суддя-доповідач 1 інстанції – Кротінов В.О.
суддя-доповідач – Ханова Р.Ф.
ДОНЕЦЬКІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2009 року справа № 2а-1421/09/0532
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого: Ханової Р.Ф.
суддів: Василенко Л.А.,
Старосуда М.І.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в
Ленінському районі м. Донецька
на постанову Ленінського районного суду м. Донецька
від 22 червня 2009 року
по справі № 2а-1421/09/0532 (суддя Кротінов В.О.)
за позовом ОСОБА_4
до Управління Пенсійного фонду України в
Ленінському районі м. Донецька
про зобов’язання нарахувати щомісячну допомогу, як «дитині війни»,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька про визнання неправомірною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати соціальної допомоги до пенсії за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року включно; стягнення з Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька на її користь недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки в сумі 2733, 30 грн.
Постановою Ленінського суду м. Донецька від 22 червня 2009 року (арк. справи 19) позов задоволено частково, внаслідок чого визнано неправомірною бездіяльність відповідача щодо не нарахування ОСОБА_4 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року; стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька на користь ОСОБА_4 заборгованість по виплаті підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в сумі 710 грн. 90 коп.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції, як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права й прийняти нову постанову, якою відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, відноситься до категорії «діти війни» (арк. справи 8-9).
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-4, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року № 3235-IV, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлено, що з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинити на 2006 рік дію абзацу 7 статті 5 та статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19 січня 2006 року N 3367-IV, який набрав чинності з 2 квітня 2006 року, пункт 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було виключено, статтю 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було викладено в наступній редакції: «Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету». При цьому, Порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у 2006 році Кабінетом Міністрів України розроблено не було.
Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав дії відповідача правомірними щодо відмови у виплаті позивачу, як дитині війни, за 2006 рік підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням статті 111 цього Закону, якою було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V, яким була зупинена на 2007 рік дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Судова колегія погоджує висновок суду першої інстанції щодо того, що позивач має право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Колегія суддів не приймає посилання скаржника на відсутність бюджетного фінансування в обсязі, передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни" для здійснення соціальних виплат, з огляду на приписи статті 88 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік” та статті 113 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” в яких визначено, що в разі недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов’язаних з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла до висновку, що спірні правовідносини за суттю вирішені правильно і доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, але суд першої інстанції допустив помилку, зазначивши, що відповідач повинний здійснити виплати вказаних сум за рахунок коштів Державного бюджету, оскільки зазначені виплати здійснюються з коштів Пенсійного Фонду України, таким чином, внаслідок порушення норм процесуального права постанова підлягає зміні.
Керуючись ст. 195, ст. 196, п.2 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст.201, ч.2 ст. 205, ст.207, ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька на постанову Ленінського районного суду м. Донецька від 22 червня 2009 року по адміністративній справі № 2а-1421/09/0532 – задовольнити частково.
Постанову Ленінському районного суду м. Донецька від 22 червня 2009 року по адміністративній справі № 2а-1421/09/0532 - змінити.
З третього абзацу резолютивної частини постанови виключити фразу: «за рахунок коштів Державного бюджету України».
В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.
У повному обсязі постанова складена у нарадчій кімнаті 03 грудня 2009 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий суддя Р.Ф. Ханова
Судді Л.А. Василенко
М.І. Старосуд