АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальні справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого - судді Наставного В.В.,

суддів - Кепкал Л.І., Мороза І.М.,

з участю прокурора - Пламадяли І.П.,

потерпілого - ОСОБА_1,

його представника - адвоката Закрасняного В.Ю.,

захисника засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6-адвоката Доброниця В.М.,

засуджених - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

перекладача - ОСОБА_8.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справі судом першої інстанції - СукачаО.О., потерпілого ОСОБА_1, захисника засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4 - адвоката Федорченка Ю.М., адвоката Федорчука Ю.М. в інтересах засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 01.04.2009 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Агдам, Республіка Азербайджан, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1, громадянин Азербайджану, не працює, неодружений, раніше не судимий,

засуджений за ст.187ч.2 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, що є його власністю,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець м. Агдам, Республіка Азербайджан, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1, громадянин Азербайджану, не працює, неодружений, раніше не судимий,

засуджений за ст.187ч.2 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що є його власністю,

ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженець м.  Баку, Республіка  Азербайджан, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_2, громадянин Азербайджану, не працює, неодружений, раніше не судимий,

засуджений за ст.187ч.2 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що є його власністю,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженець м. Баку Республіка Азербайджан, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_3, Республіка Азербайджан, громадянин Азербайджану, не працює, неодружений, раніше не судимий,

засуджений за ст.187ч.2 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що є його власністю,

Вироком суду ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 визнано винними у вчиненні злочину за таких обставин.

ОСОБА_3 14.05.2007 року приблизно о 01-30 год. разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на території парку, який розташований біля Київського політехнічного інституту, що по проспекту Перемог, 37 в м. Києві, побачивши раніше незнайомого їм ОСОБА_15, який йшов через парк, та вирішили заволодіти його майном, чим вступили між собою в попередню змову.

На виконання свого злочинного умислу ОСОБА_3, ОСОБА_5 і ОСОБА_4, знаходячись на тротуарній дорожчі вказаного парку, підійшли до ОСОБА_15, який йшов до місця свого проживання, після чого ОСОБА_5 дістав з кишені ніж і тримаючи його в руці, другою рукою схопив ОСОБА_16 за руку і став його утримувати. При цьому ОСОБА_5 почав словесно погрожувати застосуванням насильства небезпечного для життя і здоров»я ОСОБА_15, а саме застосуванням ножа у випадку вчинення йому опору. В цей час, діючи узгоджено з ОСОБА_5, до ОСОБА_15 підійшов ОСОБА_3 і вони разом з ОСОБА_5 стали обшукувати кишені ОСОБА_16 з метою знайти гроші чи інше цінне манно.

Тим часом, ОСОБА_4, діючи узгоджено з ОСОБА_5 і ОСОБА_3, стояв на відстані приблизно 3-х метрів від ОСОБА_15 і спостерігав за навколишньою обстановкою, щоб у випадку виникнення небезпеки вчасно попередити ОСОБА_5 і ОСОБА_3 та не бути затриманими на місці вчинення злочину.

При цьому ОСОБА_5, продовжуючи обшукувати кишені одягу ОСОБА_16 дістав з правої кишені куртки мобільний телефон «Нокіа», вартістю 150 грн., з сім-картою, а ОСОБА_3 дістав з лівої кишені ОСОБА_15 мобільний телефон «Самсунг», вартістю 800 грн., а також з внутрішньої кишені куртки ОСОБА_15 дістав кишеньковий комп'ютер «Асус А 632», вартістю 1400 грн.

Заволодівши чужим майном ОСОБА_15 на загальну суму 2 350 грн., ОСОБА_3, ОСОБА_5 і ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись в подальшому викраденим на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_3, раніше здійснивши розбійний напад, 09.06.2007 року, приблизно о 23-45 год. по вул. О. Гончара, 53 в м. Києві за попередньою змовою з ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 з погрозою застосування насильства небезпечного для життя і здоров»я потерпілого, здійснили розбійний напад на ОСОБА_1 з метою заволодіння його майном. На виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 і ОСОБА_6 біля вищевказаного будинку підійшли до ОСОБА_1 і, переслідуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 ззаду рукою обхватив шию ОСОБА_1 та став його утримувати. В цей час ОСОБА_5, діючи узгоджено, присів на лавочку, на якій сидів ОСОБА_1, і пристав до боку останнього ніж. При цьому ОСОБА_3 і ОСОБА_6, стоячи напроти ОСОБА_1 і погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров»я потерпілого, також приставили до живота потерпілого ніж, який у них знаходився.

При цьому ОСОБА_5, утримуючи в руці ніж і погрожуючи його застосуванням у випадку вчинення опору, запитав у ОСОБА_1 про вміст кишень його одягу. Коли потерпілий відповів, що у нього є гроші в сумі 570 грн. і мобільний телефон, тоді ОСОБА_5, продовжуючи свої злочинні дії, одразу дістав з кишені

ОСОБА_1 гаманець і все, що в ньому знаходилося, а саме - кредитні картки, що не представляють матеріальної цінності для потерпілого, ключі від квартири, а також 570 грн., які поклав у кишеню своїх брюк. В цей час ОСОБА_6. вийняв з кишені потерпілого ОСОБА_1 мобільний телефон «Соні Еріксон», вартістю 155 грн., з сім- картою оператора «Лайф», вартістю 25 грн., на рахунку якої знаходилось 6 грн., з картою памяті «Соні», об»ємом 1 Гб, вартістю 350 грн., а також з руки ОСОБА_1 зняв годинник марки «Фосіл», вартістю 200 грн. і поклав в кишеню своїх брюк.

ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 і ОСОБА_6 шляхом розбійного нападу заволоділи чужим майном потерпілого ОСОБА_1 на загальну суму 2 651 грн. і з місця вчинення злочину зникли.

Крім того, ОСОБА_3, раніше вчинивши розбійний напад. 22.06.2007 року, приблизно о 01-50 год. по вул. Чорнобильська, 6 в м. Києві за попередньою змовою з ОСОБА_5, ОСОБА_4 і ОСОБА_6 з погрозою застосування насильства небезпечного для життя і здоров»я потерпілого, здійснили розбійний напад на ОСОБА_17 і ОСОБА_18 з метою заволодіння чужим майном. На виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 і ОСОБА_6 біля вищевказаного будинку підбігли до ОСОБА_17 і ОСОБА_18, де ОСОБА_4 обхватив ззаду рукою, якою утримував наявний у нього ніж у вигляді «бабочки», за шию ОСОБА_17 В цей час ОСОБА_3, діючи узгоджено, також обхватив ззаду за шию ОСОБА_18, при цьому, утримуючи в руці ніж у виді «бабочки» з відкритим лезом, запитав останнього про вміст кишень його одягу. Тим часом ОСОБА_6 і ОСОБА_5, перебуваючи у злочинній змові з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 також утримуючи в руках ножі-«бабочки» з відкритим лезом, погрожуючи застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров »я потерпілого, стали розмахувати ножами перед потерпілими, погрожуючи їх застосувати у випадку вчинення їм опору. Коли ОСОБА_18, боячись за своє життя і здоров»я відповів, що у нього є лише мобільний телефон, то ОСОБА_3 обшукав кишені ОСОБА_18 і заволодів мобільним телефоном «Нокіа», вартістю 300 грн., в якому знаходилась сім-карта «Київстар», вартістю 25 грн., на рахунку якої знаходилось 10 грн.

Заволодівши майном ОСОБА_18 на загальну суму 335 грн., ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 і ОСОБА_6 з місця вчинення злочину зникли, однак, в подальшому були затримані співробітниками міліції, які вилучили у ОСОБА_3 викрадений телефон.

Крім того, ОСОБА_4 17.06.2007 року приблизно о 00-45 год. разом з ОСОБА_5 і двома невстановленими слідством особами на Володимирському спуску в м. Києві, побачили двох раніше їм незнайомих ОСОБА_8 і ОСОБА_19, після чого у ник виник злочинний умисел на відкрите заволодіння чужим майном.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 з двома невстановленими слідством особами підійшли до ОСОБА_8 і ОСОБА_19, після чого невстановлена слідством особа приставила ніж до горла ОСОБА_8 і тим самим подавила його волю до опору, відвела останнього в найближче місце, яке не освічувалось ліхтарем. В цей час ОСОБА_5 приставив ніж до горла ОСОБА_19 і наказав слідувати за ОСОБА_20 Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 почав розмахувати ножем в області живота ОСОБА_8 і ОСОБА_19, тим самим подавляючи їхню волю до опору.

ОСОБА_5. з кишень штанів ОСОБА_8 викрав мобільний телефон марки «Нокіа», вартістю 1000 грн., з сім-картою оператора «Лайф», вартістю 25 грн., на рахунку якої було 15 грн., а також гроші в сумі 50 грн. Продовжуючи свої злочинні дії направлені на заволодіння чужим майном, ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_19 і, погрожуючи ножем, з кишень штанів викрав мобільний телефон марки «Нокіа», вартістю 2520 грн., з сім-картою оператора «Лайф», вартістю 50 грн., на рахунку якої було 11 грн., а також гроші в сумі 600 грн.

В цей час ОСОБА_4 з невстановленою слідством особою спостерігали за навколишньою обстановкою, щоб у випадку необхідності попередити ОСОБА_5 і невстановлену слідством особу про наближення сторонніх осіб.

Заволодівши майном ОСОБА_8 і ОСОБА_19, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та дві невстановлені слідством особи з місця вчинення злочину зникли, спричинивши потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 1 090 грн., а потерпілому ОСОБА_21 - матеріальну шкоду на суму 3 181грн.

Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, в апеляції, не оспорюючи обставин справи та доведеність вини засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4. ОСОБА_5, ОСОБА_6, вказує на невідповідність призначеного кожному з них покарання тяжкості злочину та особі засуджених внаслідок м»якості, зазначаючи, що засуджені свою вину як на досудовому так і судовому слідстві не визнали, фактичні обставини справи заперечували і таким чином намагалися уникнути кримінальної відповідальності за свої злочинні дії, вчинений ними злочин є тяжким, також зазначає, що вказані кваліфікуючі ознаки розбою не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки засуджені при вчиненні своїх злочинних дій не застосовували насильство, а погрожували потерпілим застосуванням насильства небезпечного для життя і здоров »я з використанням ножа, а таку кваліфікуючу ознаку розбою як вчиненню його особами, які раніше вчинили розбій, суд у вироку не зазначив, просить вирок скасувати,постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 винним за ст.187ч.2 КК України і призначити покарання: ОСОБА_6 - у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, ОСОБА_3 - у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, ОСОБА_4 - у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, ОСОБА_5 - у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, цивільні позови заявлені потерпілими задовольнити і стягнути зазначені в них суми з засуджених солідарно, в мотивувальній частині вироку, а саме в частині мотивування висновків щодо кваліфікації злочину, зазначити таку кваліфікуючу ознаку, як розбій вчинений особою, яка раніше вчинила розбійта кінцевий висновок викласти в такій редакції: «напад з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаний з погрозою застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров »я потерпілих, вчинений особою, яка раніше вчиняла розбій, за попередньою змовою групою осіб».

В апеляції потерпілий ОСОБА_1 вказує на неправильність вироку суду щодо заподіяної йому злочином шкоди, зазначаючи, що за період досудового і судового слідства поніс моральний стрес, з моменту скоєння злочину йому періодично почали снитися кошмарні сни і за час слідства відчув нервове збудження, був вимушений звернутися за допомогою до адвоката, у зв'язку з чим поніс матеріальні затрати в розмірі 5 000 грн., потерпілий просить вирок скасувати в частині відшкодування матеріальної і моральної шкоди, стягнути на його користь рівномірно з засуджених моральну шкоду в розмірі 150 000 грн., матеріальну шкоду - 870 грн., витрати на послуги адвоката в розмірі - 5 000 грн. В доповненнях до апеляціїпотерпілій вказує на те, що він поніс ще матеріальні витрати на допомогу адвоката в сумі 1 500 грн. і просить стягнути із засуджених витрати на послуги адвоката в розмірі 6 500 грн.

В апеляції захисник засудженого ОСОБА_3 - адвокат Федорченко Ю.М. вказує на однобічність і неповноту судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення вимог кримінально-процесуального закону та невідповідність призначеного судом покарання тяжкості злочину і особі засудженого, зазначаючи, що у ОСОБА_3 ножа не було, насильства до потерпілих він не застосовував, а тому його дії кваліфіковані неправильно, також вказує на те, що при призначенні покарання ОСОБА_3 суд не врахував дані про його особу, сприяння розкриттю злочину, щире каяття у вчинених діях, часткове відшкодування збитків, його позитивну характеристику, він раніше не судимий і притягується до кримінальної відповідальності вперше, захисник просить вирок в частині призначеного покараня змінити, призначити ОСОБА_3 покарання з застосуванням ст.ст.66,69 КК України.

В апеляції захисник засудженого ОСОБА_4 - адвокат Федорченко Ю.М. вказує на однобічність і неповноту судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення вимог кримінально-процесуального закону та невідповідність призначеного судом покарання тяжкості злочину і особі засудженого, зазначаючи, що у ОСОБА_4 ножа не було, насильства до потерпілих він не застосовував, а тому його дії кваліфіковані неправильно, також вказує на те, що при призначенні покарання ОСОБА_4 суд не врахував дані про його особу, сприяння розкриттю злочину, щире каяття у вчинених діях, часткове відшкодування збитків, його позитивну характеристику, він раніше не судимий і притягується до кримінальної відповідальності вперше, захисник просить вирок в частині призначеного покарання змінити, призначити ОСОБА_4 покарання з застосуванням ст.ст.66,69 КК України.

В апеляції адвокат Федорченко Ю.М. в інтересах засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 вказує на однобічність і неповноту судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та суворість призначеного судом покарання, зазначаючи, що дії засуджених за ст.187ч.2 КК України кваліфіковані неправильно і їх слід кваліфікувати за ст. 186ч.2 КК України, також зазначає, що судом не враховано дані про особу кожного із засуджених, їх відношення до вчиненого, захисник просить вирок суду змінити, перекваліфікувати дії ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 зі ст. 187ч.2 КК України на ст.186ч.2 КК України і призначити покарання кожному х них із застосуванням ст.69 КК України нижче від найнижчої межі.

Засуджений ОСОБА_4 в апеляції вказує на однобічність і неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам, порушення вимог кримінально-процесуального закону та суворість призначеного покарання, зазначаючи, що в ході досудового та судового слідства свою вину визнав частково, щиро каявся у вчиненому, допомагав слідству в розкритті злочинів, при затримані та обшуку працівниками міліції ножі вилучені не були, а показання потерпілих в цій частині вважає неправдивими, фізичного насильства до потерпілих ніхто не застосовував, тому вважає, що його дії необхідно кваліфікувати за ст. 186ч.2 КК України, також зазначає, що відносно потерпілих ОСОБА_8 і ОСОБА_21 він злочин не скоював, оскільки 17.06.2007 року його не було в місті, також заперечує про наявність попередньої змови, крім того, посилається на те, що суд при призначенні покарання не неповно врахував такі обставини: він вперше притягується до кримінальної відповідальності, раніше не судимий, активно сприяв розкриттю злочинів, щиро каявся, за місцем навчання та роботи характеризується позитивно, являється переселенцем у зв'язку з воєнними діями, також являється опікуном свого діда, який є інвалідом 1 групи, засуджений просить вирок змінити, призначити більш м»яке покарання із застосуванням ст.ст.66,69 КК України.

Засуджений ОСОБА_3 в апеляції вказує на однобічність і неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам, порушення вимог кримінально- процесуального закону та суворість призначеного , покарання, зазначаючи, що в ході досудового та судового слідства свою вину визнав частково, щиро каявся у вчиненому, допомагав слідству в розкритті злочинів, при затримані та обшуку працівниками міліції ножі вилучені не були, фізичного насильства до потерпілих ніхто не застосовував, тому вважає, що його дії необхідно кваліфікувати за ст. 186ч.2 КК України, також зазначає, що відносно потерпілих ОСОБА_8 і ОСОБА_21 він злочин не скоював, оскільки 17.06.2007 року його не було в місті, крім того, посилається на те, що суд при призначенні покарання неповно врахував такі обставини: він вперше притягується до кримінальної відповідальності, раніше не судимий, активно сприяв розкриттю злочинів, щиро каявся, за місцем навчання та проходження служби характеризується позитивно, являється переселенцем у зв'язку з воєнними діями, також являється опікуном інваліда 1 групи, засуджений просить вирок змінити, призначити більш м»яке покарання із застосуванням ст.ст.66,69 КК України.

Засуджений ОСОБА_5 в апеляції вказує на однобічність і неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам, порушення вимог кримінально-процесуального закону та на неправильність кваліфікації його дій, зазначаючи, що при вчиненні злочину ніхто із засуджених ножа не мав, його дії повинні кваліфікуватися як грабіж ст.186ч.2 КК України, засуджений просить вирок скасувати, справу направити на додаткове слідство або на новий судовий розгляд.

Засуджений ОСОБА_6 в апеляції вказує на однобічність і неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам, порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та суворість призначеного покарання, зазначаючи, що в ході досудового та судового слідства свою вину визнав частково, щиро каявся у вчиненому, допомагав слідству в розкритті злочинів, при затримані та обшуку працівниками міліції ножі вилучені не були, фізичного насильства до потерпілих ніхто не застосовував, тому вважає, що його дії необхідно кваліфікувати за ст.186ч.2 КК України, також зазначає, що відносно потерпілих ОСОБА_8 і ОСОБА_21 він злочин, не скоював, оскільки 17.06.2007 року його не було в місті, також заперечує про наявність попередньої змови, крім того, посилається на те, що суд при призначенні покарання не неповно врахував такі обставини: він вперше притягується до кримінальної відповідальності, раніше не судимий, активно сприяв розкриттю злочинів, щиро каявся, засуджений просить вирок змінити, перекваліфікувати його дії на ст.186ч.2 КК України і призначити йому більш м»яке покарання, ніж передбачено законом.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора про обгрунтованість апеляцій прокурора і потерпілого та заперечення проти апеляцій захисника і засуджених, пояснення потерпілого і його представника про підтримання апеляції потерпілого та заперечення проти апеляцій захисника і засуджених, пояснення захисника і засуджених про підтримання апеляцій захисника і засуджених, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово засуджених, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, судова колегія вважає, що апеляції прокурора і потерпілого підлягають задоволенню частково, а апеляції захисника і засуджених задоволенню не підлягають з таких підстав.

У відповідності з вимогами ст.369 КПК України вирок вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, коли суд не взяв до уваги докази, які істотно могли вплинути на його висновки, коли висновки суду містять істотні суперечності, і ця невідповідність впливає на правильність застосування кримінального закону,на визначення міри покарання.

Крім того, у відповідності з вимогами ст.334ч.1 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. При постановленні вироку в його мотивувальній частині суд повинен дати оцінку всім доказам, розглянутим в судовому засіданні, як тим доказам, на підставі яких суд визнав встановлені ті або інші обставини, так і ті, через які суд дійшов висновку, що деякі обставини не мали місця в дійсності. У разі визнання частини обвинувачення необгрунтованою суд повинен навести підстави, відповідно до яких він дійшов такого висновку, такі судження суду також повинні бути мотивовані.

При винесенні вироку цих суд вимог не дотримався.

Так, відповідно до вимог ст.275 КПК України розгляд справи проводиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення. Згідно постанови про пред»явлення обвинувачення ОСОБА_4 та обвинувального висновку йому пред»явлено обвинувачення за епізодами 14.05.2007 року, 09.06.2007 року та 22.06.2007 року у тому, що він, будучи особою, яка раніше вчинила розбійний напад, за попередньою змовою групою осіб, з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоров»я потерпілого вчинили розбійний напад на ОСОБА_15, ОСОБА_1, ОСОБА_17, ОСОБА_26./т.2,а.с.3-6/.

Відповідно постанови про пред»явлення обвинувачення ОСОБА_3 та обвинувального висновку йому пред»явлено обвинувачення за епізодами 14.05.2007 року, 09.06.2007 року та 22.06.2007 року у тому, що він, будучи особою, яка раніше вчинила розбійний напад, за попередньою змовою групою осіб, з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоровья потерпілого вчинили розбійний напад на ОСОБА_15, ОСОБА_1, ОСОБА_17, ОСОБА_26./т.2,а.с.14-17/.

Згідно постанови про пред»явлення обвинувачення ОСОБА_6 та обвинувального висновку йому пред»явлено обвинувачення за епізодами 09.06.2007 року та 22.06.2007 року у тому, що він, будучи особою, яка раніше вчинила розбійний напад, за попередньою змовою групою осіб, з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоровья потерпілого вчинили розбійний напад на ОСОБА_1, ОСОБА_17, ОСОБА_27./т.2,а.с.31-33/.

Відповідно постанови про пред»явлення обвинувачення ОСОБА_5 та обвинувального висновку йому пред»явлено обвинувачення за епізодами 14.05.2007 року, 09.06.2007 року та 22.06.2007 року у тому, що він, будучи особою, яка раніше вчинила розбійний напад, за попередньою змовою групою осіб, з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоров»я потерпілого вчинили розбійний напад на ОСОБА_15, ОСОБА_1, ОСОБА_17, ОСОБА_26./т.2,а.с.44-47/.

Крім того, 23.09.2008 року постановою Святошинського районного суду м. Києва об»єднано в одне провадження кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5 за ст. 187ч.2 КК України з кримінальною справою про обвинувачення ОСОБА_3 і ОСОБА_5 за ст.187ч.2 КК України за епізодом 17.06.2007 року.

Суд у вироку від 01.04.2009 року ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6 і ОСОБА_5 визнав винними за ст.187ч.2 КК України у вчиненні розбійних нападів за вказаними в обвинуваченні епізодами, а ОСОБА_3 та ОСОБА_5 і за епізодом 17.06.2007 року, проте таку кваліфікуючу ознаку як вчинення розбійного нападу особою, яка раніше вчинила розбій, щодо ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 не вказав, зазначивши таку кваліфікуючу ознаку тільки щодо ОСОБА_3 Отже, суд у вироку в порушення вказаних вище вимог КПК України будь-якої оцінки наявності чи відсутності в діях ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 такої кваліфікуючої ознаки як вчинення злочину особою, яка раніше вчинила розбійний напад, не надав, відповідне мотивоване рішення з врахуванням наявних у справі доказів не прийняв, хоча, як вбачається з матеріалів справи, дані обставини були інкриміновані кожному з них.

Таким чином, вказана невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи і істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону у відповідності з вимогами ст.ст.367,369 КПК України є підставами для скасування вироку, тому вирок суду підлягає скасуванню, а справа направленню справи на новий судовий розгляд в іншому складі суду. При цьому доводи апеляція прокурора щодо цих обставин є обгрунтованими, тому апеляція прокурора в цій частині підлягає задоволенню.

Також, враховуючи, що вирок підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, апеляція потерпілого ОСОБА_1 щодо скасування вироку в частині вирішення його цивільного позову підлягає задоволенню, а його доводи щодо заподіяння йому матеріальної і моральної шкоди, їх розміру необхідно перевірити і з»ясувати при новому розгляді справи.

Крім того, суд, прийнявши рішення про об»єднання в одне провадження кримінальних справ про обвинувачення ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5 за ст.187ч.2 КК України за епізодами 14.05.2007 року, 09.06.2007 року та 22.06.2007 року з кримінальною справою про обвинувачення ОСОБА_3 і ОСОБА_5 за ст.187ч.2 КК України за епізодом 17.06.2007 року, наявність чи відсутність підстав для зміни ОСОБА_3 і ОСОБА_5 обвинувачення та необхідність і можливість такої зміни обвинувачення в порядку ст.277 КПК України, не перевірив.

Доводи апеляції засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5, захисника Федорченка Ю.М. щодо обставин вчинення інкримінованого кожному з них злочину, правильності кваліфікації дій і доведеності вини кожного з них та шодо вирішення питання про призначення покарання кожному з них, а також доводи апеляції прокурора щодо призначення покарання підлягають перевірці та врахуванні в залежності від встановленого при новому судовому розгляді справи.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, дослідити докази у відповідності з вимогами кримінально-процесуального закону з врахуванням доводів, викладених в апеляціях потерпілого ОСОБА_1 щодо його цивільного позову, прокурора, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5 і їх захисника щодо кваліфікації дій кожного з них, доведеності чи недоведеності вини кожного з них у вчиненні інкримінованого злочину, правильності призначеного покарання, дати належну оцінку всім доказам та прийняти законне і обгрунтоване рішення.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 01 квітня 2009 року відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 ОСОБА_13, ОСОБА_5 скасувати, а кримінальну справу направити до того ж районного суду на новий судовий розгляд зі стадії судового розгляду в іншому складі суду.

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції - Сукача О.О. і потерпілого ОСОБА_1 задовольнити частково, апеляції захисника засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4 - адвоката ФедорченкаЮ.М., адвоката Федорченка Ю.М. в інтересах засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5. ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Запобіжний захід ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - взяття під вартою залишити без зміни.

Судді:

НаставнийВ.В. Кепкал Л.І. Мороз І.М.