Україна

Харківський апеляційний господарський суд

  ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2009 р.                                                           Справа № Б-39/126-09  

  Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  ,   

при секретарі Горбачовій О.А.

 за участю представників сторін:

АКІБ “УкрСиббанк” –  Шевченко І.К., дов. Серія ВМВ № 376511 від 24.12.2008 р.,

АКБСР “Укрсоцбанк” -  Демидчук В.Г., дов.   № 02-04/213 від 21.04.2009 р., після перерви не з’явилась,

боржника -   ОСОБА_3, дов. ВМА № 185199 від 27.01.2009 р., після перерви не з’явилась,

боржника –  ОСОБА_4, дов. Серія ВМА № 185199 від 27.01.2009 р.

ліквідатора – не з’явився,

ліквідатора –  Шинкарчук А.В., з’явився після перерви.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 3278Х/2-5)   Акціонерного комерційного інноваційного банку “УкрСиббанк” та апеляційну скаргу   (вх. 3279Х/2-5)  Акціонерного комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі Харківської обласної філії АКБ “Укрсоцбанк” на постанову Господарського суду Харківської області від 30.09.2009 р. по справі № Б-39/126-09,

за заявою Фізичної особи–підприємця ОСОБА_6, смт. Малинівка Чугуївського району Харківської області,

про визнання банкрутом Фізичної особи–підприємця ОСОБА_6, смт. Малинівка Чугуївського району Харківської області, -

  встановила:

  ФОП ОСОБА_6 звернувся до Господарського суду Харківської області в порядку ст.ст. 7, 47-49 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі –Закон про банкрутство) із заявою про визнання його банкрутом, відкриття  ліквідаційної процедури в зв'язку з тим, що задоволення  вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості  виконання вимог перед іншими кредиторами.

Постановою Господарського суду Харківської області від 30.09.2009 р. (суддя Швидкін А.О.) визнано ФОП ОСОБА_6 банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Шинкарчука А.В., якого зобов'язано відповідно до ст.ст. 25-30, 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до 30.09.2010 р. виконати ліквідаційну процедуру. Також суд постановив: припинити підприємницьку діяльність банкрута; строк виконання грошових зобов’язань громадянина-підприємця, та зобов’язань щодо сплати податків і обов’язкових платежів вважати таким, що настав; припинити нарахування неустойки, відсотків та інших економічних санкцій за зобов’язаннями громадянина підприємця, вимоги за зобов’язаннями банкрута, що виникли під час проведення процедур банкрутства, пред’являються в межах ліквідаційної процедури; припинити стягнення з банкрута за всіма виконавчими документами, за  винятком  виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної  життю та здоров'ю громадян; встановити строк у 60 днів для пред'явлення вимог кредиторів до банкрута; скасувати арешти, що накладені на майно боржника і інші обмеження щодо розпорядження майном боржника у т. ч. податкові застави; накладання нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається  (т. 3 а.с. 106-111).

Кредитори, АКІБ “УкрСиббанк” та АКБСР “Укрсоцбанк” в особі Харківської обласної філії АКБ “Укрсоцбанк”, не погодились з зазначеною постановою, подали апеляційні скарги та доповнення до них, в яких просять скасувати цю постанову та прийняти нове рішення, яким  припинити провадження у справі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства.

Боржник у своєму відзиві на апеляційну скаргу АКБСР “Укрсоцбанку” просить постанову Господарського суду Харківської області від 30.09.2009 р. по справі № Б-39/126-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на безпідставність останньої, оскільки судом 1-ї інстанції було правильно встановлено, що у боржника існують безспірні вимоги кредиторів, які не задоволені, активів боржника не достатньо для задоволення вказаних вимог кредиторів, а задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання вимог інших кредиторів.

Відзиву на апеляційну скаргу АКІБ “УкрСиббанк” боржник не надав. Представник боржника під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції в судовому засіданні 26.11.2009 р. повідомив, що боржник заперечує також і проти цієї апеляційної скарги через її безпідставність й необґрунтованість.

Ліквідатор боржника відзивів на апеляційні скарги не надав, в судове засідання 26.11.2009 р. не з’явився, про причину неявки суд не повідомив, хоча про місце і дату судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне у матеріалах справи відповідне поштове повідомлення.

У судовому засіданні оголошено перерву до «01»грудня 2009 року для виготовлення повного тексту постанови.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників кредиторів та боржника, дослідивши доводи апеляційних скарг та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню,  виходячи з наступного.

В заяві про порушення провадження у справі про банкрутство боржник зазначив, що він займається підприємницькою діяльністю, не має найманих працівників, а також дебіторської заборгованості, не має заборгованості із страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, по податках і зборах (обов'язкових платежах), не має заборгованості по відшкодуванню шкоди, заподіяної життю та здоров'ю, виплаті заробітної плати та вихідної допомоги працівникам боржника, виплаті авторської винагороди, не має грошових коштів на рахунках у банківських установах.

Вартість майнових активів відповідно до звітів оціночної діяльності, за ствердженням боржника, становить 621841,41 грн. Вартість об’єкту, який був наданий в іпотеку майновим поручителем складає 2214560, 00 грн. Всього –2836401,41 грн. У той час, як загальний розмір зобов’язань боржника перед кредиторами складає 2869538,29 грн. та 1000882,46 дол. США.

В заяві про порушення справи про банкрутство, а також в постанові суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом в якості кредиторів визначені, у т.ч. із зобов’язаннями, пов’язаними із здійсненням підприємницької діяльності:

- ФОП ОСОБА_7 –200 000 грн. за договором комісії від 08.06.2009 р. - не забезпечене заставою. Строк виконання настав 18.06.2009 р.

- АКБ СР “Укрсоцбанк” –324 633,03 грн. основного зобов’язання за кредитним договором № 839/3/27/38/7-676 від 21.12.2007 р., забезпечене іпотекою майнових прав на незавершену будівництвом 2-кімнатну квартиру будівельний № 41, загальною площею 77,52 кв.м, що будується на 9 пов. за адресою АДРЕСА_3 на підставі договору іпотеки № 839/4/27/38/7-959  від 21.12.2007 р., яка належить боржнику на підставі Договору асоційованого членства в споживчому товаристві № 5-41\Ц від 01.10.2007 р.

- АКБ СР “Укрсоцбанк” –185701,76 грн. основного зобов’язання, 877,30 грн. прострочені відсотки за кредитним договором № 839/3/27/38/7-677 від 19.12.2007 р., забезпечено іпотекою майнових прав на незавершену будівництвом квартиру будівельний № 43, загальною площею 47,63 кв.м, що будується на 9 пов. АДРЕСА_3 на підставі договору іпотеки № 839/4/27/38/7-961 від 19.12.2007 р., яка належить боржнику на підставі договору асоційованого членства в споживчому товаристві №6-43/Ц від   11.01.2006 р.  

- АКБ СР “Укрсоцбанк” –629998,50 доларів США основного боргу, заборгованість по відсоткам 15986,211 долар США за генеральним договором про надання кредитних послуг № 805/6/18/8-105 від 13.08.2008 р. та додаткової угоди № 1 до цього договору та 334922,88 доларів США, основного боргу, 9804,15 доларів США заборгованість по відсоткам за кредитним договором № 805/6/18/8-105 та додатковою угодою № 3 від 12.10.2008 р. Вказані зобов’язання забезпечені іпотекою нежитлового приміщення першого поверху № 1-5 в літ. “А-5”, загальною площею 176,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, згідно договору іпотеки № 805/13/18-5/8-649 від 13.08.2008 р. та договору про внесення змін № 1 до цього договору, вказане приміщення належить ОСОБА_8, іпотекодавцю, на підставі  договору купівлі продажу  нежитлового приміщення від 11.11.2002 р. за реєстром № 3057, реєстраційне посвідчення нерухомого майна видане КП “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” від 12.11.2002 р.

Окрім того, боржник вказує на свою іншу кредиторську заборгованість, яка не пов’язана із здійсненням ним підприємницької діяльності, а саме:

- ФОП ОСОБА_9 –1 601 730,00 грн., згідно рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14.08.2009 р. у справі № 2-7413/09, згідно договору займу б/н від 15.10.2008 р., договору поруки б/н від 15.10.2008 р. та вимоги б/н від 17.11.2008 р. - не забезпечене заставою.

- ФОП ОСОБА_10 - 328854,00 грн., згідно договору поставки № 1/10 від 01.10.2008 р., договору поруки б/н від 01.10.2008 р. та вимоги б/н від 02.06.2009 р. - не забезпечене заставою. Строк виконання вказаного зобов’язання настав 11.10.2008 р.

- АКІБ “УкрСиббанк” - 5199,92 доларів США основного зобов’язання, 78,71 доларів США нарахованих відсотків, 60,45 доларів США прострочених відсотків, за кредитним договором № 11118703000 від 16.02.2007 р., який забезпечено договором застави транспортних засобів б/н від 16.02.2007 р.

- АКІБ “УкрСиббанк” - 4831,64 доларів США основного зобов’язання за кредитним договором № 11072188000 від 07.11.2006 р., що забезпечено договором застави транспортних засобів б/н від 07.11.2006 р.

- АКІБ “УкрСиббанк” - 29145,84 грн. основного зобов’язання, 326,36 грн. прострочених відсотків за кредитним договором № 11284152000 від 17.01.2008 р.

Приймаючи  постанову про визнання боржника –ФОП ОСОБА_6 банкрутом, - господарський суд, встановивши, що активів боржника не достатньо для задоволення вимог всіх кредиторів боржника, а задоволення вимог боржником одного з кредиторів призведе до неможливості виконання вимог перед іншими кредиторами, дійшов висновку, що боржник неспроможний виконати  безспірні грошові зобов’язання перед кредиторами та відновити свою платоспроможність не інакше як через застосування ліквідаційної процедури  з особливостями, передбаченими ст.ст. 47-49 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

З таким висновком не може погодитися колегія суддів з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 53 ЦК України фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов’язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.

Такий порядок передбачений, зокрема, ст. ст. 47, 48 Закону про банкрутство.

Згідно ч. 2 ст. 47 Закону про банкрутство заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд громадянином-підприємцем, який є боржником, або його кредиторами.

Стаття 1 Закону визначає, що боржник –суб’єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов’язання перед кредиторами, у тому числі зобов’язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов’язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Із викладених норм діючого законодавства про банкрутство вбачається, що справа про банкрутство може бути порушена лише відносно суб’єкта підприємницької діяльності (у тому числі відносно фізичної особи, що має такий статус та зареєстрована у встановленому законом порядку). При цьому, з урахуванням положень ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство –«підстави для порушення справи про банкрутство», - однією із умов порушення та здійснення провадження у справі є наявність у такого боржника, саме як у суб’єкта підприємницької діяльності, в обов’язковому порядку незадоволених протягом визначеного в Законі про банкрутство строку грошових зобов’язань перед кредиторами. Тобто вимоги кредиторів, що покладаються в основу кредиторських вимог в заяві про порушення справи про банкрутство боржника –фізичної особи, мають бути пов’язані із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.

Згідно приписів  ч. 1 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство, яка подана кредитором або боржником,  повинна містити разом з іншим виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника; ч.3 цієї статті вимагає  подання до заяви боржника документів, що свідчать про неплатоспроможність боржника.

У відповідності до ч. 5 ст. 7 Закону боржник зобов’язаний в місячний строк звернутися до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення зазначених  у цієї частині Закону обставин, зокрема, якщо задоволення вимог одного кредитора або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

У відповідності до ст. 42 ГК  України підприємництвом вважається  самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно ст. 546 ЦК України порука - один з видів забезпечення виконання зобов’язання, і у відповідності до ст. 553 цього Кодексу за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку.

Порука не має ознак підприємницької діяльності, оскільки порука не направлена на досягнення мети підприємництва і зобов’язання боржника  заплатити як поручитель за іншу особу є таким, що не пов’язано з  підприємницькою діяльністю, внаслідок чого зобов’язання, які виникли в боржника перед кредиторами, відповідно, не можуть враховуватися у складі грошових вимог кредиторів до боржника при вирішення господарським судом  питання про порушення справи про банкрутство фізичної особи-підприємця та визнання його банкрутом.

У відповідності до вимог ст. 198 ГК України платежі за грошовими зобов’язаннями, що виникають у господарських відносинах, здійснюються у безготівкової формі або готівкою через установи банків, якщо інше не встановлено законом.

Колегія суддів вважає, що господарський суд неповно з’ясував усі обставини стосовно відносин між боржником і кредиторами, та, всупереч ст. 6 Закону, при винесені оскаржуваної постанови, зробив висновок про наявність боргу боржника перед кредиторами, з наданих боржником цивільно-правових угод та рішення Дзержинського районного суду м. Харкова, які не є безспірними грошовими вимогами в розумінні ст. 1 Закону, оскільки у матеріалах справи відсутні докази безспірності вимог.

Так, в оскаржуваній постанові  судом 1-ї інстанції прийнято до уваги безспірність вимог кредитора ФОП ОСОБА_11 (договір займу б/н від 15.10.2008 р., договір поруки б/н від 15.10.2008 р. та вимоги б/н від 17.11.2008 р.) та відсутність між боржником та його кредитором спору про наявність і неоплатність боргу, на підставі рішення Дзержинського районного суду від 14.08.2009 р. про стягнення заборгованості солідарно, в т.ч. і з ФОП    ОСОБА_6М за договором займу б/н від 15.10.2008 р. і договором поруки б/н від 15.10.2008 р., проте вказане рішення не є безспірним документом в розумінні ст. 1 Закону, оскільки при розгляді справи про банкрутство не було надано виконавчих документів за цим рішенням.

Існування кредиторської заборгованості у боржника перед ФОП       ОСОБА_12 згідно договору поставки №1/10 від 01.10.2008 р., договору поруки від 01.10.2008 р., вимоги від 02.06.2009 р., також не знаходить свого документально підтвердження, оскільки п. 2.2. вказаного договору поставки, укладеного між ФОП ОСОБА_8 та ФОП ОСОБА_10П, в забезпечення зобов'язань по якому було укладено договір поруки від 01.10.2008 року з ФОП ОСОБА_6, містить положення про розрахунки між суб'єктами господарювання в готівковій формі, проте на підтвердження здійснення розрахунків в готівковій формі боржником не було надано документів на переказ готівки, отже заборгованість перед ФОП ОСОБА_10 не є підтвердженою.

Також не знаходить підтвердження й існування кредиторської заборгованості за договором комісії від 08.06.2009 р., укладеного між ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_7, згідно якого комітент ФОП ОСОБА_13 передав комісіонеру ФОП ОСОБА_6  200000 гривень (п. 4.2 Договору). З огляду на умови договору комісії, вимога ФОП ОСОБА_7 не може містити грошового зобов'язання до боржника, так як має виключно майновий характер щодо передачі товару, який комісіонер повинен був придбати згідно замовлення Комітента.

Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги на той факт, що вимога ФОП ОСОБА_7 про повернення грошових коштів в сумі 200000 гривень датована 23.09.2009 р., справу про банкрутство порушено 17.06.2009 р. Тобто на момент порушення справи про банкрутство ФОП ОСОБА_6 не існувало вимоги кредитора ФОП ОСОБА_7 про повернення грошових коштів до того ж не надано документів на переказ готівки, що підтверджували факт отримання 200 000 гривень ФОП ОСОБА_6

Як вбачається з матеріалів справи, подані документи на підтвердження боргу перед АКБ СР “Укрсоцбанк”, АКІБ “УкрСиббанк” свідчать про те, що боржником за вказаними договорами є не фізична особа–підприємець, а фізична особа ОСОБА_6 і зобов’язання не пов’язані із здійсненням ним підприємницької діяльності. Дане зауваження стосується і укладених договорів поруки, які є цивільно-правовими угодами, що забезпечують виконання зобов'язань перед третіми особами (ст. 553 ЦК України).

Також колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що місцевим судом не враховано істотну умову кредитних договорів щодо існування майнових відносин між АКБ СР «Укрсоцбанк»та ОСОБА_6, який виступає позичальником як фізична особа, що спростовує твердження суду першої інстанції про наявність господарських правовідносин між кредитором та боржником.

Згідно умов укладених кредитних договорів ОСОБА_6 отримав у власність кредитні кошти, цільове використання яких зазначено в п. 1.2 цих  договорів, а саме придбання (інвестування) житла в споживчому товаристві «Житлово-будівельний кооператив «Авантаж».

В договорі про пайову участь в інвестування житла боржник також виступає інвестором-пайшиком як фізична особа, яка інвестує будівництво багатоповерхового будинку.

Суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку щодо існування грошових зобов’язань у боржника перед ФОП ОСОБА_7 та АКБ СР «Урсоцбанк», оскільки вимога ФОП ОСОБА_7 носить не грошовий, а майновий характер, а вимоги АКБ СР «УкрСоцбанк»є такими, що не пов'язані із здійсненням боржником підприємницької діяльності. Тож вимоги зазначених кредиторів неможливо покласти в основу справи про визнання боржника банкрутом, оскільки вони не відповідають вимогам ст. 1 Закону.

Також, нічим документально не підтверджуються пояснення боржника в заяві про порушення справи про банкрутство, та які були прийняті до уваги під час розгляду справи судом 1-ї інстанції, щодо здійснення спільної діяльності з ФОП ОСОБА_8 на ринку нерухомості, а саме придбання нерухомості у кредит, з метою подальшої здачі в оренду, оскільки до матеріалів справи не було надано укладеного договору про спільну діяльність між ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_8 Також не підтверджено використання нерухомого майна в комерційній діяльності, оскільки згідно наданих довідок Комунальним підприємством ХМБТІ від 22.07.2009 р. та 07.07.2009 р. за боржником не зареєстровано нерухоме майно. Не надано жодного договору оренди нерухомого майна, який би підтверджував наявність орендних правовідносин у ФОП ОСОБА_6, до того ж ФОП ОСОБА_6 зазначає, що основним видом його комерційної діяльності була оптова та роздрібна торгівля товаром.

Надання грошових коштів ФОП ОСОБА_6 у позику ФОП      ОСОБА_8 в сумі 470 000 дол. США згідно боргової розписки від 15.09.2008 р. для здійснення останнім погашення заборгованості перед ЗАТ «ОТП Банк»за кредитними договорами на придбання приміщення по вул. Пушкінський 50/52 м. Харкова спростовується тим, що договір купівлі-продажу приміщення по вул. Пушкінській 50/52 м. Харкова був укладений 11.11.2002 р. Вартість нерухомого майна згідно цього договору купівлі-продажу становила 30 000 грн., які були сплачені ФОП ОСОБА_8 за рахунок власних коштів.

Неможливість надання такої значної суми грошових коштів ФОП ОСОБА_6 у позику ФОП ОСОБА_8 підтверджується даними про доходи, оскільки згідно декларації про доходи одержані з 01.01.2008-31.12.2008 р. ФОП ОСОБА_6 сума чистого доходу становила 3598 грн., в період з 01.01.2007-31.12.2007 р. сума чистого доходу становила 3723 грн.

Тож, на підставі наданих документів боржником про звітність та декларування своїх доходів за три останніх звітні періоди 2007-2009 р.р. вбачається, що надання позик ФОП ОСОБА_8 в іноземній та національних валютах в сумі (470 000 дол. США та 110 000 грн.) є неможливим.

Витрати, які зазначаються боржником в заяві про порушення справи про банкрутство та додаткових поясненнях не підтверджені жодним розрахунковим документом, в тому числі і зазначена сума витрат 600000 грн. на придбання будівельного інструменту за договором консигнації № 01/07/к від 01.11.2008 р. Відсутні акти прийому-передачі товару на реалізацію Консигнатору ТОВ «Євроінструмент - К»та звіти про результати продажу цих товарів.

Відсутні у матеріалах справи й документи, що підтверджують наявність залишку товару на складі (договір оренди складу чи правовстановлюючі документи на нежитлове приміщення) ФОП ОСОБА_6 на загальну суму 20370 грн., а також відсутні звіти з оцінки цього товару, за рахунок якого буде здійснюватись задоволення вимог кредиторів.

Погіршення фінансового стану боржник в своїх поясненнях пов'язує із світовою фінансовою кризою, внаслідок чого торгівля (як основний вид його  підприємницької діяльності)  зупинилась.   Але   слід  зазначити,   що   наявність фінансової  кризи   є   об'єктивним   чинником,   який   не   може   бути   покладений   в обґрунтування підстав по визнанню ФОП ОСОБА_6 банкрутом, оскільки суду не було доведено які дії були вчинені боржником для покращення свого фінансового стану та налагодження підприємницької діяльності.

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»визначає умови, при наявності яких господарський суд порушує справи про банкрутство, зобов’язання доказування цих умов та надання доказів на момент порушення справи покладено на ініціюючого кредитора або боржника.

Докази про майновий стан боржника повинні надаватися при порушенні справи про банкрутство. Можливість витребування судом вказаних документів після порушення справи про банкрутство, на відміну від позовного провадження, спеціальним Законом «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»не передбачена.

Боржник не надав жодного документу, який би підтверджував відсутність у нього інших майнових активів та грошових коштів, ніж вказаних в заяві про визнання банкрутом.

Довідки БТІ, інспекції державного технічного нагляду, ДП «Центр державного земельного кадастру»про відсутність у нього як у ФОПа права власності на об’єкти нерухомого майна у м. Харкові, про відсутність реєстрації техніки, про відсутність права власності чи права користування на земельні ділянки (а.с. 2, 8, 10 том 3) надані вищезазначеними установами на вимогу суду.

Враховуючи відсутність при порушенні провадження по справі належних доказів про недостатність вартості всього майна боржника для задоволення грошових вимог кредиторів, а також документів, підтверджуючих відомості про склад його майна у повному обсязі, колегія суддів вважає, що боржник не довів неспроможність виконати свої зобов’язання перед кредиторами не інакше як через визнання його банкрутом та ліквідаційну процедуру. Даним обставинам суд не надав належної правової оцінки, безпідставно порушив справу про банкрутство та визнав ФОП банкрутом.

При таких обставинах, колегія суддів дійшла висновку, що при розгляді справи про банкрутство боржника не доведено обставин, що мають значення для справи, а саме: обставин безспірності грошових вимог кредиторів до боржника, неспроможності виконати свої зобов’язання перед кредиторами боржником - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6, які господарським судом визнані встановленими, що є підставою для скасування постанови господарського суду та припинення провадження у справі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, п. 3 ч. 1 ст. 103,   п. 2 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно –

  постановила:

  Апеляційну скаргу Акціонерного комерційного інноваційного банку “УкрСиббанк”   задовольнити.

Апеляційну скаргу Акціонерного комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі Харківської обласної філії АКБ “Укрсоцбанк” задовольнити.

Постанову Господарського суду Харківської області від 30.09.2009 р. по справі №   Б-39/126-09 скасувати.

Провадження по справі № Б-39/126-09 про банкрутство фізичної особи –підприємця ОСОБА_6 припинити.

Державному реєстратору за місцем знаходження фізичної особи –підприємця ОСОБА_6: АДРЕСА_2, код НОМЕР_1, свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_2 від  15.12.2005 року внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців дані про скасування постанови господарського суду Харківської області по справі № Б-39/126-09 від 30.09.2009 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом місяця.          

Повний текст постанови підписано 01.12.2009 р.

           Головуючий суддя                                                                      

                                  Судді