Судове рішення #69071406

Справа №705/2007/14-ц

4-с/705/15/14


У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


19 травня 2014 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючого – судді Кімстачова О.С.

з участю: секретаря судового засідання Дехканбаєвої О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Умані Черкаської області скаргу ОСОБА_1 на рішення старшого державного виконавця Уманського МВ ДВС Уманського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_2 та скасування розрахунку заборгованості зі сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на рішення старшого державного виконавця Уманського МВДВС Уманського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_2 та скасування розрахунку заборгованості зі сплати аліментів. У скарзі стягувач просить: скасувати розрахунок заборгованості зі сплаті аліментів по виконавчому листу № АЕ-28, виданому 13.10.1994 Уманським міським судом Черкаської області, що складений 21.11.2013 старшим державним виконавцем Уманського міського відділу ДВС Уманського МРУЮ ОСОБА_2; визнати оскаржувані дії неправомірними; зобов’язати державного виконавця провести новий розрахунок заборгованості за вказаним виконавчим документом. Посилається на те, що рішенням Уманського міського суду Черкаської області у справі № АЕ-28 від 13.10.1994 стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше мінімуму, передбаченого Законом, починаючи з 23.09.1994 до повноліття дитини, тобто до 07.03.2011. Для виконання вказаного рішення був виданий виконавчий лист. Примусове виконання зазначеного рішення суду спочатку здійснювалося відділом ДВС Томашпільського РУЮ, після закінчення виконавчого провадження виконавчий лист був направлений за належністю до Уманського МВ ДВС Уманського МРУЮ та в супровідному листі було зазначено, що за вказаним виконавчим листом заборгованість рахується з 01.03.2000 року.

22.11.2013 в приміщенні відділу ДВС у старшого державного виконавця Бундєлєвої О.В. стягувач отримала копію розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому листу № АЕ-28, виданому 13.10.1994 Уманським міським судом Черкаської області. Вона вважає цей розрахунок необґрунтованим та складеним з порушенням норм ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки державним виконавцем безпідставно проводиться нарахування боргу від суми значно меншої, ніж були нараховані бухгалтерією підприємства, де працював боржник.

Стягувач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилась, надіславши на адресу суду заяву від 24.04.2014, в якій скаргу підтримує, просить задовольнити її вимоги та розглянути скаргу за її відсутності.

Державний виконавець Бундєлєва О.В. в судове засідання не з’явилася, раніше подавши суду письмові заперечення проти скарги, оскільки вважає її безпідставною, необґрунтованою та просить відмовити в задоволенні вимог стягувача.

Дослідивши наявні у матеріалах скарги документи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, враховуючи такі мотиви.

У провадженні відділу ДВС на примусовому виконанні перебував виконавчий лист № АЕ-28 від 13.10.1994, виданий Уманським міським судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше мінімуму, передбаченого Законом, починаючи з 23.09.1994 до повноліття дитини, тобто до 07.03.2011. Виконавчий документ надійшов на примусове виконання 05.07.2000 з Томашпільського РВ ДВС Вінницької області. Згідно з відміткою державного виконавця у виконавчому документі борг по сплаті аліментів рахувався з березня 2000 року.

21.11.2013 старший державний виконавець Бундєлєва О.В. склала Розрахунок заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому листу № АЕ-28, виданому Уманським міським судом Черкаської області 13.10.1994 (далі – Розрахунок). Згідно із цим Розрахунком станом на 21.11.2013 борг по виконавчому листу становить 164,20 грн. Розрахунок заборгованості здійснений за період із 01.01.2001 по 07.03.2011 (період стягнення аліментів) – сума боргу станом на кінець період становила 1 954,20 грн., та враховане погашення боржником ОСОБА_4 зазначеної суми боргу станом на 21.11.2013 – 1790,00 грн. 09.12.2013 зазначене виконавче провадження постановою державного виконавця було закінчене у зв'язку із повним і фактичним виконанням рішення суду на підставі п. 8 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження». Зазначена постанова про закінчення виконавчого провадження не була оскаржена сторонами виконавчого провадження та є чинною.


Стягувач ОСОБА_1 у своїй скарзі не зазначила, які, на її думку, суми і в які місяці, роки в Розрахунку визначені неправильно, з порушенням норм законодавства, та не навела власного розрахунку сум аліментів, які вона вважає правильними і які повинні були бути стягнуті на її користь.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 387 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Під час розгляду скарги на рішення, дії державного виконавця також підлягають застосуванню загальні засади цивільного судочинства.

Так, відповідно до норм ч. 2 ст. 10 ЦПК України скарга може бути задоволена за умови доведення (підтвердження) факту неправильного розрахунку державним виконавцем певних сум боргу. Враховуючи принципи диспозитивності і змагальності цивільного процесу (ст.ст. 11, 10 ЦПК України) обов'язок із доведення обставин, що є підставою для визнання рішень і дій державного виконавця неправомірними, лежить на суб'єкті, який звернувся зі скаргою, та не може бути перекладений на суд.

На підставі наведеного вище суд дійшов висновку, що скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки стягувач не огрунтувала і не підтвердила, що рішення та дії старшого державного виконавця Бундєлєвої О.В. під час складення оскаржуваного Розрахунку були неправильними, неправомірними, та порушили права стягувача.

На підставі наведеного вище, керуючись ст. 3, 10, 11, 57-60, 208-210, 386, 387 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 про скасування розрахунку заборгованості зі сплаті аліментів по виконавчому листу № АЕ-28, виданому 13.10.1994 Уманським міським судом Черкаської області, що складений 21.11.2013 старшим державним виконавцем Уманського міського відділу ДВС Уманського МРУЮ ОСОБА_2; визнати оскаржувані дії неправомірними; зобов’язати державного виконавця провести новий розрахунок заборгованості за вказаним виконавчим документом, – відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Черкаської області протягом п’яти днів з дня її проголошення, у разі постановлення ухвали без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О. С. Кімстачов


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація