Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22а-109/ 2007 р. Головуючий у 1 інстанції: Зарютіи П.В.
Суддя-доповідач: Спас О.В.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" січня 2007 року м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду
Запорізької області у складі:
головуючого Савченко О.В.
суддів: Бондаря М.С.
Спас О.В.
при секретарі Череватій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою
Управління прані та соціального захисту населения Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради
на постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від ІНФОРМАЦІЯ_1 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради про стягнення недоплаченої щорічної грошової допомоги учаснику бойових дій. -
ВСТАНОВИЛА:
ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради (далі - УПтаСЗН Шевченківської РЛ) про стягнення недоплаченої щорічної грошової допомоги учаснику бойових дій.
В позові зазначав, що він є учасником бойових дій. Згідно ч.5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня він, як учасник бойових дій має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком. Такі виплати проводилися не в повному обсязі. Сума недоплаченої допомоги за 2006 рік складає 1545 грн., які він просив стягнути з відповідача на його користь.
Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від ІНФОРМАЦІЯ_1 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з УПтаСЗН Шевченківської РА на користь ОСОБА_1 1545 грн. недоплати разової грошової допомоги як учаснику бойових дій.
В апеляційній скарзі УПтаСЗН Шевченківської РА посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, переглянувши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія судді» приходнії. до наступних висновків.
Згідно и.З ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги па постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Відповідно ст. 202 КЛС України підставами для скасування судовою рішення та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, то призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З матеріалів справи вбачається, що розглядаючи позов суд першої інстанції не дотримався вимог ст. 2 КЛС України, яка вказує, що у справах щодо оскарження дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд перевіряє, чи вчинені вони па підставі, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обгрунтовано, неупереджено, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, своєчасно..
Необхідно зазначити, що ст. 17-1 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачає, що щорічну грошову виплату разової грошової допомоги до 5 травня, в розмірах, передбачених ст. ст. 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення.
Одночасно Законом України від 25 грудня 1998 року „Про внесення змін до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначено, що порядок виплати разової грошової допомоги ветеранам війни визначається Кабінетом Міністрів України, який має щорічно у проекті Державного бюджету України передбачати цільові кошти, необхідні для виплати разової грошової допомоги ветеранам війни.
18 лютого 2004 року Кабінетом Міністрів України за № 177 прийнято 1 Іоетапову „Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у якій, зокрема, зазначено, що з метою реалізації положень ст. 17-1 вказаного Закону Міністерство фінансів і Державне казначейство забезпечують щороку до 10 квітня виділення коштів Міністерству праці та соціальної політики для виплати цієї разової грошової допомоги у розмірах, установлених законом про державний бюджет на відповідний рік, і для подальшого перерахування їх місцевим органам праці та соціального захисту населення.
За змістом ст. 21 Бюджетного Кодексу України органи соціального захисту не мають власних коштів, а є лише розпорядниками бюджетних коштів. Кошти бюджету, які отримують фізичні особи, надаються їм тільки через розпорядника бюджетних коштів
Відповідно ст. ст. 87, 89 Бюджетного Кодексу України до видатків, які здійснюють з Державного бюджету України належать державні програми соціальної допомоги, зокрема, щорічна разова грошова допомога ветеранам війни ( ст. 87 БК України).
Окрім викладеного необхідно взяти до уваги, що відповідно до и. 18 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" на цей рік зупинено дію ч.5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій,
Посилання суду першої інстанції на ст. 22 Конституції України є помилковим, оскільки дана норма Конституції стосується прав, свобод та обов'язків людини і громадянина (розділ 2-й Конституції), до яких, зокрема відноситься і право на
соціальній захист. Право на соціальний захист включає право на забезпечення громадян у разі втрати працездатності, безробіття, у старості, тобто - це пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування (ст. 46 Конституції").
Щорічна разова грошова допомога, щодо якої виник спір, не є основним джерелом існування і не належить до Конституційних прав людини та громадянина в сенсі положень розділу 2-го Конституції України.
Суд першої інстанції не дав належної оцінки тій обставині, що КАС України надає особі право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень і одночасно з цими вимогами заявити вимоги про відшкодування шкоди, завданої протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень (ст. 2, 21 КАС України). Тобто, підставою для вирішення питання про відшкодування матеріальної шкоди є встановлення судом протиправності та незаконності дій суб'єкта владних повноважень.
Проте, в адміністративному позові не заявлено вимог щодо оскарження дій, рішень або бездіяльності відповідача, а йдеться тільки про стягнення суми.
Таким чином, під час апеляційного розгляду справи встановлено, що органи соціального захисту при виплаті вищезазначених коштів діяли відповідно до законодавства, а тому немає передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи. Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути скасованою з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 167, 198, 200, 202, 205. 206 КАС України, колегія суддів. -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради задовольнити.
Постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від ІНФОРМАЦІЯ_1 року по цій справі скасувати та постановити нову наступного змісту:
Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради про стягнення недоплаченої щорічної грошової допомоги учаснику бойових дій за 2006 рік у сумі 1545 грн.
Касаційна скарга на постанову може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили постанови суду апеляційної інстанції, а саме, з "30" січня 2007 року - дня складення постанови в повному обсязі.