Номер провадження № 22-ц/785/6325/13

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Суворов В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2013 року м. Одеса

Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі :

головуючого судді – Суворова В.О.

судді – Артеменко І.А.

судді – Сватаненко В.І.

при секретарі – Орловій С.І.

з участю представника ПАТ “ВТБ Банк” - ОСОБА_2, представника ОСОБА_3-ОСОБА_4, представника ОСОБА_5-ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк” в особі відділення “Миколаївське” ПАТ “ВТБ Банк” на ухвалу Київського районного суду м.Одеси від 16 травня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання договорів дарування удаваними, недійсними, та розподіл спільного майна подружжя ,-

встановила:

28 квітня 2012 року позивачка звернулася з вказаним позовом. Обґрунтовуючи свою заяву позивачка вказує, що в період шлюбу було придбано майно у тому числі: 1/2 частина нежитлового об’єкту з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею під будівлями 1288 кв.м, розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Скороходова, 194 а та 1/2 частина нежитлових приміщень (адмінбудівля та підвал) загальною площею 1031,2 кв.м, розташованих за адресою: м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 41/3 . Право власності на вказані об’єкти нерухомості були зареєстровані за ОСОБА_5

15 листопада 2012 року ОСОБА_5 звернувся з зустрічним позовом про поділ спільного сумісного майна подружжя, яке складається з восьми автомобілів та просив визнати за ним право власності на п’ять автомобілів та земельну ділянку площею 0,27 га, що розташована в с. Фонтани Чистенької сільської ради Сімферопольського району АРК.

Позивачка подала заяву про забезпечення позову, посилаючись на те, що невжиття заходів забезпечення позову можу утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою суду першої інстанції від 16 травня 2012 року накладений арешт на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: АРК, Сімферопольський район, с. Фонтани, загальною площею 0,2703 га, кадастровий номер 0124788700:07:001:0001, яка належить ОСОБА_5

Накладений арешт на незавершений будівництвом павільйон з реалізації автомобільних мастил, аксесуарів та надання послуг населенню, розташований за адресою: м. Рівне, вул. Млинівська, 38, який належить ОСОБА_5

Накладений арешт на будинок із надвірними будівлями та спорудами, житловою площею 260,1 кв.м, загальною площею всього будинку, із надвірними будівлями і спорудами 492,1 кв.м, та земельну ділянку площею 0,129 гектарів, кадастровий номер НОМЕР_1: 01:003:0021, розташовані за адресою: АРК, м. Алушта, с. Малоріченське, вул. Виноградна, 42, який належить ОСОБА_5

Накладений арешт на 1/2 частину нежитлових приміщень (адмінбудівля та підвал) загальною площею 1031,2 кв.м, розташованих за адресою: м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 41/3, яка належить ОСОБА_5

Накладений арешт на нежиле приміщення, приймально-заготівельний пункт, адміністративне приміщення, заготівельний пункт, об’єкти інфраструктури, розташовані за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Робкорівська, 21, загальною площею 2680,3 кв.м, що складається з адміністративного приміщення загальною площею 948,40 кв.м, заготівельного пункту загальною площею 1731,9 кв.м та об’єктів інфраструктури.

Накладений арешт на 1/2 частину нежитлового об’єкту з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею під будівлями 1288 кв.м, розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Скороходова, 194а.

Відповідач подав заяву до суду першої інстанції про скасування заходів забезпечення позову, яка ухвалою суду першої інстанції від 07 вересня 2012 року була задоволена частково, та ухвалою апеляційного суду Одеської області від 23 листопада 2012 р. –скасована та постановлена нова ухвала , якою у задоволенні заяви ОСОБА_5 про скасування заходів забезпечення позову –відмовлено .

В апеляційній скарзі публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк” в особі відділення “Миколаївське” ПАТ “ВТБ Банк” ставиться питання про скасування ухвали суду від 16 травня 2012 року в частині накладення арешту на 1/2 частину нежитлового об’єкту з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею під будівлями 1288 кв.м, розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Скороходова, 194а та 1/2 частину нежитлових приміщень (адмінбудівля та підвал) загальною площею 1031,2 кв.м, розташованих за адресою: м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 41/3, які належать ОСОБА_5 в зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановлення нової ухвали, якою відмовити в задоволенні заяви про накладення арешту на вказане майно.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність ухвали суду в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи заяву ОСОБА_3 в частині забезпечення позову про накладення арешту суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, так як він відповідає нормам матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1,3 ст.151, п.1 ч.1 ст. 152 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим кодексом, заходи забезпечення позову; забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; позов забезпечується: шляхом накладення арешту на майно; види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Судовою колегією встановлено, що сторони з 28 квітня 1993 року знаходяться в зареєстрованому шлюбі. Під час знаходження у шлюбі відповідач придбав нерухоме майно у тому числі: 1/2 частину нежитлового об’єкту з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею під будівлями 1288 кв.м, розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Скороходова, 194а;

1/2 частину нежитлових приміщень (адмінбудівля та підвал) загальною площею 1031,2 кв.м, розташованих за адресою: м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 41/3. Право власності на вказане нерухоме майно зареєстровано за відповідачем.

Відповідно до іпотечних договорів від 25 червня 2007 року та 26 червня 2007 р., укладених між апелянтом та ОСОБА_5, 1/2 частина нежитлового об’єкту з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею під будівлями 1288 кв.м, розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Скороходова, 194а та 1/2 частина нежитлових приміщень (адмінбудівля та підвал) загальною площею 1031,2 кв.м, розташованих за адресою: м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 41/3, виступають забезпеченням виконання зобов’язань за генеральною угодою №01 від 25 червня 2007 р. , укладеною між Банком та ОСОБА_5 , та кредитними договорами , що укладені на її підставі.

Відповідно до п.1.6 вказаних договорів Іпотекодавець заявляє, що на день підписання цих договорів не існує інших власників, та не існує інших осіб, які мають права та вимоги на предмет іпотеки, не існує інших осіб, які мають рівні права із Іпотекодавцем та розпорядженням Предметом іпотеки.

Як було встановлено судовою колегією між сторонами по справі дійсно виник спір про поділ майна, набутого в шлюбі, яке підлягає розподілу між сторонами, в тому числі і в відношенні майна в відношенні якого апелянт просить скасувати арешт .

Таким чином, спір стосується майна, в відношенні якого судом першої інстанції вжиті заходи забезпечення позову у вигляді арешту, а тому воно є спірним. Справа по суті не розглянута, провадження у справі ще не закінчене. У зв’язку з вказаним суд першої інстанції прийшов до вірного висновку що є підстави для забезпечення позову.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову та наклав арешт на спільне сумісне майно сторін, оскільки дійсно існує реальна загроза зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому через скасування заходів забезпечення позову.

Також судова колегія звертає увагу, що укладаючи іпотечні договори ОСОБА_9 засвідчив, що не існує інших, крім нього, власників та осіб, які мають право на предмет іпотеки.

За умовами цього договору іпотекодавець за згодою іпотекодержателя має право відчужувати предмет іпотеки, передавати його іншим особам в іпотеку, в оренду, в лізинг, перебудовувати його, тощо. Не виключається і можливість дострокового виконання боржником своїх зобов’язань за кредитним договором, а відтак і звільнення майна поручителя від обтяження іпотекою.

А між тим, у разі переходу права власності на предмет іпотеки до інших осіб, у тому числі і до позивача у справі, іпотека є дійсною і для набувача предмета іпотеки за ст. 23 Закону України “Про іпотеку”.

Крім того, судова колегія при розгляді вказаної справи звертає увагу на пояснення представника банку, що вони не зверталися до суду з позовами до відповідача у зв’язку з порушенням умов кредитного договору та договору іпотеки у зв’язку з відсутністю таких підстав.

Тому, відповідно до обставин справи, не виключається втрата можливості здійснення розподілу цього майна між співвласниками, виходячи з позиції сторін у вирішенні цього питання та умов вказаного вище іпотечного договору.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що спірне майно знаходиться в іпотеці банку і банк має першочергове право звернути стягнення на заставлене майно, оскільки існує реальна загроза зробити неможливим виконання рішення суду в зазначеній цивільній справі в майбутньому, через скасування заходів забезпечення позову щодо цього майна.

Колегія судді вважає, що за наявності арешту на спірне майно апелянт, встановивши, що з боку відповідача будуть порушені умови кредитного та іпотечного договорів, не позбавлений можливості звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на це майно, та у разі задоволення цих вимог звернутися до суду з заявою, про скасування заходів забезпечення позову щодо цього майна.

Враховуючи все вищевикладене, колегія вважає, що суд першої інстанції вирішив питання з дотриманням вимог закону, у зв’язку з чим відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін.

Керуючись ст.ст. 303,304, 307 ч.2 п. 1, 312 ч.1 п.1, 313, 314, 315, 317, 318, ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області , –

                                                                                                ухвалила:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк” в особі відділення “Миколаївське” ПАТ “ВТБ Банк” - відхилити.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 16 травня 2012 року – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною, оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області В.О. Суворов

ОСОБА_10

ОСОБА_11