Справа № 2-622/09  

Рішення   (заочне)  

Іменем України  

25 листопада 2009 року                                                             Жовтневий районний суд м.Харкова  

у складі: головуючого – судді Кириченко О.Д.  

при секретарі – Нестеровській Л.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального шляхово-експлуатаційного підприємства № 5 м.Харкова, Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м.Харкова „Шляхрембуд”, 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, про відшкодування моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, та за позовом ОСОБА_3 до Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м.Харкова „Шляхрембуд”, Комунального шляхово-експлуатаційного підприємства № 5 м.Харкова, 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,  -  

встановив:  

В серпні 2008 року до Жовтневого районного суду м.Харкова  звернувся ОСОБА_1 з позовом до Комунального шляхово-експлуатаційного підприємства № 5 м.Харкова (далі – КШЕП № 5), зазначивши 3-ою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору головного інженера даного підприємства ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.  

Обґрунтовані були позовні вимоги тим, що 14 квітня 2008 року, близько 22-00 години, ОСОБА_1 на керованому ним автомобілі ВАЗ-2108, держ.№ 113-24 ХВ, володільцем якого він був на підставі відповідних правових документів, рухаючись по вул.М.Конева м.Харкова в районі розташування будинку № 7, здійснив наїзд на перепону у вигляді покритої водою ями на проїжджій частини дороги, а тому абсолютно невидимої для водіїв автотранспортних засобів.  

В результаті даної дорожньої пригоди, що сталася  з вини відповідача по справі, який відповідає за належний стан шляхів в місці вказаної дорожньої події, автомобіль позивача отримав значні технічні ушкодження, у зв’язку з чим ОСОБА_1 була завдана матеріальна шкода на загальну суму 5 157,78 грн. Позивачем також були витрачені кошти по оплаті послуг евакуатора в загальній сумі 400,00 грн., по оплаті послуг спеціаліста-автотоварознавця при оцінці розміру заподіяної від пошкодження автомобіля матеріальної шкоди в сумі 417,33 грн.  

Крім того, наведеною вище подією позивачу була завдана значна моральна шкода, котру він оцінює в загальну суму 1 000,00 грн. і яка  полягає в завданні ОСОБА_1 великих моральних страждань, порушенні його звичного образу життя, необхідності прийняття додаткових і досить значних зусиль по організації свого подальшого життя.  

В січні 2009 року у зв’язку з отриманою судом інформацією про реорганізацію дорожньо-експлуатаційних підприємств м.Харкова, в тому числі і відповідача по даній справі КШЕП № 5, шляхом приєднання їх до Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м.Харкова „Шляхрембуд” (далі – КП „Шляхрембуд”) останнє було залучено до участі в даній справі в якості співвідповідача.  

В березні 2009 року до Жовтневого районного суду м.Харкова в рамках цієї ж цивільної справи звернулася ОСОБА_3 з позовом до тих же відповідачів - КП „Шляхрембуд” та КШЕП № 5, про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 5 157,78 грн., завданої внаслідок пошкодження належної позивачу автомашини в зазначеній вище дорожньо-транспортній пригоді, що сталася з вини відповідачів.  

Зважаючи на однорідність наведених вище позовних вимог різних позивачів до одних й тих же самих відповідачів, суд об`єднав наведені вище позови ОСОБА_1 і ОСОБА_3 до вищевказаних відповідачів в одне провадження.  

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої вищенаведені позовні вимоги тільки в частині відшкодування завданої йому відповідачами по справі моральної шкоди в розмірі 1000,00 грн., а також повністю підтримав вимоги співпозивача ОСОБА_3, представником якої він є на підставі відповідної довіреності, щодо відшкодування завданої їй з вини відповідачів матеріальної шкоди, посилаючись при цьому на наведені вище обставини.  

Від своїх вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди ОСОБА_1 в порядку уточнення позову відмовився, посилаючись на те, що зазначена шкода була завдана власнику автомобіля, яким він управляв в момент вищевказаної дорожньої події, тобто співпозивачу ОСОБА_3  

Відповідачі КП „Шляхрембуд”     і КШЕП № 5 декілька разів не направили  в судові засідання своїх представників, хоча про дні, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, про причини своїх неявок суд не сповістили.  

Декілька разів не з’явився в судові засідання і ОСОБА_4, котрий є 3-ою особою по справі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Про дні, час і місце розгляду справи він також був належним чином повідомлений, але про причини своїх неявок суд не сповістив.  

В зв’язку із зазначеними обставинами суд згідно з вимогами ч.4 ст.169 та ст.ст.224-225 ЦПК України вважає необхідним провести заочний розгляд справи, проти чого не заперечував в судовому засіданні  і позивач ОСОБА_1, він же представник співпозивача ОСОБА_3  

Вислухавши пояснення вищевказаного позивача і дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, заявлених по справі позивачем ОСОБА_3, та необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1  

Так, судовим розглядом встановлено, що 14 квітня 2008 року, близько 22-40 години, на вул.М.Конева м.Харкова, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої зазнав технічних пошкоджень належний позивачу ОСОБА_3 автомобіль ВАЗ-2108, держ. №  НОМЕР_1, яким на підставі довіреності керував співпозивач по даній справі ОСОБА_1  

Зазначена дорожня подія мала місце при наступних обставинах:  

Вищевказаний автомобіль здійснював рух по вул.М.Конева в напрямку від Нетеченської набережної до вул.Полтавський шлях м.Харкова. В районі розташування будинку № 7 цей транспортний засіб   здійснив наїзд на перепону на проїжджій частини дороги у вигляді ями, глибиною 1,30 м та розмірами 2,80 м на 1,00 м. Зазначена яма була повністю покрита водою у вигляді калюжі в діаметрі 8,00 м, а тому була невидима для водіїв автотранспортних засобів.  

В результаті цієї ДТП вищевказаний автомобіль отримав численні технічні пошкодження.  

Наведені вище обставини вказаної дорожньо-транспортної пригоди знайшли своє беззаперечне підтвердження дослідженням в судовому засіданні долучених до матеріалів справи копій протоколу огляду місця ДТП від 14.04.2008 року і схеми до нього (а.с. 8-12), довідки по дорожньо-транспортній пригоді від 14.04.2008 року (а.с. 13-14), довідки органу ДАІ про отримання автомобілем ВАЗ-2108, держ. № НОМЕР_1, конкретних технічних пошкоджень в зазначеній вище дорожньо-транспортній пригоді (а.с. 17).  

Як вбачається з копії протоколу про адміністративне правопорушення серії АД № 213150 від 22.04.2008 року, вищевказана дорожня подія сталася внаслідок порушення головним інженером КШЕП № 5 ОСОБА_2 правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні шляхів та неприйняття ним своєчасних заходів по ліквідації небезпеки для дорожнього руху на конкретній ділянці дороги, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.4 ст.140 Кодексу України про адміністративні правопорушення. (а.с. 16).  

Постановою компетентного органу від 6 травня 2008 року ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні вищенаведеного адміністративного правопорушення і на нього за ч.4 ст.140 КУпАП було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн. (а.с. 7).  

Згідно ч.4 ст.61 ЦПК України постанова у справі про адміністративне правопорушення обов’язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.  

Зважаючи на викладені вище обставини суд приходить до висновку про те, що вищевказана ділянка дороги, на якій сталася ДТП за участі вищевказаного належного ОСОБА_3 та керованого ОСОБА_1 автомобіля, дійсно знаходилася на утриманні одного із відповідачів по цій справі - КШЕП № 5.    

У відповідності до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.  

Збитками є зокрема втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).  

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.  

Статтею 23 того ж Кодексу передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.  

Моральна шкода полягає:  

1.   у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;  

2.   у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;  

3.   у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;  

4.   у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.  

Згідно зі ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.  

Згідно ж ст.1167 цього Кодексу моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, прямо передбачених Законом.  

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.  

Аналізуючи з правової точки зору приведені вище обставини, суд вважає об`єктивно встановленим факт винного причинення юридичною особою, на утриманні якої знаходилася ділянка дороги де сталася зазначена вище дорожня пригода, матеріальної шкоди власниці пошкодженого в ній автомобіля, а тому вимоги ОСОБА_3 щодо відшкодування такої шкоди суд находить відповідаючими чинному законодавству України, а тому підлягаючими задоволенню в частині доведеного розміру такої шкоди.  

При визначенні відповідача, який повинен відшкодувати матеріальну шкоду, суд виходить з того, що вищезазначеними документами про притягнення 3-ої особи по цій справі до адміністративної відповідальності підтверджений факт знаходження  ділянки дороги, де сталася зазначена вище дорожня пригода, на утриманні відповідача по даній справі КШЕП № 5, а тому у відповідності до ч.1 ст.1172 ЦК України це підприємство і повинне відшкодувати шкоду, завдану його працівником ОСОБА_2  

При цьому судом приймається до уваги та обставина, що, незважаючи на рішення Харківської міської ради від 10.09.2008 року № 254/08 „Про реорганізацію комунальних шляхово-експлуатаційних підприємств м.Харкова” (в тому числі і КШЕП № 5) шляхом їх приєднання до КП „Шляхрембуд”, КШЕП № 5 до теперішнього часу не припинило своєї діяльності, що підтверджується долученим до справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на листопад-місяць 2009 року (а.с. 116-117), а тому дане підприємство і повинне відповідати за позовом про відшкодування матеріальної шкоди.  

Розраховуючи розмір завданої ОСОБА_3 матеріальної шкоди суд виходить з того, що згідно висновку спеціаліста-автотоварознавця № 3859 від 25.06.2008 року сума матеріальної шкоди, завданої внаслідок вище приведеної ДТП власнику автомобіля ВАЗ-2108, держ. № НОМЕР_1, складає 5157,78 грн. (а.с.23-30).  

Згідно долученої до матеріалів справи відповідної квитанції позивачем була сплачена вартість вищезазначеного висновку спеціаліста-автотоварознавця в сумі 417,33 грн. (а.с. 18).  

Крім того, позивачем були понесені витрати по сплаті послуг авто-евакуатора при транспортуванні пошкодженого автомобіля з місця ДТП до місця його стоянки, а потім – до місця його ремонту, в загальній сумі 400,00 грн., що підтверджується долученими до справи копіями відповідних товарних чеків від 14.04.2008 року і 10.05.2008 року (а.с. 19).  

Таким чином, загальний розмір завданої ОСОБА_3 матеріальної шкоди буде складати: 5157,78 грн. + 417,33 грн. + 400,00 грн. = 5 975,11 грн.  

Розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування завданої йому моральної шкоди, суд виходить з наступного:  

Як вже зазначено вище відшкодування моральної шкоди прямо передбачено статтями 23 і 1167 ЦК України.  

Відповідно до роз’яснень, викладених у пункті 4 Постанови Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” із наступними змінами і доповненнями, у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.  

Разом з тим, ані у відповідній позовній заяві, ані впродовж всього часу розгляду даної цивільної справи позивачем ОСОБА_1 не було належним чином обґрунтовано, в чому ж конкретно полягає заподіяна йому моральна шкода, яким чином і з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір такої шкоди, не було надано суду і належних доказів як наявності самої шкоди, так і її розміру.  

Виходячи з викладеного, а також положень ч.1 ст.60 ЦПК України, якою обов’язок доведення обставин, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, а відповідач як на підставу свої заперечень, покладено на сторони по цивільній справі, суд приходить до висновку про недоведеність даних позовних вимог ОСОБА_1, а тому в їх задоволенні відмовляє на необґрунтованістю позову.    

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України суд вважає необхідним  стягнути з КШЕП № 5 на користь ОСОБА_3 і понесені нею та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору в сумі 59,75 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн., а тому загальна сума стягнення буде складати: 5 975,11 грн. + 59,75 грн. + 30,00 грн. = 6 064,86 грн.  

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5,8,10,11,15,57-61,169,208,209,212-215,224-226 ЦПК України, ст.ст.15,16,22,23,1166,1167,1172 ЦК України, суд –  

Вирішив:  

Стягнути з Комунального шляхово-експлуатаційного підприємства № 5 м.Харкова, р/р 26009202152400 в АКІБ „Укрсиббанк”, МФО 351005, стат.Код 03359173, на користь ОСОБА_3     6 064 (шість тисяч шістдесят чотири) гривні 86 копійок в якості відшкодування завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальної шкоди та відшкодування судових витрат.  

ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до Комунального шляхово-експлуатаційного підприємства № 5 м.Харкова, Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м.Харкова „Шляхрембуд” про відшкодування моральної шкоди – відмовити за необґрунтованістю позовних вимог.  

Відповідачі можуть в десятиденний строк з дня отримання копії рішення звернутись до суду, який його ухвалив, з заявою про перегляд цього судового рішення.  

Позивачами це рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області шляхом подання протягом десяти днів з дня його проголошення через Жовтневий районний суд м.Харкова заяви про апеляційне оскарження, а також апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання вказаної заяви про його апеляційне оскарження.  

  Головуючий                                                                 суддя  О.Д. Кириченко