Номер провадження № 22-ц/785/2858/14

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Суворов В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2014 року                                                                                   м. Одеса

Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області

                    в складі: головуючого – Суворова В.О.

           суддів – Черевко П.М.

– ОСОБА_2

при секретарі – Добряк Н.І.

з участю: представника ОСОБА_3- ОСОБА_4, представника ОСОБА_5-ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Одеської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 09 січня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, виконкому Новодолинської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, третя особа – садівниче об’єднання громадян «Лебідь», про надання державного акту на земельну ділянку, визнання права власності в порядку спадкування на 12 частину земельної ділянки та на ? частину самочинно збудованого будинку, що знаходяться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, Сухолиманська сільська рада, вул. 11 Лінія, ділянка №15 (для ведення садівництва), -

В С Т А Н О В И Л А :

11 липня 2011 року позивач звернувся з позовом, який неодноразово уточнював у ході розгляду справи. Обґрунтовуючи свої вимоги посилається на те, що після смерті свого батька він є спадкоємцем першої черги. Також спадкоємцем першої черги є жінка померлого - ОСОБА_3 При житті батьку належала земельна ділянка за зазначеною адресою, яку він отримав шляхом приватизації та на якій самочинно побудував будинок. Відповідачка перешкоджає йому в прийнятті спадщини, оскільки не надає державний акт на право власності на земельну ділянку, та будинок є самочинно збудованим, у зв’язку з чим, не зважаючи на звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, не може отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно .

Відповідачка позов не визнала, вказуючи, що спірна земельна ділянка є спільним сумісним майном подружжя, право власності на будинок не оформлене, спадкодавця поховала сама, позивач пропустив строк для прийняття спадщини, у зв’язку з чим просить відмовити у задоволенні позову.

Рішенням суду першої інстанції від 09 січня 2014 року позов ОСОБА_5 – задоволений частково.

Визнано за ОСОБА_5 право власності у порядку спадкування за законом на спадкове майно, що залишилося після смерті 15 липня 2010 року його батька – ОСОБА_7, а саме на:

1/2 частину земельної ділянки площею 0,064 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, Новодолинська сільська рада, вул. 11 Лінія, ділянка,15(для ведення садівництва);

1/4 частину садового будинку із спорудами, розташованих на земельній ділянці за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, Новодолинська сільська рада, вул.11 Лінія, ділянка,15, який в цілому складається з: А-1, А1,а-а5 – садовий будинок загальною площею 123,5м. кв. житловою – 33,3 м2, підсобною – 35,5 м2, та площею приміщень без опалення – 54,7 м2, №1-6,І – споруди.

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалення рішення , яким просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність рішення суду в межах вимог скаржника і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судовою колегією встановлено, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7). Довід апеляційної скарги про те, що позивач не є сином ОСОБА_8 , спростовується свідоцтвом про народження позивача. В 1984 році ОСОБА_7 , після смерті матері позивача , зареєстрував шлюб з відповідачкою.

18 липня 1994 року рішенням І сесії ХХІІ скликання Сухолиманської сільської ради народних депутатів Овідіопольського району Одеської області №103 ОСОБА_7 була надана у приватну власність земельна ділянка, загальною площею 0,064 га, за адресою: Сухолиманська сільська рада, вул.11 Лінія, ділянка №15 для ведення садівництва з земель фонду.

На підставі вказаного рішення на ім’я ОСОБА_7 був виданий державний акт на право приватної власності на землю серії ОД, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №345 від 02 жовтня 1995 року.

Довід апеляційної скарги про те, що спірна земельна ділянка не є спадковим майном, оскільки відсутній кадастровий номер, що обумовлює відсутність на неї права власності у ОСОБА_7, не заслуговує на увагу, оскільки на ім’я померлого був виданий державний акт про право власності на земельну ділянку, який було зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю.

26 липня 2002 року рішенням №230-ХХХІІІ Одеської обласної ради землі СОГ „Лебідь” передані з відання Сухолиманської сільської ради в підпорядкованість Новодолинської сільської ради. На протязі життя ОСОБА_7 з дружиною самочинно збудували будинок. Право власності на вказаний будинок оформлено не було.

15 липня 2010 року ОСОБА_7 помер, в наслідок чого згідно зі ст. 1220 ЦК України відкрилася спадщина на майно померлого. В відповідності до ст.ст. 1261,1267 ЦК України сторони є спадкоємцями першої черги, та частки у спадщині кожного із спадкоємців є рівними.

Сторони у встановлений законом строк звернулись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Однак листом від 30 квітня 2011 року позивачу було повідомлено, що для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, до державної нотаріальної контори необхідно надати право встановлювальні документи на спадкове майно, а саме: акт на право приватної власності на землю, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю; на садовий будинок - Свідоцтво про право власності, або будь-який інший документ, який би був зареєстрований Овідіопольським бюро технічної інвентаризації Одеської області.

Згідно відповіді Одеської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» від 21 жовтня 2010 року вбачається, що на спірну земельну ділянку кадастровий номер не присвоювався, інформація по земельним ділянкам до АС ДЗК не вносилась, а тому відсутня можливість виготовити ОСОБА_8 з державного реєстру земель,у зв’язку з чим в відповідності до п.3 Порядку здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2009 року за №439, нотаріус обмежений в видачі свідоцтва про право власності в порядку спадкування на земельну ділянку. З урахуванням того, що існує спір між сторонами щодо поділу спадкового майна, права сторін підлягають захисту в судовому порядку.

Суд першої інстанції в відповідності до положень ст. ст. 81, 116 ЗК України, розглядаючи справу вірно встановив, що спірна земельна ділянка, одержана батьком позивача у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду. В зв’язку з вказаним судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, який, встановивши, що вказана земельна ділянка є особистим майном померлого, в відповідності до ст. 1267 ЦК України виділив їм у власність в порядку спадкування рівні частки земельної ділянки.

Судова колегія вважає, що позивні вимоги ОСОБА_5 про визнання за ним права власності на ? частину спірного будинку не підлягають задоволенню з наступних підстав. Як було встановлено судовою колегією спірний будинок є самочинно збудованим.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» право власності на самочинно збудовані житлові будинки, будівлі, споруди, інше нерухоме майно не набувають як особи, які здійснили це будівництво, так і їхні спадкоємці. Права спадкоємців щодо самочинно збудованого майна визначаються судом відповідно до положень статті 1218 ЦК та з урахуванням роз'яснень, наданих у пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування".

Це майно не є об'єктом права власності, воно не може бути предметом поділу та встановлення порядку користування в судовому порядку; на нього не може бути звернено стягнення за виконавчими документами, у тому числі продаж його з прилюдних торгів.

Вимоги особи, яка самочинно збудувала нерухоме майно, або заінтересованої особи, що не пов'язані з правом власності на ці будівлі, зокрема, про визнання права на матеріали, одержані при їх знесенні, підлягають розгляду судами на загальних підставах.

Суд першої інстанції задовольняючи позов не врахував вказаних положень закону та роз’яснень, у зв’язку з чим рішення в зазначеній частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні вказаних позивних вимог.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, виносячи рішення в частині визнання за позивачем права власності в порядку спадкування на ? частину спірного будинку, неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права , що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в зазначеній частині з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.1, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – задовольнити частково.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 09 січня 2014 року в частині визнання за ОСОБА_5 права власності у порядку спадкування за законом на спадкове майно, що залишилося після смерті його батька – ОСОБА_7, а саме на ? частину садового будинку з спорудами, розташованих на земельній ділянці за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, Новодолинська сільська рада, вул.11 Лінія, ділянка,15, - скасувати.

В скасованій частині ухвалили нове рішення, яким в позовних вимогах ОСОБА_5 про визнання за ним права власності в порядку спадкування на ? частину садового будинку з спорудами, розташованих на земельній ділянці за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, Новодолинська сільська рада, вул.11 Лінія, ділянка,15,-відмовити.

В решті рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 09 січня 2014 року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

                    Судді апеляційного суду Одеської області                               В.О. Суворов

                                                                       ОСОБА_9

ОСОБА_2