Номер провадження № 22-ц/785/3988/13
Головуючий у 1-й інстанції Горбань Ю.О.
Доповідач Кварталова А. М.
Категорія ЦП -7
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.04.2013 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Кварталової А.М.,
суддів – Дрішлюка А.І, ОСОБА_1,
при секретарі – Тищенко М.В.,
за участю: представника ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, представника ОСОБА_4 який діє в інтересах Приватного підприємства “Квадрис” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Виноробний завод “Ударний”, представника ОСОБА_5, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю “Виноробний завод “Ударний” та приєдналися до апеляційної скарги, представників ОСОБА_6, ОСОБА_7, які приєднались до апеляційної скарги та діють в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю “ Делени”,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного підприємства “Квадрис” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Виноробний завод “Ударний” про стягнення коштів та звернення стягнення на предмет застави, за апеляційною скаргою Приватного підприємства “Квадрис” на ухвалу судді Тарутинського районного суду Одеської області від 13 березня 2013 року, -
встановила:
12.03.2013р. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до приватного підприємства “Квадрис” (далі ПП “Квадрис”) та Товариства з обмеженою відповідальністю “Виноробний завод “Ударний” (далі ТОВ “Виноробний завод “Ударний”) про стягнення солідарно коштів в розмірі 1428830 грн. 57 коп. та звернення стягнення на предмет застави.
В обґрунтування вимог ОСОБА_3 посилався на те, що будучи поручителем за договором поруки від 05 вересня 2012р. за боргове зобов’язання ПП “Квадрис” по кредитному договору від 05 вересня 2012р., який надано ПП “Квадрис” акціонерним банком “Південний” у розмірі 1400 000 грн., він виконав зобов’язання за кредитним договором, а тому просив стягнути солідарно з відповідачів кошти в розмірі 1 428 830 грн. 57 коп. та звернути стягнення на предмет застави.
12.03.2013р. ОСОБА_3 подав заяву про забезпечення позову та просив застосувати заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на належні ПП “Квадрис” майнові та корпоративні права, визначені часткою у статутному капіталі ТОВ “Виноробний завод “Ударний” у розмірі 98% статутного капіталу;
застосувати заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на обладнання ТОВ “Виноробний завод “Ударний”, яке знаходиться за адресою: Одеська область, Тарутинський район, смт. Тарутине, вул. Дзержинського, 47 за переліком, вказаним у договорі застави б/н від 05.09.2012 року у кількості 67 пунктів;
застосувати заходи забезпечення позову у вигляді заборони ПП “Квадрис” вчиняти будь-які дії, що потребують державної реєстрації по відношенню до ТОВ “Виноробний завод “Ударний”.
Ухвалою судді Тарутинського районного суду Одеської області від 13 березня 2013р. заява ОСОБА_3 про забезпечення позову - задоволена частково.
Суд наклав арешт на належні ПП “Квадрис” майнові та корпоративні права, визначені часткою у статутному капіталі ТОВ “Виноробний завод “Ударний” у розмірі 98% статутного капіталу;
- наклав арешт на обладнання ТОВ “Виноробний завод “Ударний”, яке знаходиться за адресою: Одеська область, Тарутинський район, смт. Тарутине, вул. Дзержинського, 47 за переліком, вказаним у договорі застави б/н від 05.09.2012 року у кількості 67 пунктів.
В іншій частині заяви – відмовлено.
Ухвалою від 14 березня 2013р. судом було відкрито провадження по вищевказаній справі.
В апеляційній скарзі Приватне підприємство “Квадрис” просить ухвалу судді Тарутинського районного суду Одеської області від 13 березня 2013р. скасувати та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому зазначає, що немає реальна загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду та що вжиті заходи не є співмірними з позовними вимогами та порушують господарську діяльність підприємств.
До апеляційної скарги на ухвалу суду приєдналися: Товариство з обмеженою відповідальністю “ Делени” та ТОВ “Виноробний завод “Ударний”.
В судовому засіданні представник ОСОБА_4 який діє в інтересах ПП “Квадрис” та ТОВ “Виноробний завод “Ударний”, представник ОСОБА_5, який діє в інтересах ТОВ “Виноробний завод “Ударний” та представники ОСОБА_6, ОСОБА_7, які приєднались до апеляційної скарги та діють в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю “ Делени”, підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
Представник ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 просив скаргу відхилити, ухвалу залишити без змін.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, мотиви і доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Задовольняючи частково заяву позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції посилався на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а тому заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню частково.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів 1 428 830 грн. 57 коп., сплачених позивачем, як поручителем, в рахунок погашення кредитної заборгованості за кредитним договором від 05 вересня 2012р., відповідно до умов якого Акціонерний банк “Південний” надав ПП “Квадрис” грошові кошти в розмірі 1 400 000 грн., строком до 31 жовтня 2012р.
Між АБ “Південний” та ТОВ “Виноробний завод “Ударний” був укладений договір поруки б/н від 05 вересня 2012р., відповідно до якого ТОВ “Виноробний завод “Ударний” виступив поручителем за зобов’язаннями ПП “Квадрис” перед АБ “Південний”.
Також в забезпечення вищевказаного кредитного договору, між АБ “Південний” та ПП “Квадрис” був укладений договір застави корпоративних прав, відповідно до якого ПП “Квадрис” надав у заставу належні йому майнові та корпоративні права, визначені часткою у статутному капіталі ТОВ “Виноробний завод “Ударний”.
Також між АБ “Південний” та ТОВ “Виноробний завод “Ударний” в забезпечення виконання зобов’язань ПП “Квадрис” перед АБ “Південний”, був укладений договір застави б/н від 05 вересня 2012р., відповідно до якого ТОВ “Виноробний завод “Ударний” надав в заставу обладнання.
Позивач посилався на те, що він повністю виконав зобов’язання за кредитним договором.
Відповідно до положень ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа.
У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” від 22.12.2006р., роз’яснено, що забезпечення позову допускається на будь – якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ст. 151 ч.4 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Як встановлено в суді апеляційної інстанції, після отримання позовної заяви позивача ОСОБА_3 12 березня 2013р., суд першої інстанції ухвалу про відкриття провадження у справі, як це передбачено ст.122 ЦПК України не постановив (а.с. 2-3). Тому правових підстав для постановлення ухвали про забезпечення позову 13 березня 2013р. без вирішення питання про відкриття провадження по справі у суду першої інстанції не було.
Виключення, які містяться у ст.151 ч.4 ЦПК України про забезпечення позову до подання позовної заяви на даний випадок не розповсюджуються, оскільки ці вимоги стосуються лише питання, пов’язаного з порушенням прав інтелектуальної власності.
Таким чином, місцевий суд має право прийняти судове рішення про вжиття заходів забезпечення позову або після відкриття провадження у справі або до відкриття провадження у справі з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності. Це є вірним, оскільки інакше можлива ситуація, коли суддя забезпечить позов у день надходження такої заяви, а потім відмовить у відкритті провадження по справі. Тим більше, ч.1 ст. 153 ЦПК України зазначає, що заява про забезпечення позову вирішується судом, у провадженні якого справа перебуває, тобто перебуває не позовна заява чи матеріали, а провадження ( справа).
Оскільки суд першої інстанції порушив порядок вирішення питання щодо забезпечення позову – ст.312 ч.1 п.3 ЦПК України, колегія суддів вважає необхідним скасувати ухвалу від 13 березня 2013р., якою вжиті заходи забезпечення позову.
Порушення порядку вирішення питання забезпечення позову згідно п.3 ч.І ст.312 ЦПК України є підставою для скасування ухвали і передачі питання про забезпечення позову на новий розгляд.
Доводи апелянта про необхідність відмови у заяві про забезпечення позову з посиланням на відсутність реальної загрози для виконання рішення суду, не співмірність заявлених вимог з забезпеченням позову, перешкоди у господарської діяльності не можуть бути прийняті до уваги, оскільки суд першої інстанції порушив процесуальний порядок розгляду заяви про забезпечення позову, а тому питання щодо правильності висновків суду першої інстанції відносно забезпечення позову, судом апеляційної інстанції не можуть бути розглянуті.
Суд апеляційної інстанції не вправі вирішувати питання про обґрунтованість або необґрунтованість висновків суду щодо розгляду заяви про забезпечення позову при порушенні процесуального порядку розгляду заяви щодо забезпечення позову. Зазначене виходити за межі компетенції суду апеляційної інстанції відповідно до вимог ст.303 ЦПК України, оскільки в цьому разі суд апеляційної інстанції повинен виконати функції суду першої інстанції.
Посилання представника позивача на те, що провадження по справі відкрито 14 березня 2013р., тобто після постановлення ухвали 13 березня 3013р. про забезпечення позову не може бути прийнято до уваги, оскільки судом першої інстанції порушено процесуальний порядок вирішення питання про забезпечення позову. Ухвала про забезпечення позову може бути постановлена тільки після постановлення судом ухвали про відкриття провадження по справі.
При новому розгляду заяви про забезпечення позову, суду необхідно звернути увагу на роз’яснення, які містяться п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006р. “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” про те, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків, а тому суду слід врахувати, що вжитті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність.
Крім того, наклавши арешт на обладнання ТОВ “Виноробний завод “Ударний”, яке знаходиться за адресою: Одеська область, Тарутинський район, смт. Тарутине, вул. Дзержинського, 47 за переліком, вказаним у договорі застави б/н від 05.09.2012 року у кількості 67 пунктів, суд не зазначив конкретно вказане майно та не з’ясував, чи не буде це порушувати господарську діяльність підприємства.
При розгляді справи суду необхідно перевірити співмірність позовних вимог та застосованих заходів забезпечення позову.
Крім того, колегія суддів звертає увагу суду на те, що відповідно до п. 3 ст. 293 ЦПК України у разі подання апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, передбачені п.п. 2,7,9,18-30 частини першої цієї статі, до апеляційного суду передаються лише копії матеріалів, необхідних для розгляду справи.
Між тим, суд першої інстанції розглянув заяву про забезпечення позову окремо від справи та направив оригінали матеріалів до суду апеляційної інстанції, що суперечить вимогам ст.293 ЦПК України.
На підставі ст. 324 ч .1 п. 2 ЦПК України ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає, тому, що не перешкоджає подальшому провадженню по справі.
Керуючись ст. ст. 303, п.4 ч.2 ст.307, п.3 ч.І ст.312, ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Квадрис” задовольнити частково.
Ухвалу судді Тарутинського районного суду Одеської області від 13 березня 2013 року скасувати, справу повернути до суду першої інстанції для вирішення питання про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але оскарженню не підлягає.
Судді апеляційного суду
Одеської області ОСОБА_8
ОСОБА_1
ОСОБА_9