Головуючий у 1 інстанції – суддя Чуванова А. М.
Суддя-доповідач – Ханова Р. Ф.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
1 грудня 2009 року справа № 2а-1239/09/1215
зал судових засідань № 10 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Ханової Р. Ф.
суддів:
при секретарі судового засідання Василенко Л.А.
Старосуда М.І.
Чуріковій Я. О.
за участю представників:
від позивача: не з’явився
від відповідача:
від третьої особи: не з’явився
не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області
на постанову Лутугинського
районного суду Луганської області
від 22 травня 2009 року
по адміністративній справі № 2а-1239/09/1215 (суддя Чуванова А. М.)
за позовом ОСОБА_5
до
третя особа Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області
Головне управління Державного казначейства України в Луганській області
про стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до Лутугинського районного суду Луганської області з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області про визнання дій відповідача неправомірними, зобов’язання відповідача здійснювати виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, стягнення з відповідача недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в сумі 17150 грн. 90 коп.
Постановою Лутугинського районного суду Луганської області від 22 травня 2009 року позовні вимоги були задоволені частково. Суд першої інстанції визнав неправомірними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, меншому ніж передбачено Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, стягнув з відповідача за рахунок коштів Державного бюджету України недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в сумі 2072 грн. 75 коп., в задоволенні решти позовних вимог відмовив.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Сторони на судовий розгляд не з’явилися.
Колегія суддів зазначає, що з врахуванням частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний перегляд постанови суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційної скарги відповідача.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач народила ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 (арк. справи 8).
Відповідно до довідки відповідача (арк. справи 11) позивачу виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за липень 2007 року – 101 грн. 16 коп., серпень 2007 року – 103 грн. 41 коп., вересень 2007 року – 104 грн. 85 коп., жовтень 2007 року – 104 грн. 85 коп., листопада 2007 року – 107 грн. 73 коп., грудень 2007 року – 110 грн. 88 коп.
Статтею 5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII (зі змінами та доповненнями) передбачено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).
Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. При цьому, колегія суддів зазначає, що за вказаною статтею функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, Кабінету Міністрів України не делеговані.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13 затверджений Порядок призначення і виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, який втратив чинність з 1 березня 2008 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 року № 57. Згідно пункту 2 цього Порядку призначення і виплата цих догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 січня 2007 року здійснюється органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб. З 1 березня 2008 року питання щодо порядку призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми" зі змінами внесеними, постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 року № 57. При цьому, обмежень щодо термінів звернення за призначенням допомоги зазначеними Порядками не встановлено.
За Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам. Перерахування коштів допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку безпосередньо на рахунки населення здійснюють територіальні управління праці та соціального захисту населення з реєстраційних рахунків за кодом тимчасової функціональної класифікації видатків 090303 «Допомога на догляд за дитиною віком до 3 років».
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що належним відповідачем у спорах щодо розміру виплати з 1 січня 2007 року допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є територіальні управління праці та соціального захисту населення.
Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, тому у 2007 та 2008 роках нарахування та виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинна здійснюватися територіальними управліннями праці та соціального захисту населення на підставі статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» зі змінами та доповненнями внесеними законами про державні бюджети 2007 та 2008 років з врахуванням рішення Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007, яким визнанні неконституційними статті 56, 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
З урахуванням викладеного з 9 липня по 31 грудня 2007 року:
- розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яку відповідач повинен був нарахувати позивачу складає 2679 грн. 52 коп. (343 грн. 52 коп. (за липень 463 грн. х 23 дня/31) + 926 грн. (463 грн. х 2 міс.) + 1410 грн. (470 грн. х 3 місяці);
- розмір фактично сплаченої відповідачем позивачу допомоги складає 606 грн. 77 коп. (75 грн. 05 коп. (за липень 101 грн. 16 коп. х 23 дня /31) + 103 грн. 41 коп. + 104 грн. 85 коп. + 104 грн. 85 коп. + 107 грн. 73 коп. + 110 грн. 88 коп.).
Таким чином, сума недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає 2072 грн. 75 коп. (2679 грн. 52 коп. – 606 грн. 77 коп.).
З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про протиправність дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі, меншому ніж передбачено статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»
Згідно зі статтею 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя). Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно статті 5 Сімейного кодексу України держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство.
Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення. Статтею 23 вказаного закону передбачено, що рішення органу, що призначає і здійснює виплату державної допомоги, може бути оскаржено у вищестоящих органах виконавчої влади або у судовому порядку.
Відповідно до пункту 57 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року N 1751, у разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір допомоги по вагітності і пологах, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням та допомоги на дітей одиноким матерям перераховуються без звернення осіб, яким вони призначені, з місяця набрання чинності актом законодавства, що встановлює новий прожитковий мінімум. За пунктом 55 вказаного Порядку призначені, але своєчасно не одержані суми державної допомоги сім'ям з дітьми з вини органу, що призначає або виплачує зазначену допомогу, виплачуються протягом будь-якого часу без обмежень. При цьому виплата здійснюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на день її призначення.
Вказаним Порядком затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року N 1751 не встановлений кінцевий термін звернення за виплатою допомоги особою, яка має право на отримання її у зв’язку з доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Жодним з перелічених нормативних актів не встановлені обмеження щодо звернення за виплатою передбаченого відповідним законодавством розміру допомоги та оскарження дій суб’єкта владних повноважень щодо відмови в виплаті допомоги в належному розмірі.
Виходячи з наведених норм законодавства, колегія суддів вважає, що приписи частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обмеження річним строком звернення до суду, до правовідносин пов’язаних з забезпеченням державою надання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не застосовуються.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII (в редакції Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень та ця норма не визнана неконституційною. Таким чином, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік виплачена відповідачем відповідно до діючого законодавства, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік задоволенню не підлягають, як і було вірно визначено судом першої інстанції.
Стосовно позовних вимог позивача про зобов’язання відповідача в подальшому здійснювати виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому статтею 15 Закону України «Про державну соціальну допомогу сім’ям з дітьми», колегія суддів погоджується з відмовою судом першої інстанції в задоволенні позовних вимог в цій частині. В межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов’язання відповідача в подальшому здійснювати виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому статтею 15 Закону України «Про державну соціальну допомогу сім’ям з дітьми», є безпідставним, оскільки встановлює обов’язки на майбутнє без наявності спірних правовідносин, які можуть бути в подальшому припиненні або зміненні в сторону зменшення шляхом внесення змін до закону.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції прийняв оскаржувану постанову з дотриманням норм матеріального права та процесуального права, що з врахуванням статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, обумовлює залишення постанови суду першої інстанції без змін.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області на постанову Лутугинського районного суду Луганської області від 22 травня 2009 року по адміністративній справі № 2а-1239/09/1215 – залишити без задоволення.
Постанову Лутугинського районного суду Луганської області від 22 травня 2009 року по адміністративній справі № 2а-1239/09/1215 - залишити без змін.
Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 1 грудня 2009 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: /підпис/ Р.Ф.Ханова
Судді: /підпис/ Л.А. Василенко
/підпис/ М.І. Старосуд