Постанова

Іменем України

18 січня 2018 року

м. Київ

справа № 303/5407/15-ц

провадження № 61-119 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого Стрільчука В. А.,

суддів: Кузнєцова В. О., Погрібного С. О.,

Ступак О. В., УсикаГ. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3,

відповідачі: відділ освіти Мукачівської районної державної адміністрації, Залужанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Мукачівської районної ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області у складі головуючого судді Носова В. В. від 8 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області у складі колегії суддів: Панька В. Ф., Куштана Б. П., Мацунича М. В., від 16 травня 2016 року,

ВСТАНОВИВ :

У серпні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до відділу освіти Мукачівської районної державної адміністрації (далі - ВО Мукачівської РДА), Залужанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Мукачівської районної ради (далі - Залужанська ЗОШ І-ІІІ ступенів Мукачівської райради), який під час розгляду справи збільшила та остаточно просила визнати незаконними та скасувати рішення атестаційних комісій Залужанської ЗОШ І-ІІІ ступенів Мукачівської райради від 23 березня 2015 року та ВО Мукачівської РДА від 30 березня 2015 року, які прийняті за результатами проведеної атестації стосовно неї; визнати незаконним та скасувати пункт 3 наказу директора Залужанської ЗОШ І-ІІІ ступенів Мукачівської райради від 02 квітня 2015 року № 27.

Свої позовні вимоги ОСОБА_3 обґрунтовувала тим, що в 2015 році вона, працюючи вчителем музичного мистецтва Залужанської ЗОШ І-ІІІ ступенів Мукачівської райради, із метою присвоєння чергової категорії «спеціаліст вищої категорії» проходила атестацію, за результатами якої рішенням від 30 березня 2015 року атестаційна комісія ВО Мукачівської РДА вирішила, що вона не відповідає цій категорії, а відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст першої категорії». Зазначила, що вказане рішення прийнято на підставі характеристики директора школи, яка до неї ставиться неприязно, і ця характеристика не відповідає дійсності, а при прийнятті рішень не було враховано її характеристики з іншого місця роботи. Незаконність прийнятого рішення, на її думку, також підтверджується проведеною ДНУ «Інститут інноваційних технологій та змісту освіти» перевіркою, за результатами якої було встановлено обставини, що є протилежними висновкам атестаційного листа, що став основою для прийняття рішення атестаційної комісії Залужанської ЗОШ І-ІІІ ступенів Мукачівської райради від 23 березня 2015 року, атестаційної комісії ВО Мукачівської РДА від 30 березня 2015 року та виданого в подальшому 2 квітня 2015 року директором школи наказу № 27, відповідно до пункту 3 якого встановлено невідповідність ОСОБА_3 кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії». Також вказала, що пропустила визначений статтею 233 КЗпП України строк звернення до суду з поважних причин, а саме: через хворобу, перебування у відпустці та звернення нею до ДНУ «Інститут інноваційних технологій та змісту освіти», а тому просила суд поновити строк звернення до суду із цим позовом.

Представник відповідача Залужанської ЗОШ І-ІІІ ступенів Мукачівської райради проти позову заперечив, зокрема щодо вказаних позивачем обставин про упереджене ставлення керівництва школи до позивача. Також зазначив, що подана характеристика діяльності вчителя музики цієї школи ОСОБА_3 є об'єктивним відображенням діяльності позивача як педагога. Крім цього, оспорюване рішення атестаційної комісії приймалося колегіально, а тому ніхто не міг на нього вплинути. Посилаючись на вказане, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3

Представник відповідача ВО Мукачівської РДА також просив відмовити у задоволенні вказаного позову ОСОБА_3, посилаючись на безпідставність заявлених позовних вимог. На обґрунтування своїх заперечень проти позову посилався на те, що оспорювань позивачем рішення атестаційної комісії ВО Мукачівської РДА від 30 березня 2015 року є об'єктивним та законним, прийнятим із дотриманням вимог, передбачених Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 6 жовтня 2010 року № 930 (далі - Типове положення). Крім того, вважає, що позивач не навела жодної поважної причини пропуску строку звернення до суду.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 8 жовтня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 16 травня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Судові рішення мотивовано тим, що позивачем пропущено установлений статтею 233 КЗпП України строк звернення до суду без поважних причин та відсутні підстави для поновлення цього строку. Зокрема, наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду, а саме: перебування на лікарняному, у відпустці та звернення до ДНУ «Інститут інноваційних технологій та змісту освіти» суд вважав неповажними, виходячи з наступного.

Так, згідно з наданими позивачем довідками періодами перебування позивача на лікарняному є: 3-31 липня 2015 року, 3-28 серпня 2015 року, що, на думку суду, не може слугувати причиною поновлення судом строку для звернення до суду із 30 березня по 3 липня 2015 року.

Також за висновками судів не є поважними причинами, які б могли бути підставою для поновлення вказаного строку, перебування позивача у відпустці, а також її звернення до ДНУ «Інститут інноваційних технологій та змісту освіти».

Разом із тим вказана позивачем обставина пропуску строку звернення до суду, а саме те, що про існування наказу від 2 квітня 2015 року № 27 вона дізналася в судовому засіданні, суд вважав безпідставною і такою, що спростовується матеріалами справи, а саме актом від 2 квітня 2015 року, відповідно до якого позивач відмовилася від ознайомлення із цим наказом (а. с. 85), у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позивач при зверненні до суду в цій частині позову пропустила строк, передбачений статтею 233 КЗпП України, без поважних причин.

Крім того, суд дійшов висновку, що атестаційні комісії діяли відповідно до вимог, викладених у вищевказаному Типовому положенні.

На спростування доводів позивача стосовно неприязного ставлення до неї з боку керівника школи, що призвело до надання останньою негативної характеристики, яка стала підставою для ухвалення оспорюваних рішень, суд зазначив, що вони не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а навпаки спростовані дослідженими судом атестаційним листом та протоколом засідання атестаційної комісії Залужанської ЗОШ І-ІІІ ступенів Мукачівської райради від 23 березня 2015 року, відповідно до яких рішення комісій приймалося колегіально, що засвідчується підписами всіх членів комісії та протоколом. Крім цього, характеристика на ОСОБА_3 оголошувалася та обговорювалася під час засідання комісії 16 лютого 2015 року та була затверджена колегіально.

Стосовно посилання позивача на невідповідність висновків комісій листу з ДНУ «Інститут інноваційних технологій та змісту освіти», то суд дійшов висновку про його необґрунтованим, у зв'язку з тим, що цим листом не підтверджується відповідність ОСОБА_3 тій чи іншій категорії та не спростовуються висновки комісій, а тому суд правильно вважав, що вказаний лист не може слугувати доказом незаконності прийнятих комісіями рішень.

Таким чином, за результатами розгляду справи судом відмовлено в задоволенні позову і за пропущенням строку звернення до суду з цим позовом, і за необґрунтованістю заявлених вимог.

У червні 2016 року ОСОБА_3 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 8 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 16 травня 2016 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким її позов задовольнити, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 серпня 2016 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою від 13 вересня 2017 року справу призначено до судового розгляду.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон від 3 жовтня 2017 року), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У грудні 2017 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано Верховному Суду вказану цивільну справу № 303/5407/15-ц.

Станом на час розгляду справи у Верховному Суді від інших учасників справи не надходило відзивів на касаційну скаргу ОСОБА_3

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За приписами статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

За змістом статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, виходячи за межі доводів касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, судові рішення підлягають зміні шляхом виключення з їхніх мотивувальних частин такої підстави для відмови в задоволенні позову, як пропущення позивачем установленого статтею 233 КЗпП України строку звернення до суду; в іншій частині, а саме щодо такої підстави для відмови в задоволенні позову, як необґрунтованість заявлених позовних вимог, судові рішення підлягають залишенню без змін.

Судом установлено, що відповідно до заяви ОСОБА_3 від 7 жовтня 2014 року остання просила провести позачергову атестацію з присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії».

Згідно з витягом із протоколу № 1 засідань атестаційної комісії Залужанської ЗОШ І-ІІІ ступенів Мукачівської райради від 9 жовтня 2014 року затверджено список педпрацівників, що атестуються комісією І та ІІ рівня, та включено ОСОБА_3 до списків педпрацівників, що атестуються позачергово.

Відповідно до наказу ВО Мукачівської РДА від 20 жовтня 2014 року № 319 «Про проведення атестації педагогічних працівників та керівників навчальних закладів у 2014-2015 навчальному році» затверджено план та графік роботи атестаційної комісії ІІ рівня та список працівників, які атестуються.

Згідно з наказом від 21 жовтня 2014 року № 93 «Про проведення атестації педагогічних працівників навчального закладу у 2014-2015 навчальному році» затверджено план роботи атестаційної комісії Залужанської ЗОШ І-ІІІ ступенів Мукачівської райради та затверджено списки педагогічних працівників, які атестуються.

Відповідно до довідки про вивчення педагогічної діяльності вчителя музичного мистецтва ОСОБА_3 експертною групою вивчався досвід роботи та педагогічна діяльність ОСОБА_3 та на підставі проведеної роботи комісія дійшла висновку, що ОСОБА_3 не відповідає вимогам, визначеним розділом 4 вищевказаного Типового положення, щодо кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії».

Згідно з характеристикою діяльності вчителя музичного мистецтва ОСОБА_3 остання відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст першої категорії».

Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії від 16 лютого 2015 року № 3 характеристика на ОСОБА_3 оголошувалася під час засідання комісії та була затверджена колегіально.

Згідно з витягом із протоколу засідання атестаційної комісії від 23 березня 2015 року № 4 та рішенням атестаційної комісії Залужанської ЗОШ І-ІІІ ступенів Мукачівської райради від 23 березня 2015 року вирішено не порушувати питання перед атестаційною комісією ІІ рівня ВО Мукачівської РДА про присвоєння ОСОБА_3 кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії».

Відповідно до рішення атестаційної комісії ВО Мукачівської РДА від 30 березня 2015 року ОСОБА_3 не відповідає кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії», а відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст першої категорії».

Згідно з наказом від 2 квітня 2015 року № 27 ОСОБА_3 - вчитель музичного мистецтва не відповідає кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії», відповідає кваліфікаційній категорії «спеціаліст першої категорії».

Відповідно до актів від 18 вересня 2014 року, 19 лютого 2015 року, 2 квітня 2015 року, 23 березня 2015 року ОСОБА_3 відмовилася поставити підпис про ознайомлення з правилами внутрішнього розпорядку, із характеристикою, рішенням атестаційної комісії та із наказом від 2 квітня 2015 року № 27 відповідно.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 11 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», установивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Виходячи з викладеного, оскільки в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено і за пропущенням строку звернення до суду з позовом, і за необґрунтованістю заявлених вимог, то із мотивувальних частин оскаржуваних судових рішень підлягає виключенню така підстава для відмови в задоволенні позову, як пропущення позивачем установленого статтею 233 КЗпП України строку звернення до суду.

Висновки судів щодо необґрунтованості позовних вимог є правильними та законними, підтверджуються матеріалами справи та не спростовані позивачем.

Статтею 212 ЦПК України 2004 року (у редакції станом на час розгляду справи в суді) установлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Оскаржувані судові рішення містять висновки щодо результатів оцінки зібраних у справі доказів, відповідають вимогам статей 213-215, 315 ЦПК України 2004 року щодо законності й обґрунтованості.

Посилання заявника у касаційній скарзі на статті 58, 59, 64 ЦПК України 2004 року, а також ті обставини, що директором школи зроблено все для того, щоб без її згоди ніхто зміг пройти атестації, а також щоб унеможливити проходження атестації позивача і взагалі працювати в цій школі; надані позивачем докази свідчать про неприязність відносин між нею та керівником школи, зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку не допускається.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів та не дають підстав вважати, що судами порушено норми матеріального та процесуального права.

Таким чином, виходячи за межі доводів касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги, зміну оскаржуваних судових рішень шляхом виключення із мотивувальних частин цих судових рішень висновків щодо такої підстави для відмови в задоволенні позову ОСОБА_3, як пропущення установленого статтею 233 КЗпП України строку звернення до суду, адже позов є необґрунтованим, що є самостійною підставою для відмови в його задоволенні, що в свою чергу не потребує ухвалення нового рішення.

Керуючись статтями 409, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 8 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 16 травня 2016 року змінити шляхом виключення із мотивувальних частин цих судових рішень висновків щодо такої підстави для відмови в задоволенні позову ОСОБА_3, як пропущення позивачем установленого статтею 233 КЗпП України строку звернення до суду.

В іншій частині рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 8 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 16 травня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Стрільчук

Судді: В. О. Кузнєцов

С.О. Погрібний

О.В. Ступак

Г. І.Усик