Справа №22ц-20476/2009 Головуючий в 1 інстанції Деркач Н.М.
Категорія 26 (3) Доповідач Савіна Г.О.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2009 року колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі: Головуючого: судді Неклеси В.І. Суддів: Савіної Г.О., Турік В.П. при секретарі: Іванюк О.В.
за участю: представника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - Лутоніної Надії Володимирівни, представника позивача -ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 23 грудня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
4 листопада 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди, яка спричинена у зв'язку із професійним захворюванням та просив стягнути на її відшкодування 80000 грн.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 23 грудня 2008 року позов задоволено частково, на користь ОСОБА_1. з відповідача стягнуто 27000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
В задоволенні іншої частини позову відмовлено. Стягнуто з Відділення Фонду 1,50
грн. в рахунок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Інші судові
витрати віднесено за рахунок держави.
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позову, оскільки судом порушено норми матеріального і процесуального права. Зокрема, суд безпідставно не взяв до уваги, що з позовом ОСОБА_1 звернувся до суду в листопаді 2008 p., відповідно ж до Законів України «Про державний бюджет на 2006 та на 2007 роки» дію Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві...» в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим особам і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку було зупинено. Законом України № 717 від 23.02.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві...», відповідно до яких усі норми даного Закону стосовно виплати моральної шкоди виключено. У п. 3 розділу XI «Прикінцеві положення» вказаного Закону після абзацу третього доповнено новим абзацом, згідно якого відшкодування Фондом моральної шкоди незалежно від часу настання випадку припиняється 30 січня 2008 року, а тому Фонд є неналежним відповідачем. Судом не враховано, що позивач не надав висновку МСЕК про заподіяння йому моральної шкоди, як не надав і доказів на підтвердження спричинення йому моральної шкоди та саме у розмірі, який він визначив.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду залишити без
змін як таке, що ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а
апеляційну скаргу - відхилити. ...
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач тривалий час з 1964 року по 2002 рік працював помічником машиніста екскаватора та машиністом екскаватора в кар'єрі ВАТ «Північний гірничозбагачувальний комбінат» у шкідливих умовах праці, що стало причиною професійного захворювання. Відповідно до висновку МСЕК від 15.07.2002 року йому встановлено стійку втрату професійної працездатності в розмірі 25 % безстроково.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та частково задовольняючи позов, обґрунтовано виходив з того, що відповідач повинен відшкодувати - шкоду в зв'язку з тим, що ОСОБА_1. первинно встановлено стійку втрату професійної працездатності з липня 2002 p., згідно ж ст. ст. 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» відшкодувати заподіяний громадянам збиток від нещасних випадків, включаючи і моральну шкоду було покладено на відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Рішенням Конституційного Суду України №1-рп /2004 від 27.01.2004 також встановлено обов'язок Фонду відшкодувати моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва з втратою потерпілим професійної працездатності.
Згідно рішень Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007, №10 -рп/2008 від 22.05.2008 p., визнано неконституційними зупинення дії абз. 4 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» п. 22 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 р.» в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку, оскільки законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасувати їх з об'єктивних причин, це створює протиріччя у законодавстві і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
Однак колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди визначений судом без урахування роз'яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якого розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог, з урахуванням характеру, обсягу, тривалості та наслідків заподіяних позивачеві моральних страждань, стану здоров'я потерпілого, іртотних вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретні обставини справи.
Суд при постановлене рішення не врахував тяжкість фізичних і моральних страждань, їх тривалість, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.
На підставі наведеного, колегія суддів, беручи до уваги конкретні обставини по справі, тяжкість тілесних ушкоджень, характер і тривалість фізичних і моральних страждань позивача, інтенсивність і довготривалість фізичних і моральних страждань позивача, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, вважає необхідним змінити рішення суду, зменшивши розмір стягнутої моральної шкоди з відповідача на користь позивача з 27000 грн. до 10000 грн.
Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що в даному випадку саме на органи МСЕК покладений обов'язок встановлення факту заподіяння моральної шкоди позивачу є безпідставними та такими, що суперечать вищевказаному «Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким нанесене ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.11.1995 р. №212, оскільки МСЕК встановлює даний факт щодо потерпілих на виробництві, яким не
було встановлено стійку втрату професійної працездатності, в той час як позивачу з липня 2002 р. встановлено стійку втрату професійної працездатності.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині розміру стягнутої моральної шкоди необхідно змінити та ухвалити в цій частині рішення в порядку ст. 309 ч. 1 п. З ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 303,307,п. 3 ч. 1 ст. 309,313,314,316 ЦПК України колегія судців,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 23 грудня 2008 року змінити в частині розміру стягнутої моральної шкоди з відділенню дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 зменшивши цей розмір з 27000 грн. до 10000 грн. В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.