Справа 11а-60-2007 року                                                               Головуючий у 1 інстанції Ковтунович О.І.

Категорія: ч.І ст.286 КК                           Доповідач: Сачук В.І.

України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ                                          УКРАЇНИ

13 лютого 2007 року.                                                              м. Рівне

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Рівненської області в складі: Головуючого: Сачука В.І. Суддів : Збитковської Т.І., Шпинти М.Д. з участю прокурора Горбань О.В. потерпілої ОСОБА_1 представника потерпілої ОСОБА_2 засудженої ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями потерпілої ОСОБА_1, засудженої ОСОБА_3 на вирок Кузнецовського міського суду Рівненської області від 4 грудня 2006 року.

Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, засуджена

-    за   ч.І ст. 286   КК України до штрафу в розмірі 1530 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 405 грн. 90 коп. на відшкодування матеріальної та 4 тис.грн.- моральної шкоди.

Прийнято рішення по речових доказах.

За вироком суду ОСОБА_3 визнана винною і засуджена за те, що 26 липня 2006 року близько 23 години у м. Кузнецовську , керуючи автомобілем марки „ Пежо-Партнер", держаний номерний знак НОМЕР_1, виїжджаючи на нерегульоване перехрестя доріг - вул. Незалежності та вул. Соборної, перетинаючи перехрестя по прямій з виїздом на другорядну дорогу, порушила п.п.1.5, 16.3, 1.12, 1.13, 16.14,16.12 Правил дорожнього руху України, а саме не надала переваги у русі мотоциклісту ОСОБА_4, який керував мотоциклом „ Касавакі " номерний знак НОМЕР_2 та рухався на перехрестя по головній дорозі справа і мав перевагу в русі, допустила зіткнення з мотоциклом. В наслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажиру мотоцикла ОСОБА_1 спричинено тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я.

В поданій на вирок суду апеляції потерпіла ОСОБА_1 просить вирок суду в частині стягнення матеріальної шкоди змінити, стягнувши з ОСОБА_3 2500 грн. за надання юридичної допомоги та накласти арешт на майно засудженої.

Засуджена ОСОБА_3 в апеляції посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить виключити з вироку п.16.12 Правил дорожнього руху, стягнення матеріальної шкоди, зменшити розмір моральної шкоди та пом'якшити призначене покарання.

2

Заслухавши доповідача, пояснення засудженої , яка просить змінити вирок, доводи потерпілої ОСОБА_1 та її представника, які підтримали свою апеляцію, міркування прокурора про скасування вироку в частині цивільного позову, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції потерпілої та засудженої підлягають до задоволення частково з таких підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні зазначеного злочину підтверджується дослідженими й належно оціненими в судовому засіданні доказами ( показаннями самої ОСОБА_3, потерпілої ОСОБА_1, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7) висновками судово-медичної експертизи і протоколами слідчих дій та є обґрунтованим.

Із справи вбачається, що як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні ОСОБА_3 визнавала себе винною у вчиненні інкримінованого їй злочину за обставин, встановлених судом.

Посилання в апеляції ОСОБА_3на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, а саме, на неправдивість показань свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 колегія суддів визнала такими, що не заслуговують на увагу, оскільки ці показання були ретельно перевірені судом і проаналізовані в сукупності з іншими доказами, підстав сумніватись і їх достовірності у суду не було і він обґрунтовано визнав їх належним та допустимим джерелом доказів. У справі встановлено, що причиною даної дорожньо-транспортної пригоди з технічної точки зору став виїзд автомобіля під керуванням ОСОБА_3 на смугу руху мотоцикла, який мав перевагу у русі.

Необгрунтованими визнано і посилання в апеляції на порушення норм кримінально-процесуального закону при проведенні відтворення обстановки і обставин події, виключення із обвинувачення п.16.12 Правил дорожнього руху, тому що наявні у справі висновки автотехнічної експертизи та протоколи досліджувались у судовому засіданні й оцінювалися судом.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що порушення п.п. п.п.1.5, 16.3, 1.12, 1.13, 16.14,16.12 Правил дорожнього руху України засудженою ОСОБА_3 знаходиться в причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження середньої ступені тяжкості по ознакою тривалості ( а.с. 33 ).

Що ж до посилань засудженої про порушення мотоциклістом ОСОБА_4 під. „б" п. 2.1 та під. „в" п. 2.9 Правил дорожнього руху то вони також не заслуговують на увагу, оскільки її показання також були предметом перевірки судом та проаналізовані в сукупності з іншими доказами.

Суд, вивчивши матеріали справи, не виявив істотних порушень вимог кримінально - процесуального закону, які тягнуть зміну вироку. Дії ОСОБА_3 за ч.І ст. 286 КК України кваліфіковано правильно.

Разом з тим, при вирішенні цивільного позову про стягнення з ОСОБА_3 матеріальної та моральної шкоди на користь ОСОБА_1, судом не в повній мірі дотримані вимоги процесуального закону.

Як видно з протоколу судового засідання, під час судового слідства питання щодо вирішення цивільного позову в частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди взагалі не досліджувалось.

з

Враховуючи, що цивільний позов розглянутий судом з істотними порушеннями кримінально-процесуального законодавства, відповідно до ст.ст.367, 370 КПК України вирок в частині вирішення цивільного позову підлягає скасуванню з поверненням в цій частині на новий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті " від 23 грудня 2005 року №14 у кожному випадку призначення покарання за частинами 1,2 ст. 286 і ст. 287 КК необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання-позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов'язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.

При призначення засудженій додаткового покарання -позбавлення права керувати транспортними засобами суд не врахував, що ОСОБА_3 вперше порушила правила дорожнього руху та не знаходилась в стані алкогольного сп'яніння, щире каяття, має на утриманні матір, яка проживає в іншому населеному пункті і потребує постійного догляду. За таких обставин колегія суддів вважає не доцільним застосування до засудженої додаткового покарання.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст.365, 366 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляції потерпілої ОСОБА_1 та засудженої ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок Кузнецовського міського суду Рівненської області від 4

грудня       2006 року       відносно ОСОБА_3 змінити.

Вважати ОСОБА_3 засудженою за ч.І ст. 286 КК України до штрафу в розмірі одна тисяча п'ятсот тридцять грн.

Виключити з вироку додаткове покарання - позбавлення права керувати транспортним засобом строком на один рік.

Цей же вирок у частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі 405,90 грн. та моральної шкоди в розмірі 4000 грн. скасувати, а справу в частині цивільного позову направити в той же суд на новий розгляд в порядку цивільного судочинства в іншому складі суду.

В решті вирок залишити без зміни.

Головуючий підпис

Судді: підписи

З оригіналом згідно.   Суддя