АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22а-642 / 2007 р. Головуючий у 1 інстанції: Баранов В.І.
Суддя-доповідач: Спас О.В.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21"березня 2007 року м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду
Запорізької області у складі:
головуючого Стрелець Л.Г.
суддів: Спас О.В.
Давискиби Н.Ф.
при секретарі Веретелецькій І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою
Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради
на постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від
"17" січня 2007 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій
Мелітопольської міської ради про стягнення недоплаченої одноразової щорічної
допомоги учаснику бойових дій. -
ВСТАНОВИЛА:
12 грудня 2006 року ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради (далі - УПСЗтаЖС) про стягнення недоплаченої одноразової щорічної допомоги учаснику бойових дій.
В позовній заяві зазначав, що він є учасником бойових дій. Відповідно до ч.5ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту" йому щорічно до 05 травня повинна надаватися разова грошова допомога у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком. Але всупереч вимогам ст.2 Закону України "Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту" та п.3 ст.22 Конституції України виплачувалась не в повному обсязі.
Просив суд стягнути з відповідача недоплачену щорічну разову допомогу за 2006 рік у сумі 1545грн.
Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від "17" січня 2007 року адміністративний позов задоволено.
Стягнуто з УПСЗтаЖС на користь позивача недоплачену суму разової грошової допомоги у розмірі 1545 грн. за 2006 рік.
В апеляційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову суду, ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, переглянувши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга має бути задоволеною, а постанова суду підлягає скасуванню з одночасним ухваленням нової постанови про відмову у позові.
Згідно п.З ч. 1 ст. 198 КAC України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Відповідно ст. 202 КАС України підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З матеріалів справи вбачається, що розглядаючи позов суд першої інстанції не дотримався вимог ст. 2 КАС України, яка вказує, що у справах щодо оскарження дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд перевіряє, чи вчинені вони на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обгрунтовано, неупереджено, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, своєчасно.
Необхідно зазначити, що ст. 17-1 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачає, що щорічну грошову виплату разової грошової допомоги до 5 травня, в розмірах, передбачених ст. ст. 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення.
Одночасно Законом України від 25 грудня 1998 року „Про внесення змін до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначено, що порядок виплати разової грошової допомоги ветеранам війни визначається Кабінетом Міністрів України, який має щорічно у проекті Державного бюджету України передбачати цільові кошти, необхідні для виплати разової грошової допомоги ветеранам війни.
18 лютого 2004 року Кабінетом Міністрів України за № 177 прийнято Постанову
„Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої
Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у якій,
зокрема, зазначено, що з метою реалізації положень ст. 17-1 вказаного Закону
Міністерство фінансів і Державне казначейство забезпечують щороку до 10 квітня
виділення коштів Міністерству праці та соціальної політики для виплати цієї разової
грошової допомоги у розмірах, установлених законом про державний бюджет на
відповідний рік, і для подальшого перерахування їх місцевим органам праці та
соціального захисту населення.
За змістом ст. 21 Бюджетного Кодексу України органи соціального захисту не
мають власних коштів, а є лише розпорядниками бюджетних коштів. Кошти бюджету,
які отримують фізичні особи, надаються їм тільки через розпорядника бюджетних
коштів
Відповідно ст. ст. 87, 89 Бюджетного Кодексу України до видатків, які здійснюють з Державного бюджету України належать державні програми соціальної допомоги, зокрема, щорічна разова грошова допомога ветеранам війни ( ст. 87 БК України).
Окрім викладеного необхідно взяти до уваги, що відповідно до п. 18 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" на цей рік зупинено дію ч.5 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій.
Посилання суду першої інстанції на ст. 22 Конституції України є помилковим, оскільки дана норма Конституції стосується прав, свобод та обов'язків людини і громадянина (розділ 2-й Конституції), до яких, зокрема відноситься і право на соціальній захист. Право на соціальний захист включає право на забезпечення громадян у разі втрати працездатності, безробіття, у старості, тобто - це пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування (ст. 46 Конституції).
Щорічна разова грошова допомога, щодо якої виник спір, не є основним джерелом існування і не належить до Конституційних прав людини та громадянина в сенсі положень розділу 2-го Конституції України.
Таким чином, під час апеляційного розгляду справи встановлено, що органи соціального захисту при виплаті вищезазначених коштів діяли відповідно до законодавства, а тому немає передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції мас
бути скасованою з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних
вимог.
Керуючись ст. ст. 198. 202. 205, 207 КАС України, колегія суддів. -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради задовольнити.
Постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від "17" січня 2007 року по цій справі скасувати та постановити нову наступного змісту:
Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради про стягнення недоплаченої щорічної грошової допомоги учаснику бойових дій за 2006 рік у сумі 1545 грн.
Касаційна скарга на постанову може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили постанови суду апеляційної інстанції, а саме, з "21" березня 2007 року - дня складення постанови в повному обсязі.