Номер провадження № 22-ц/785/1492/14

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Суворов В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2014 року                                                    м. Одеса

Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області

в складі:

головуючого - Суворова В.О.

суддів - Черевко П.М.

- ОСОБА_2

при секретарі – Добряк Н.І.

за участю: представника ОСОБА_3-ОСОБА_4, представника ОСОБА_5-ОСОБА_6, представника органу опіка та піклування-Медвідь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Одеської області цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4 на рішення Малиновського районного суду міста ОСОБА_1 від 11 травня 2011 року по справі за заявою ОСОБА_5, зацікавлена особа - Орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання недієздатною ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановлення опіки,-

ВСТАНОВИЛА:

17 червня 2010 року заявник звернувся до суду з вказаною заявою. Обґрунтовуючи свої вимоги ОСОБА_8 вказує, що ОСОБА_7 є його двоюрідною сестрою, яка через психічну хворобу проходить лікування в Одеській обласній клінічній лікарні №1. Вона не може повноцінно усвідомлювати та керувати своїми діями. Він може та бажає доглядати за сестрою та надавати допомогу. Визнання недієздатною йому необхідно для оформлення опікунства.

Орган опіки та піклування зазначив, що відповідно до поданих документів ОСОБА_7 потребує встановлення над нею опіки, заявник турбується про неї , має право та бажає бути опікуном, не заперечувала проти задоволення заяви.

Рішенням суду першої інстанції від 11 травня 2011 року заява задоволена. Визнано ОСОБА_7 недієздатною. Призначено ОСОБА_5 опікуном ОСОБА_7

В апеляційній скарзі представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв’язку з порушенням норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового рішення, яким просить відмовити в задоволенні заяви.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність рішення суду в межах вимог скаржника і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Частиною 2 ст. 40 ЦК України передбачено, що якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншого правочину, суд з врахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з якого вона визнається недієздатною.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 237 ЦПК України заява про визнання фізичної особи недієздатною може бути подана членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом.

Заявник являючись двоюрідним братом відноситься до близьких родичів особи, відносно якої ставиться питання про визнання недієздатною, а тому відповідно до положень ст. 237 ЦПК України вправі звертатись з заявою про визнання особи недієздатною.

На підставі акту комісійної амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 17 лютого 2011 року суд першої інстанції вірно встановив, що ОСОБА_7 з березня 2010 року страдає хронічним стійким психічним захворюванням у вигляді слабоумства при прогресуючому паралічі.

Відповідно даних КУ «Одеська обласна клінічна психіатрична лікарня №1» ОСОБА_7 перебуває на лікуванні з 18 березня 2010 року. На підставі викладеного судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, який визнав ОСОБА_9 недієздатною.

Розглядаючи справу суд , приймаючи до уваги усне подання органу опіки та піклування щодо призначення заявника опікуном ОСОБА_9, що заявник матеріально забезпечений, є власником житла, працює, має стабільний дохід, бажає доглядати за недієздатною законно на підставі ст. 241 ЦПК України призначив заявника опікуном над недієздатною.

Апелянт вказує, що оскаржене рішення виступило преюдиціальним для ухвалення рішення від 22 березня 2013 року (яке набрало законної сили) по справі за позовом ОСОБА_5, який діє як опікун ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про визнання довіреності та договору купівлі-продажу АДРЕСА_1 недійсним.

В апеляційній скарзі вказується, що рішення підлягає скасуванню, оскільки було розглянуто неповноважним судом з посиланням на порушення територіальної підсудності. Судова колегія вважає, що вказаний довід не заслуговує на увагу, оскільки як було встановлено судовою колегією справа була розглянута з порушенням територіальної підсудності, яка закріплена у ст. 236 ЦПК України, що не є розглядом справи неповноважним судом в розумінні положень ч.2 ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус судій».

Відповідно до ст. 309 ЦПК України порушення територіальної підсудності не є підставою для скасування судового рішення.

Апелянт зазначає, що рішення підлягає скасуванню, оскільки суд першої інстанції не вказав саме з якого часу ОСОБА_7 є недієздатною. Судова колегія звертає увагу, що згідно ст. 241 ЦПК України громадянин вважається недієздатним з часу набрання законної сили рішення суду. Питання з якого саме часу ОСОБА_7 є недієздатною сторонами по справі не ставилося, а тому і не вирішувалося і судом першої інстанції. У зв’язку з викладеним судова колегія вважає, що вказані доводи апелянта не спростовують законність ухваленого рішення з урахуванням того, що відповідно до оскарженого рішення ОСОБА_7 є недієздатною з часу набрання рішенням суду законної сили. На думку судової колегії апелянту необхідно було вирішувати питання чи усвідомлювала ОСОБА_7 значення своїх дій при наданні довіреності на продаж належної їй частки квартири в рамках справи №1519/22-2281/11 за позовом ОСОБА_5 як опікуна ОСОБА_3 про визнання довіреності та договору купівлі-продажу АДРЕСА_2 недійсним.

Посилання апелянта на те, що рішення підлягає скасуванню оскільки було відсутнє подання органу опіки та піклування не заслуговує на увагу, оскільки представник органу опіки та піклування у суді першої та апеляційної інстанції вказував, що на засіданні органу опіки та піклування вивчалося дане клопотання заявника про призначення його опікуном, представник органу опіки та піклування в суді наполягав на призначенні заявника опікуном , що є в інтересах ОСОБА_7, та що відповідно до посвідчення №150 від 15 липня 2011 року ОСОБА_5 призначений опікуном над недієздатною ОСОБА_7

Судовою колегією встановлено, що подача апеляційної скарги на рішення від 11 травня 2011 року обумовлена ухваленням рішенням від 22 березня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_10 (батько недієздатної, який під час розгляду справи помер) та ОСОБА_5 як опікуна ОСОБА_7 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, що знаходилася в власності ОСОБА_10 та ОСОБА_7

Судова колегія вважає, що в разі якщо ОСОБА_7 буде залишена без опіки можуть бути порушені її майнові права.

Враховуючи все вищевикладене, колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, ст. ст. 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Малиновського районного суду міста ОСОБА_1 від 11 травня 2011 року – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суд Одеської області ОСОБА_11

ОСОБА_2

ОСОБА_12