Справа №22ц-20022\09 Головуючий в 1 інстанції-Вікторович Н.Ю.
Категорія-34 \ 3 \ Доповідач - Митрофанова Л.В.
РІШЕННЯ
Іменем України
03 березня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі: головуючого судді: Митрофанової Л.В. суддів:Соколан Н.О., Михайлів Л.В. при секретарі: Бондаренко І.В.
за участю: відповідача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_3, позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_6 представника відповідачів ОСОБА_5 на рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 21 травня 2008 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_6 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач ОСОБА_2. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_6 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, посилаючись на те, що 08.12.2006 року з вини відповідача ОСОБА_6 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої йому завдано матеріальну та моральну шкоду, тому просив суд стягнути з відповідачів ОСОБА_1.,ОСОБА_6 солідарно- 23817,04 грн. відшкодування матеріальної шкоди, 5000 грн. моральної шкоди та судові витрати в сумі 850 грн. 51 коп.
Рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 21 травня 2008 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задоволено. Суд стягнув з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2. у відшкодування майнової шкоди -23817,04 грн., моральної шкоди -5000грн., судові витрати -850,51 грн., а всього 29667,55 грн.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2. до ОСОБА_1. про відшкодування майнової та моральної шкоди відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_6, представник відповідачів ОСОБА_5 ставлять питання про скасування рішення суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2. до ОСОБА_6 та просять ухвалити в цій частині нове рішенням яким відмовити в позові, рішення
суду в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1. про відшкодування майнової та моральної шкоди залишити без змін. Зокрема, при ухваленні рішення суд першої інстанції не звернув уваги на ті обставини, що позивач надав суду звіт спеціаліста про вартість ремонтних робіт пошкодженого автомобіля, який не може бути доказом. Суд не зобов*язав позивача при відшкодуванні вартості пошкодженого автомобіля, передати автомобіль відповідачу. Крім того, сума моральної шкоди судом завищена.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановив суд першої інстанції та вбачається з матеріалів ^справи, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 08.12.2006 року з вини відповідача ОСОБА_6, який керував автомобілем "Мерседес Бенц 108Д" та який належить його батькові ОСОБА_1., згідно запису в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу мав право керувати цим автомобілем, було пошкоджено автомобіль позивача ОСОБА_2. \а.с.58\.
Тим самим позивачу було завдано матеріальних збитків, розмір яких підтверджується висновком експерта-оцінювача \а.с.8-50\. Крім того, своїми винними діями відповідач завдав позивачу моральну шкоду. У зв*язку з пошкодженням автомобіля, який позивач використовув для сімейних потреб, поїздки хворої дружини до лікарні та тепер не підлягає відновлювальному ремонту, позивач відчуває моральні страждання, переживання, що потягло зміну звичного способу життя.
Тому, на думку колегії суддів, згідно ст.ст.1167,1187 ЦК України, суд обгрунтовано дійшов висновку, що матеріальна шкода відповідно розміру заявленого в позові та моральна шкода позивачу ОСОБА_2 завдана з вини відповідача ОСОБА_6 та підлягає відшкодуванню.
Однак, стягнувши суму матеріальної шкоди, суд першої інстнації не врахував роз*яснення надані в п.9 постанови Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" \із змінами \, що ухвалюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.
Як вбачається з матеріалів справи матеріалий збиток, завданий позивачу ОСОБА_2, в результаті пошкодження його автомобіля Ford Transit державний номер НОМЕР_1 в дорожньо-транспортній пригоді визначається таким, що дорівнює його ринковій вартості на момент пошкодження, тому що пошкоджений автомобіль відновлювати економічно недоцільно та складає 50817 грн. 04 коп. \а.с.20\.
Тому, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2. про стягнення з ОСОБА_6 матеріальної шкоди в сумі 23817,04 грн. слід доповнити та зобов*язати ОСОБА_2. після відшкодування ОСОБА_1. матеріальних збитків, передати у власність ОСОБА_6 автомобіль Ford Transit державний номер НОМЕР_1, що належить позивачу.
Щодо моральної шкоди спричиненої позивачу, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення таких позовних вимог та взяв до уваги роз*яснення дані в п.5 встанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної \немайнової шкоди", обов*язковому з*ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, Іпротиправність діяння її заподіювача, наявність причинного за*язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в заподіянні. Зокрема, суд повинен з*ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру, за яких обставин та якими діями \бездіяльністю вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він виходив при цьому.
Однак, на думку колегії суддів, розмір моральної шкоди слід було визначити суду з урахуванням характеру і тяжкості завданих моральних страждань, конкретних обставин по справі, істотності вимушених змін у життєвих стосунках та наслідків, що наступили. Тому, колегія суддів вважає необхідним змінити рішення суду першої інстанції в цій частині та зменшити розмір стягнутої моральної шкоди з відповідача ОСОБА_6 на користь позивача з 5000 грн. до 2 000 грн
Доводи апеляційної скарги, що суд при ухваленні рішення взяв до уваги неналежний доказ щодо розміру матеріальної шкоди, спростовуються висновками суду та матеріалами справи.
Відповідно до вимог ст.ст. 10,60 ЦПК України кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як убачається з матеріалів справи 11.01.2007 року позивач ОСОБА_2., після дорожньо-транспортної пригоди та до звернення до суду, звернувся до спеціаліста, який визначив локалізацію та характер пошкоджень автомобіля ОСОБА_2. та розмір матеріальної шкоди \а.с.9-50\. Згідно свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів, виданим ФДМ України за №793 від 19.11.2003 року ОСОБА_7. зареєстровано як оцінювача, який мас право здійснювати оцінку майна та майнових прав за напрямком: 1.3 оцінка автотранспортних засобів. Крім того, ОСОБА_7 на підставі Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожнії транспортних засобів, затверджених спільним наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України №142\05\2092 від 24.11.2003
року, як оцінювач має право проводити технічний огляд ДТЗ, належного позивачу та знайомити зацікавлених осіб з результатами огляду, які у даному випадку були викладені у дефектній відомості огляду транспортного засобу та пред*явлені відповідачу для ознайомленняЛа. с .46- 5 0\.
Відповідач ОСОБА_1. як в суді першої інстнації так і в суді апеляційної інстанції, не заперечує щодо локалізації та характера пошкоджень автомобіля ОСОБА_2. та тих обставин, що автомобіль відновлюванню не підлягає.
Отже, відпорено по ст.ст. 10,60,143 ЦПК України, позивач належним чином надав суду першої інстанції докази спричинення йому матеріальної шкоди та її розмір, а відповідач не спростував такі докази.
Відповідно до ст.88 ЦПК України стягненню з відповідача с; ОСОБА_6 на користь позивача підлягають такі судові витрати: 8,50 грн., 238,17 грн. -судовий збір, 30 грн. збір інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
В іншій частині рішення суду не оскаржено.
З урахуванням наведеного судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в частині розміру моральної шкоди, судових витрат зміні відповідно до п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.303,307,п.3ч.1ст.309,313,314,316 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_6 представника відповідачів ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 21 травня 2008 року в частині стягнення суми моральної шкоди та судових витрат з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 змінити. Зменшити розмір стягнутої моральної шкоди з 5000 грн. до 2000 грн., судові витрати з 850,51 грн. до 276,67 грн.
Зобов*язати ОСОБА_2 після відшкодування ОСОБА_1. матеріальних збитків, передати у власність ОСОБА_1 автомобіль Ford Transit державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2.
В Іншій частині рішення суду залишити без змін. Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.