№ 2-а-109

                                2009 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

17 листопада 2009 року                        Запорізький районний суд Запорізької області

у  складі: головуючого судді –         Яркіної С.В.

при секретарі                                         Соколовській Т.В.

представника                    Клец Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС ДАІ № 2 старшого сержанта міліції Артьоменко Артема Володимировича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до інспектора ДПС роти ДПС ДАІ № 2 старшого сержанта міліції Артьоменко Артема Володимировича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, в якому зазначив, що 31 травня 2009 року інспектором ДПС Артьменком А.В. у відношенні нього була винесена постанова серії АР № 126341, відповідно до якої позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. У вказаній постанові було зазначено, що позивач 31.05.2009 року о 17 годині 53 хвилині на 341 км. а/д Харків-Сімферопіль, керуючи автомобілем м 412 д/н НОМЕР_1, порушив правила проїзду перехрестя, а саме,  при виїзді з другорядної дороги не надав перевагу в русі транспортному засобу, який рухався на перехресті по головній дорозі.

Позивач повністю не згодний із зазначеною постановою, тому був змушений звернутися до суду із цією адміністративною позовною заявою.

У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав повністю та пояснив, що обставини, викладені в постанові не відповідають дійсності, тому що під час зупинки його співробітником ДПС на автошляху зовсім не було ніякого транспортного засобу, не кажучи вже про те, що він не надав перевагу в русі цьому транспортному засобу.

Крім того, суду пояснив, що ним, ще при складенні постанови про притягнення нього до адміністративної відповідальності робилися зазначені зауваження, крім того, він мав свідка, який перебував з ним в той час в автомобілі, однак співробітник ДПС не звернув на це уваги, не став ані вислуховувати свідка, ані вносити його дані в протокол про адміністративне правопорушення. Тому позивач вважає, що в його діях не було складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, дії працівників ДАІ вважає неправомірними, а постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності  - незаконною.

Відповідач в судове засідання не з’явився, на неодноразові запити суду не надав ані протоколу, ані постанови про адміністративне правопорушення, про день і час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про отримання судових повісток.

Суд, заслухавши позивача, його представника, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 256 КпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, тощо. Постанова по справі про адміністративне правопорушення також повинна містити опис обставин, установлених при розгляді справи.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд перш за все вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.  

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, однак відповідач всупереч цього, не надав жодного доказу порушення ОСОБА_1. ПДР України, на підставі чого на нього було накладене адміністративне стягнення в розмірі 450 грн.

Відповідно до постанови про адміністративне правопорушення від 31.15.2009 року ОСОБА_1. звинувачується у тому, що він о 17 годині 53 хвилині на 341 км. а/д Харків-Сімферопіль, керуючи автомобілем м 412 д/н НОМЕР_1, порушив правила проїзду перехрестя, а саме,  при виїзді з другорядної дороги не надав перевагу в русі транспортному засобу, який рухався на перехресті по головній дорозі.

Однак, зазначена в протоколі та в постанові обставина не відповідає дійсності, та суперечить вимогам ст. 256 КпАП України, тому що, як свідчить з пояснень самого правопорушника, на момент зупинки співробітником ДПС для складення протоколу про адміністративне правопорушення ніякого транспортного засобу на дорозі не було і ним не порушувалися правила ПДР, зазначені в постанові.

Окрім цього, всі вище перелічені обставини підтвердив в своїх поясненнях свідок ОСОБА_2, опитаний в судовому засіданні.

Таким чином, ті обставини, які зазначені в протоколі та постанові про адміністративне правопорушення, за які ОСОБА_1. притягли до адміністративної відповідальності, не мали місце та не відповідають дійсності.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа яка притягається до адміністративної відповідальності має право давати пояснення, надавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою. У зв’язку з тим, що зазначена справа про адміністративне правопорушення  відносно ОСОБА_1. була розглянута одразу на місці скоєння правопорушення, його позбавлено можливості  скористуватися вищезазначеними правами.

Отже, докази, надані позивачем є належними, допустимими та достовірними. Достатність і взаємозв’язок доказів у їх сукупності надають суду можливість зробити висновок про обґрунтування вимог позивача та їх задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 6, 17, 104, 160-163 Кодексу Адміністративного судочинства України , п. 15.9 Правил Дорожнього Руху України, ст. 256, 287, 288 КпАП України, ст. 94 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

    Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову АР № 126341 інспектора ДПС роти ДПС ДАІ № 2 старшого сержанта міліції Артьоменко Артема Володимировича від 31.05.2009 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 в розмірі 425 грн.

Постанова може бути оскаржено протягом 10 днів з дня її проголошення шляхом подачі заяви про його апеляційне оскарження, а протягом 20 днів з дня подання такої заяви може бути подана апеляційна скарга через суд першої інстанції.

Суддя                                 С.В. Яркіна