АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОСОБА_1
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючої судді Верховець Т.М.
суддів Єфімової О.І., Гладія С.В.
за участю прокурора Тертичного О.А.
засудженого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь в розгляді справи в суді першої інстанції та засудженого ОСОБА_2 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 8 грудня 2009 року,
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одружений, проживаючий ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимий,
засуджений: - за ст. 296 ч. 2 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі; за ст. 186 ч. 1 КК України на 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбуття ОСОБА_2 призначено покарання 2 роки 6 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, українка, громадянка України, мешканка м. Києва, бул. Кольцова, 5 кв. 136, має на утриманні двох малолітніх дітей, не судима в силу ст. 89 КК України,
Справа № 11 «а» 329/10 Головуючий у 1-й інстанції Почупайло А.В.
Категорія: 296 ч.2, 186 ч.1 КК Доповідач: Гладій С.В.
- засуджена за ст. 198 КК України на 2 роки позбавлення волі із застосуванням ст. 79 КК України та звільненням від відбування покарання з випробуванням на іспитовий термін 2 роки і покладанням обов’язків передбачених ст. 76 КК України,
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, українка, громадянка України, має на утриманні малолітню дитину, мешканка м. Києва, бул. Кольцова, 5 кв. 136, не судима в силу ст. 89 КК України,
- засуджена за ст. 198 КК України на 2 роки позбавлення волі із застосуванням ст. 79 КК України та звільненням від відбування покарання з випробуванням на іспитовий термін 2 роки і покладанням обов’язків передбачених ст. 76 КК України.
Відповідно до вироку суду, ОСОБА_2 визнаний винуватим в тому, що 29 січня 2009 року близько 12 годин, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, спільно з особою, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження, на території середньої школи № 13 по вул. Г.Потапова, 3 м. Києві, з нікчемного приводу, грубо порушуючи громадський порядок, з особливою зухвалістю, умисно заподіяли потерпілому ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження.
Після чого, ОСОБА_2, самостійно, відкрито заволодів мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_5 «Самсунг Е-250», вартістю 300 гривень з сім-картою оператора мобільного зв’язку «Лайф», вартістю 20 гривень та 20 гривнями на рахунку, а всього майном потерпілого на загальну суму 360 гривень.
Окрім цього, в цей же день близько 14 годин ОСОБА_2, на ринку «Радіолюбитель» по вул. Ушинського, 2/4 в м. Києві, запропонував особі матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження, а також ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які достовірно знали про злочинне походження майна, збути даний мобільний телефон, що останні намагались зробити, однак були затримані працівниками міліції.
В апеляції прокурора, який приймав участь в розгляді справи, без оспорення доведеності вини та правильності юридичної оцінки дій ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ставиться питання про зміну вироку оскільки в його мотивувальній частині не зазначені свідчення особи відносно якої матеріали справи виділені в окреме провадження дані ним в судовому засіданні.
В апеляції засуджений ОСОБА_2, також без оскарження доведеності вини та обґрунтованості кваліфікації його дій, з урахуванням того, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, молодого віку, каяття, просить із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України звільнити його від відбування призначеного судом покарання з випробуванням.
Засуджені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вирок суду не оскаржили.
Заслухавши доповідача, прокурора Тертичного О.А., який апеляцію прокурора не підтримав та вважає апеляцію засудженого безпідставною, засудженого ОСОБА_2 в обґрунтування поданої ним апеляції, перевіривши доводи апеляцій та матеріали справи, колегія суддів не знаходить підстав для їх задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається із протоколу судового засідання та вироку, судом при розгляді справи по суті, відповідно до статті 299 КПК України, було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались і проти чого не заперечували учасники судового розгляду. При цьому суд з’ясував правильність розуміння підсудними та іншими учасниками процесу зміст цих обставин, переконався в добровільності та істинності їх позиції, а також роз’яснив їм правові наслідки такого розгляду справи.
А тому, відповідно до ст. 365 КПК України, висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин, які не оспорювались і стосовно яких докази не досліджувались, апеляційною інстанцією не перевіряються.
В зв’язку з чим апеляція прокурора, яка не ґрунтується на вимогах закону, задоволенню не підлягає.
Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ст.ст. 296 ч. 2, 186 ч. 1 КК України, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ст. 198 КК України, відповідно до матеріалів справи та пред’явленого обвинувачення, що ніким не ставиться під сумнів.
Відповідає вимогам ст. 65 КК України і призначене ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 покарання, яке призначене з урахуванням тяжкості вчинених злочинів, даних за їх особи та обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання. Зокрема відносно ОСОБА_2 з урахуванням тих на які він посилається в апеляції.
Однак приймаючи до уваги роль ОСОБА_2 у злочинах, який суспільно-корисною працею зайнятий не був, що ним окрім хуліганства вчинено корисний злочин, в стані алкогольного сп'яніння, суд прийшов до вмотивованого висновку про неможливість його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства.
Саме призначення ОСОБА_2 покарання пов’язаного з реальним його відбуванням в місцях позбавлення волі буде на думку колегії суддів необхідним й достатнім для попередження нових злочинів.
За таких обставин апеляція засудженого задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції прокурора, який брав участь в розгляді справи в суді першої інстанції та засудженого ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а вирок Святошинського районного суду м. Києва від 8 грудня 2009 року відносно засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - без змін.
Судді:
ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8