ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

19 липня 2006 р.

№ 9/62

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:

Кравчука Г.А.

суддів:

Мачульського Г.М.

Шаргало В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну  скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Сучасні деревообробні технології”

на  ухвалу

Київського апеляційного господарського суду

від	03.05.2006р.

у справі господарського суду

№ 9/62 Чернігівської області

за позовом

Закритого акціонерного товариства “Київміськбуд-1”

до	Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Сучасні деревообробні технології”

про	стягнення заборгованості 77 341, 66 грн., -

В С Т А Н О В И В:

          Ухвалою Господарського суду Чернігівської області           від 31.03.2006р. (суддя Івченко С.М.) порушено провадження по справі №9/62, визначено час та місце проведення судового засідання з розгляду справи, та, в порядку підготовки справи до судового розгляду, зобов’язано сторони вчинити певні дії.

          Оскаржуваною ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.05.2006р. (колегія суддів у складі: головуючого –судді Григоровича О.М., суддів Гольцової Л.А., Рябухи В.І.) відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Сучасні деревообробні технології” у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 31.03.2006р., апеляційну скаргу повернуто особі, що її подала, а справу №9/62 –до Господарського суду Чернігівської області.

          В своїй касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 03.05.2006р., посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 8, 55, 64, 124 Конституції України, ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” від 01.11.1996р. №9.

          Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

                    Сторони не використали наданого законом права на участь своїх представників у судовому засіданні.

Переглянувши у касаційному порядку судове рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

                    Як вбачається із матеріалів справи, між позивачем та відповідачем 01.06.2005р. був укладений договір оренди нежитлових приміщень, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нежитлові приміщення цеху металовиробів, відповідно до акту прийому-передачі від 01.06.2005р. Крім того, між сторонами було підписано додаткову угоду до договору №1 від 08.09.2005р., де визначено розмір земельної ділянки, на якій розташовані орендовані приміщення, та плату за неї, яку відповідач зобов’язувався виплачувати своєчасно і у повному обсязі. Позивач, дійшовши до висновку про невиконання відповідачем взятих на себе зобов’язань щодо здійснення оплати за оренду приміщень та користування землею, звернувся з позовом до господарського суду, в якому просить стягнути з відповідача 69 446, 63 грн. основного боргу (з яких 67 230 грн. –плата за оренду приміщень, а 2 216 грн. –за користування землею), 2 321, 06 грн. пені, 1 685, 18 грн. 3% річних, 3 888, 79 грн. нарахованого індексу інфляції, а всього –77 341, 66 грн.

                    Ухвала місцевого господарського суду від 31.03.2006р. про порушення провадження у справі була оскаржена відповідачем до господарського суду апеляційної інстанції.

                    Апеляційний господарський суд оскаржувану ухвалу мотивував тим, що відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим кодексом порядку, згідно ст.106 цього кодексу ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, стаття 64 цього Кодексу не передбачає права сторін на оскарження ухвали про порушення провадження у справі, а відтак апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що зазначена апеляційна скарга не може бути прийнятою до розгляду та підлягає поверненню.

Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Сучасні деревообробні технології” не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, сторони, відповідно до приписів ст. 129 Конституції України, ст. 12 Закону України “Про судоустрій”, ст.22 Господарського процесуального кодексу України, мають право оскаржувати судові рішення господарського суду в лише в установленому законом порядку.

Згідно ст.106 цього кодексу ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України, якою керувалися суди попередніх інстанцій, не передбачено можливості оскарження ухвали про порушення провадження у справі.

Стаття 22 цього кодексу визначає не лише права, але і обов’язки сторін. Так, частина друга цієї статті визначає що сторони мають право брати участь у господарських засіданнях. Однак у частині третій цієї норми визначено і обов’язки сторін, так зазначено що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст.33 зазначеного кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст.65 ГПК України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду у суді першої інстанції, як зокрема: викликає представників сторін (якщо сторони знаходяться у тому ж населеному пункті, що й господарський суд) для уточнення обставин справи і з'ясовує, які матеріали може бути подано додатково (п.3); зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо), витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження (п.4); вирішує питання про визнання явки представників сторін у засідання господарського суду обов'язковою (п.7); вирішує питання про виклик посадових та інших осіб для дачі пояснень по суті справи (п.8); вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи (п.11).

Відповідно до ст.86 ч.2 п.5 цього кодексу вказівки на дії, що їх повинні вчинити сторони, інші підприємства, організації, державні та інші органи та їх посадові особи у строки, визначені господарським судом, зазначаються в ухвалі суду. Однак ця норма не передбачає можливості оскарження такої ухвали.

Статтею 64 зазначеного кодексу визначено, що суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше п'яти днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні, ухвала надсилається також іншим підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, у випадках, коли від них витребуються документи, відомості та висновки або їх посадові особи викликаються до господарського суду, ця ухвала виноситься з додержанням вимог статті 86 цього Кодексу. Однак ст.64 ГПК України не передбачає можливості оскарження такої ухвали.

Крім того, з доводів касаційної скарги не вбачається що особа що її подала зверталась до суду першої інстанції у порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України із заявами чи клопотаннями на реалізацію свого права визначеного ст.22 цього кодексу щодо своєї участі у господарських засіданнях місцевого господарського суду, як і не вбачається що цим судом не вирішено таких заяв чи клопотань відповідно до приписів зазначеного кодексу.

За вказаних обставин відмова у прийнятті апеляційної скарги та її повернення оскаржуваною ухвалою суду апеляційної інстанції, поданої на процесуальний документ суду що за процесуальним законом не може бути оскаржений, не є відмовою у здійсненні правосуддя, як про це зазначається у касаційній скарзі, оскільки не обмежує право осіб –учасників судового процесу на справедливий судовий розгляд спору.

Така ж правова позиція і Верховного Суду України, викладена у постанові від 18.10.2005 р. у справі № 26/344.

Крім того, особа що подала касаційну скаргу посилається в ній на ту обставину, що Київський апеляційний господарський суд в порушення приписів п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” від 01.11.1996р. №9 відмовив їй у задоволені касаційної скарги (а.с.2 касаційної скарги останній абзац). Однак вказані посилання не підтверджуються оскаржуваною ухвалою та не ґрунтуються на фактичних обставинах.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

Перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права за результатами перевірки у касаційному порядку встановлено, що судом апеляційної інстанції правильно застосовані норми процесуального права, що регулюють спірні відносини, а тому прийнята ним ухвала скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.1, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

          

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Сучасні деревообробні технології” залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 03.05.2006р. у справі №9/62 Господарського суду Чернігівської області - без змін.

Головуючий                                                                            Г. Кравчук

С у д д і                                                                                     Г. Мачульський

                                                                                                                                                                                                                                           В. Шаргало