Справа № 2а-23939/09/1270
Категорія 2.19
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«04» листопада 2009 року
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Твердохліба Р.С.,
при секретарі: Лейбенко О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Державного підприємства «Первомайськвугілля» до управління Пенсійного фонду України в м.Стаханові Луганської області про визнання недійсним рішення про застосування фінансових санкцій, -
ВСТАНОВИВ:
26 червня 2009 року Державне підприємство «Первомайськвугілля» звернулося до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Стаханові Луганської області в якому зазначило, що 17 березня 2009 року, та 18 травня 2009р.управлінням Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області винесено рішення №291 та №522 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду до відокремленого підрозділу «Інформаційно - обчислювальний центр» державного підприємства «Первомайськвугілля». Рішенням №522 від 18 травня 2009року відповідач нарахував позивачу штраф у розмірі 6815,96грн. та пеню в розмірі 1445,34грн. за період з 20.02.2009 року по 30.04.2009 року. Рішенням №291 від 17 березня 2009 року відповідач нарахував позивачу штраф у розмірі 6215,70 грн. та пеню в розмірі 1171.15 грн. за період з 30.10.08 р. по 3.03.09 р. Позивач не погоджується зі вказаними рішеннями у зв’язку з наступним. Відношення, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування врегульовані Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058. Згідно до ч.2 п.5 Закону №1058 виключно цим законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків. Пунктом 14 розділу «Прикінцеві положення» Закону №1058 (з урахуванням змін, внесених Законом України від 02.09.2008року №345) встановлено, що гірничі підприємства зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період не пізніше як через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду. Прийняття вищевказаної норми закону пов'язано з особливостями фінансування гірничих підприємств, бо за відвантажене вугілля за державним замовленням оплата надходить після 20 числа кожного місяця. На відокремлений підрозділ «Інформаційно - обчислювальний центр» державного підприємства «Первомайськвугілля», як підрозділ гірничого підприємства розповсюджується пункт 14 розділу ЗУ «Прикінцеві положення» Закону №1058. Позивач являється гірничим підприємством. На підставі прав, наданих ч.4 ст.64 Господарського кодексу України та згідно до наказу Мінвуглепрому України від 24.07.2008р. №373 позивач створив у складі підприємства відокремлений підрозділ «Інформаційно - обчислювальний центр», який діє на підставі Статуту підприємства та Положення про підрозділ та розташований за адресою: Луганська область, м. Стаханов, вул. Артема, 40 , а саме створив відокремлений підрозділ, що є складовою частиною одного підприємства. Відокремлений підрозділ «Інформаційно - обчислювальний центр» позивач зареєстрував належним чином як свій підрозділ у органах статистики так і у пенсійному органі - Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові та вніс до Структури державного підприємства «Первомайськвугілля». При реєстрації у відповідача до заяви про реєстрацію позивач надав статутні документи, підтверджуючи належність до гірничого підприємства - Статут підприємства та Положення про підрозділ. Відповідно до п.5.1.2 та п.5.1.7 Статуту позивача, підприємство реалізує свою продукцію, послуги та самостійно встановлює черговість і напрями використання коштів з власних рахунків. Господарським законодавством визначено що підприємство є самостійним суб'єктом господарювання, що не має у своєму складі інших юридичних осіб. За таких обставин, відповідач має право нараховувати за несвоєчасну сплату страхових внесків як штраф, так і пеню тільки починаючи з 29 числа, а нараховані відповідачем санкції у розмірі 1542.41грн.( 1180.27 грн. штраф, та 362.44грн. пені) - рішення № 291 від 17 березня 2009 р. та 317.39 грн. пеню - рішення № 522 від -18.05.09р.) - усього 1859.80 грн. є безпідставними. Враховуючи вищевикладене, на думку позивача, дії суб'єкта владних повноважень - Управління Пенсійного фонду України в м.Стаханові Луганської області по встановленню позивачу дати виникнення боргу по страховим внескам 20 числа - неправомірним, а рішення №522 від 18 травня 2009року в частині нарахування 317,39грн. та рішення № 291 від 17 березня 2009р. в частині нарахування 1542.41 грн. - незаконним. У зв’язку з вищенаведеним, позивач просить визнати дії управління Пенсійного фонду України у м. Стаханові Луганської області по встановленню позивачу дати виникнення боргу по страховим внескам 20 числа - неправомірними, а рішення №291 від 17 березня 2009р. та рішення № 522 від 18 травня 2009 року незаконними в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі відповідно 1542.41грн. та 317.39 грн. - усього 1859.80 грн.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та надав суду аналогічні позовній заяві пояснення.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судовчинства встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам є Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхувальниками відповідно до цього Закону є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об’єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Частиною 3 ст.15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до правил ч.1 ст.14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058 Державне підприємство «Первомайськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Інформаційно-обчислюваний центр» є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду.
Згідно п.14 розділу XV «Прикінцеві Положення» Закону України «Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» гірничі підприємства зобов'язагі сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше
як через 28 календарних днів з дня закінчення цього період.
Відповідно до ч.12 ст.20 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов’язаннями із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами, зобов’язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань щодо виплати заробітної плати (доходу).
Частиною 2 ст.106 передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Згідно п.2 ч.9 ст. 106 Закону, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату
(несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сумм.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Як вбачається з матеріалів справи, УПФУ в м.Стаханові Луганської області було винесено рішення №291 та № 522 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду 17 березня 2009 року та 18 травня 2009 року. При цьому відповідач при винесенні зазначених рішень посилався на частину 6 ст. 20 зазначеного Закону, оскільки вважає, що позивач не веде діяльність, яка підпадала б під діяльність гірничих підприємств.
Але суд з даним твердження відповідача не погоджується, так як установчими
документами передбачено, що Відокремлений підрозділ «Інформаційно-обчислювальний
центр» Державного підприємства «Первомайськвугілля» є цілісним майновим
комплексом Державного підприємства «Первомайськвугілля» та створений з метою
сприяння виконання ДП «Первомайськвугілля» встановлених завдань щодо здійснення
виробничо-господарської, комерційної та інших видів діяльності, передбачених Статутом
підприємства. а також з метою сприяння розвитку економіки і інвестиційної діяльності,
одержання прибутку (доходу) Підприємства.
Таким чином, Відокремлений підрозділ «Інформаційно-обчислювальний центр»
Державного підприємства «Первомайськвугілля» відноситься до гірничого підприємства
Державного підприємства «Лутанськвугілля» і повинен сплачувати страхові внески у строки, передбачені п.14 розділу «Прикінцеві Положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» тобто, не пізніш як через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду.
З огляду на зазначене, суд прийшов висновку, що управління Пенсійного фонду
України в м. Стаханов Луганської області неправомірно застосувало до позивача
фінансові санкції та нарахувало пеню за несплату (неперерахування) або несвоєчасну
сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі
донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду України, а саме, штрафу в розмірі 1542.41грн. та пені в сумі 317.39 грн.
Питання по судових витратах вирішується наступним чином, відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги Державного підприємства «Первомайськвугілля» до управління Пенсійного фонду України в м.Стаханові Луганської області про визнання недійсними рішень про застосування фінансових санкцій задовольнити повністю.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у м. Стаханові Луганської області щодо встановлення ДП «Первомайськвугілля» в особі ВП «Інформаційно-обчислювальний центр» дати виникнення заборгованості по страховим внескам 20 числа місяця – неправомірними.
Визнати незаконними рішення №291 від 17 березня 2009р. та рішення № 522 від 18 травня 2009року про нарахування фінансової санкції та пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну плату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі
донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду України, в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 1542.41грн. та 317.39 грн. - усього 1859.80 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ДП «Первомайськвугілля» судові витрати в розмірі 3,40 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу — з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складено та підписано 06 листопада 2009 року.
Суддя Р.С.Твердохліб