АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03035, м. Київ, МСП вул. Солом’янська, 2-а
УХВА ЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2010 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду м, Києва, у складі:
головуючого: Бєлан Н.О.
суддів: Гонти Л.С., Кепкал Л.І.
за участю прокурора Тертишного О.А.
захисників: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянула апеляції засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 24 березня 2009 року, яким:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, одруженого, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого: 01.03.2005 року Солом'янським районним судом м. Києва за ст. 185 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі, засуджено:
- за ст. 187 ч.2 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;
- за ст. 357 ч. 3 КК України на 2 роки обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено остаточне покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_7, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_8, раніше судимого: 04.08.2000 року Святошинським районним судом м. Києва за ст. 229-6 ч.1 КК України на 1 рік позбавлення волі; 22.11.2001 року Святошинським районним судом м. Києва за ст.185 ч.2 КК України на 2 роки 8 місяців позбавлення волі;
Справа № 11-а -2340 Головуючий у 1 інстанції Ясельський А.М.
Категория ст.ст. 187 ч.2, 357 ч.3 КК України Доповідач Гонта Л.С
11.10.2005 року Солом'янським районним судом м. Києва за ст. 309 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі, засуджено:
- за ст. 187 ч.2 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;
- за ст. 395 КК України на 6 місяців арешту.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Під вартою засуджені з 25.07.2008 року.
Постановлено стягнути із засуджених на корись потерпілого 2126 гривень солідарно.
Суд вирішив питання речових доказів по справі.
Встановив:
За вироком суду ОСОБА_4 та ОСОБА_3 приблизно о 21 годині, 23.07.2008 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, проходячи по мосту навпроти будинку № 3 по вул. Пшеничній в м. Києві, побачили раніше незнайомого їм потерпілого ОСОБА_5, який йшов по даному містку в напрямку зупинки громадського транспорту «вул. Сім’я Сосніних» в м. Києві. Тоді ОСОБА_4 і ОСОБА_3 домовились між собою заволодіти майном громадянина ОСОБА_5, вступивши тим самим між собою в попередню злочинну змову. У виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 підбігли до потерпілого ОСОБА_5 і ОСОБА_4, наніс останньому удар рукою в область голови. Від нанесеного удару потерпілий ОСОБА_5 впав на землю. В цей час ОСОБА_3С, який знаходився поруч, діючи погоджено з ОСОБА_4, також став наносити удари ногами по різним частинам тіла потерпілого, а ОСОБА_4, лівою рукою, в якій знаходився предмет схожий на кастет, наніс громадянину ОСОБА_5 удар в область голови. Внаслідок чого потерпілий ОСОБА_6 на деякий час втратив свідомість. Подолавши таким чином опір потерпілого засуджені відкрито заволоділи його майном, а саме: - грошима в сумі 15 гривень, проїзним квитком та пенсійним посвідченням. З викраденим чужим майном ОСОБА_4 і ОСОБА_3 з місця скоєння злочину намагалися втекти але були затримані громадянами, які знаходились неподалік.
Окрім того, ОСОБА_3 перед звільненням з місць позбавлення волі, а саме: з Бучанської виправної колонії № 85 Київської області, згідно постанови Ірпінського міського суду Київської області від 08.05.2007 року був встановлений адміністративний нагляд строком на 1 рік 6 місяців По прибуттю до м. Києва - за місцем свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_3С, 29.07.2007 року у встановленому законом порядку став на облік у ВДІМ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, де він був письмово попереджений про встановлення відносно нього наступних обмежень:
- не виїжджати за межі м. Києва по особистих та службових питаннях без дозволу на те керівництва Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві;
- не виходити з квартири АДРЕСА_1 в період часу з 22.00 годин до 6.00 годин наступного дня, щоденно;
- на час дії адміністративного нагляду не відвідувати кафе, бари, ресторани та місця торгівлі, де спиртні напої продаються на розлив;
- з'являтись на реєстрацію до Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві 1, 2, 3 та 4 середи кожного місяця з 16.00 год. до 18.00 год.
Однак, ОСОБА_3 перебуваючи під адміністративним наглядом, з метою ухилення від адміністративного нагляду, в період з 18.06.2008 року без дозволу керівництва Святошинського РУ м. Києва умисно, самовільно залишив місце проживання - квартиру АДРЕСА_2, чим порушив правила адміністративного нагляду.
В поданих апеляції із змінами до неї засуджений ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати із-за невідповідності висновків суду викладених у Вироку фактичним обставинам справи, істотному порушенні кримінально процесуального закону, невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. В апеляції він вказує, що в матеріалах справи відсутні докази попередньої змови між ним та ОСОБА_4 на вчинення злочину, те що він вчинив злочин будучи в нетверезому стані. Засуджений також вказує, що судом невірно кваліфіковані його дії за ст. 187 ч. 2 КК України і вважає, що його дії та дії ОСОБА_4 слід було кваліфікувати за ч. 1 ст. 296 КК України як хуліганство, або за ч. 2 ст. 125 КК України.
ОСОБА_4 просить вирок скасувати з мотивів односторонності та неповноти судового слідства, відсутності достатніх доказів, щодо його причетності до вчиненого злочину. Крім цього в поданій апеляції ОСОБА_4 вказує, що при призначені покарання судом не прийнято до уваги його щире розкаяння, те що він має на утриманні двоє малолітніх дітей.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який просив вирок залишити без змін і заперечував проти апеляцій засуджених, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, провівши судові дебати, судова колегія вважає, що подані апеляції не підлягають задоволенню.
Винність ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у вчиненні розбійного нападу на ОСОБА_5 при обставинах, викладених у вироку підтверджується сукупністю доказів, здобутих і досліджених в ході досудового та судового слідства.
Так в судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину визнав частково і пояснив, що дійсно 23.07.2008 року, поблизу зупинки громадського транспорту «вул. Сім’я Сосніних» він вдарив потерпілого в спину від чого останній впав, а він, ОСОБА_4 забрав у нього документи. Даний факт не
заперечує і засуджений ОСОБА_3, який крім цього не заперечує те, що він порушував встановлений адміністративний нагляд.
Їх винність повністю підтверджується: показами потерпілого ОСОБА_5, який в ході судового слідства пояснив, що 23. 07.2008 року, приблизно о 20 год. 35 хв. разом з дружиною піднімались на міст, та йшли в напрямку зупинки громадського транспорту «вул. С.Сосніних» в м. Києві. Його дружина пішла вперед, а він залишився позаду. В момент, коли підходив до зупинки громадського транспорту, відчув, як хтось наніс йому удар в голову, від чого він впав на землю. Потім двоє чоловіків, як йому стало пізніше відомо, це були ОСОБА_4 та ОСОБА_3 стали наносити йому удари ногами по різним частинам тіла. Крім цього ОСОБА_4 наніс йому удар по голові кастетом. Потім ОСОБА_4 обшукав його кишені, звідки забрав гроші в сумі 15 грн. та пенсійне посвідчення. Потім він став кликати на допомогу свою дружину, засуджені побачивши, що до них наближається його дружина, відійшли від нього та пішли в напрямку східців з мосту. Пізніше, коли він знаходився на зупинці громадського транспорту, до нього підійшла дружина з трьома незнайомими йому хлопцями, які затримали засуджених і викликали працівників міліції. Як убачається з показів ОСОБА_5 після нанесення йому ударів в область голови він двічі втрачав свідомість.
Свідок ОСОБА_7, під час судового слідства пояснила, що 23.07.2008 року, приблизно о 20 год. 35 хв. вона разом з чоловіком ОСОБА_5 піднімались на міст, та йшли в напрямку зупинки громадського транспорту «вул. С.Сосніних» в м. Києві. Пішла вперед, а чоловік залишився позаду. В той момент, коли знаходилась на зупинці громадського транспорту, почула крик чоловіка. Коли повернулась, то побачила, що її чоловік лежить на землі, а біля нього знаходяться два незнайомі їй хлопці, як їй стало пізніше відомо, це були ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Тоді вона побігла до чоловіка, а підсудні стали втікати. Вона побігла за підсудним, однак зрозуміла, що сама не в змозі їх затримати, то попросила трьох незнайомих їй хлопців, що стояли поруч біля кафе їй допомогти. Хлопці затримали підсудних, після чого викликали працівників міліції;
Свідок ОСОБА_8, під час судового слідства пояснив, що 23.07.2008 року, разом з друзями знаходився біля мосту Лепсе в м. Києві. В цей момент вони почули крик жінки, та побачили двох хлопців, що бігли вниз по східцям. Вони затримали останніх, та привели їх на міст, де стояла жінка. Вона розповіла, що хлопці побили та пограбували її чоловіка, потім вони викликали працівників міліції;
Свідок ОСОБА_9, дав аналогічні покази, які були оголошені в судовому засіданні в зв»язку з його неявкою;
Винність засуджених також підтверджується даними протоколу виявлення, огляду та вилучення від 23.07.2008р., згідно якого в приміщенні Святошинського РУ м. Києва по пр-ту. Перемоги, 109 в м. Києві у свідка ОСОБА_7 було вилучено пенсійне посвідчення, викрадене ОСОБА_4
та ОСОБА_3 у громадянина ОСОБА_5 (а.с. 36), яке долучене до
справи в якості речових доказів.
Згідно висновку судово-медичної експертизи 3641/И від 29.08.2008
року, ОСОБА_5 були заподіяні багато численні забійні рани в області
голови, інших частинах тіла і відносяться до легких тілесних ушкоджень, які
потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.
Сам характер та локалізація тілесних ушкоджень свідчить про те, що
вони були небезпечними для життя та здоров’я потерпілого в момент їх
спричинення.
Всім цим доказам суд дав належну оцінку та прийшов до
обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_4 та
ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України .
Доводи апеляцій засуджених про те, що вони діяли на ґрунті особистих
неприязних стосунків чи с хуліганських мотивів є неспроможними і
спростовуються приведеними вище доказами, зокрема показами потерпілого
ОСОБА_5, які є послідовними і підстав ставити їх під сумнів у суду не
було.
Доведена вина ОСОБА_4 у викрадені важливого особистого
документу і в цій частині його дії вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 357 КК
України.
Винність ОСОБА_3 в порушенні правил адміністративного
нагляду підтверджується показами свідків ОСОБА_10 ОСОБА_11
ОСОБА_12, які підтвердили, що разом з дільничним інспектором
відвідували квартиру ОСОБА_3 і з’ясовували, що він в дома відсутній,
що свідчить про порушення ним правил адміністративного нагляду. Ці дії
судом вірно кваліфіковані за ст. 395 КК України.
Призначене ОСОБА_4 та ОСОБА_3 покарання відповідає
вимогам ст. 65 КК України і є необхідним і достатнім для їх виправлення та
попередження нових злочинів, при цьому враховано, що вони раніше були
судимі за корисні злочини, відбували покарання в місцях позбавлення волі.
Доводи засуджених про те, що в момент вчинення злочину вони перебували
в тверезому стані, спростовуються їхніми первинними поясненнями і
показами із яких вбачається, що перед вчиненням злочину вони вживали
спиртні напої.
Не знаходячи підстав для зміни чи скасування вироку та керуючись
ст. ст. 365, 366 КПК України судова колегія, -
Ухвалила:
Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 24 березня 2009
року стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_3
Сергійовича залишити без змін, а їх апеляції - без задоволення.
Судді: