відмовити
Рішення суду апеляційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяця з моменту його проголошення.