ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2006 р. | № 4/149 (11/265) |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддів: | Кочерової Н.О. Рибака В.В. Черкащенка М.М. |
розглянув касаційну скаргу | відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго” |
на постанову | від 14.03.2006 Одеського апеляційного господарського суду |
у справі | № 4/149 господарського суду Миколаївської області |
за позовом | відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго” |
до | комунального підприємства “Міжнародний аеропорт Миколаїв” |
про | стягнення 477 437,36 грн. |
за участю представників сторін:
від позивача Швецова О.К. дов. від 22.11.2005 № 023/05-1181
від відповідача не з’явилися
ВСТАНОВИВ:
В жовтні 2003 року відкрите акціонерне товариство енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго” пред’явило в суді позов до комунального підприємства “Міжнародний аеропорт Миколаїв” про стягнення 169624,99 грн. боргу у зв’язку з дефектом трансформатора напруги НТМИ, 282081,54 грн. боргу у зв’язку з перевищенням договірних величин, 12664,74 грн. за перетоки реактивної енергії, 13066,09 грн. пені.
В обгрунтування позовних вимог зазначало, що 18.04.2000 року відповідач звернувся з листом про неправильну роботу приборів обліку. 29.05.2002 року було встановлено причини невірного обліку електроенергії –заводський дефект трансформатора напруги НТМИ. У зв’язку з чим було зроблено перерахунок кількості спожитої енергії на підставі даних електролічильника, встановленого на підстанції “Соляна” на фідері 691 “А”, який є дублюючим трансформатора напруги НТМИ з дефектом.
Відповідно до п.5 ст.26 Закону України “Про електроенергетику” та умов договору № 180 від 21.08.2000 за невиконання належним чином зобов’язань щодо своєчасних платежів за спожиту електроенергію відповідач зобов’язаний сплатити п’ятикратну вартість спожитої електроенергії понад граничні величини за листопад 2002 року та лютий 2003 року.
Згідно умов договору та додатку № 5 до нього відповідач зобов’язаний сплатити за перетоки реактивної енергії 12664,74 грн.
Відповідно до умов договору та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” за період з 01.01.2003 відповідач повинен сплатити пеню в розмірі 13066,09 грн.
Справа судами розглядалась неодноразово.
В жовтні 2005 року позивач збільшив позовні вимоги і просив стягнути 629886,22 грн. в тому числі 347804,68 грн. боргу за період з 20 жовтня 2000 року по 29 травня 2002 року, 282081,54 грн. за перевищення договірних величин споживання електроенергії.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 21.11.2005 (суддя Семенов А.К.) в позові відмовлено в повному обсязі.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.03.2006 (судді: Пироговський В.Т. –головуючий, Картере В.І., Жеков В.І.) рішення залишено без змін.
Відмовляючи в позові та залишаючи рішення без змін, господарські суди виходили з необґрунтованості нарахованої суми та з причин неузгодженості періоду, який був використаний для розрахунку середньодобового споживання електричної енергії.
В касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство Енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго” просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду і прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги ВАТ ЕК “Миколаївобленерго” в повному обсязі на суму 629886,22 грн., посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Проте, вимоги цієї норми процесуального закону господарськими судами виконані у повному обсязі не були.
Відповідно до п.7.14 Правил користування електричною енергією у разі тимчасового порушення розрахункового обліку електричної енергії не з вини споживача розрахунок за електричну енергію здійснюється постачальником електричної енергії за середньодобовим обсягом постачання електричної енергії попереднього розрахункового періоду до порушення розрахункового обліку або наступного після відновлення розрахункового обліку періоду.
Період, який використовується для визначення середньодобового обсягу постачання електричної енергії визначається за згодою сторін.
Відмовляючи в позові господарські суди даних вимог закону не врахували.
Саме те, що сторони не дійшли згоди щодо періоду змусило ВАТ Енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго” звернутися до суду з даним позовом.
Крім того, судові інстанції не врахували, що відповідач отримував фактично електроенергію (при несправному трансформаторі), але за неї не розрахувався.
Посилання судів першої та апеляційної інстанцій, що листи НКРЕ України носять рекомендаційний характер та суперечать обов’язковим для застосування Правилам користування електричною енергією, є помилковим, оскільки в обов’язки НКРЕ відповідно до ст. 12 Закону України “Про електроенергію” входить розробка правил користування електричною енергією, що дає їй право на надання коментарів та рекомендацій до застосування Правил.
Додатком № 1 до договору від 21.08.2000 року (а.с.33) встановлено обсяги реалізації електричної енергії споживачу на 2002 рік.
Пунктом 1 цього додатку передбачено, що договірні обсяги реалізації електричної енергії на 2002 рік, з урахуванням стану розрахунків за електричну електроенергію граничних величин електроспоживання, споживачам Миколаївської області встановлюються на рівні фактичного електроспоживання у 2001 році.
Щомісячно, залежно від встановленого області завдання по електропостачанню і потужності, а також рівня сплати за спожиту електроенергію договірні обсяги реалізації електричної енергії встановлюються за порядком, передбаченим Постановою КМУ від 24.03.99 № 441. При наявності заборгованості за спожиту електроенергію станом на 15 число місяця, попереднього плановому –обсяги реалізації електроенергії встановлюються на нульовому рівні.
Цей додаток до договору підписаний сторонами, не змінювався, тобто позивач погодився з цими умовами, які передбачають корегування до “0” у разі перевищення, а тому висновок судових інстанцій щодо необґрунтованості стягненої суми є непереконливим.
Відмовляючи в позові, судові інстанції не врахували положення ст. 714 ЦК України, згідно з умовами якої за договором постачання енергетичних ресурсів через приєднану мережу одна сторона –постачальник зобов’язаний поставити споживачу енергетичні ресурси передбачені договором, а інша сторона –споживач зобов’язаний оплати вартість отриманих ресурсів.
Враховуючи викладене, постановлені господарськими судами рішення підлягають скасуванню.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, а також вказівки суду касаційної інстанції і вирішити спір у відповідності з вимогами закону і обставинами справи.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 , 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго” задовольнити частково.
Постанову від 14.03.2006 Одеського апеляційного господарського суду та рішення від 21.11.2005 господарського суду Миколаївської області у справі № 4/149 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий Н. Кочерова
С у д д і: В. Рибак
М. Черкащенко