Справа № 2 – 713/2009 р.

 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

      27 жовтня 2009 року Полтавський районний суд Полтавської області  

у складі головуючого судді – Нечволод В.В.

при секретарі – Боруті  І.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава

справу за позовом ОСОБА_1  до Бричківської сільської ради Полтавського району  про визнання неправомірним та скасування рішення сесії Бричківської сільської ради та зобов»язання надати дозвіл на приватизацію земельної ділянки ,-

В С Т А Н О В И В :  

 ОСОБА_1 звернулось до суду з позовом до відповідача в якому просить визнати недійсним та скасувати рішення двадцять третьої сесії п»ятого скликання Бричківської сільської ради від 05 вересня 2008 року яким було скасовано рішення виконкому Бричківської сільської ради Полтавського району № 104 від 05 листопада 1996 року «Про наділ земельної ділянки під будівництво ОСОБА_2М.». Просить також зобов»язати Бричківську сільську ради надати дозвіл  на приватизацію земельної ділянки площею 0.15 га  , що була надана згідно рішення виконкому Бричківської сільської ради № 104 від 05 листопада 1996 року для будівництва та обслуговування житлового будинку в с. Петрівка Полтавського району .

 Позовні вимоги обґрунтовуються тим , що рішення сесії було прийняте без дотримання вимог земельного законодавства щодо припинення права користування земельною ділянкою.

В судовому засіданні позивачка та  її представник ОСОБА_3 свої позовні вимоги підтримали , просили їх задовольнити надавши  пояснення  аналогічні  викладені у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_4 сідбсбкий  голова ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав , просив відмовити у його задоволенні та пояснив , що рішення сесії було прийняте в інтересах територіальної громади та з врахуванням того , що позивачка не використовувала земельну ділянку за її цільовим призначенням.

Заслухавши пояснення сторін , свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку , що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до частини 3 статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог  або заперечень , крім випадків , встановленим цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб , поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб , які беруть участь у справі.

 Заперечуючи з приводу задоволення позову представник відповідача посилається на використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та  суспільну потребу у вилученні земельної ділянки .

Проте вказані доводи представника відповідача суперечать вимогам законодавства , що регулює припинення прав на земельну ділянку.  

Статтею 143 ЗК України визначені підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку , яке здійснюється незалежного від того , перебуває земельна ділянка на праві власності чи на праві користування.

За змістом цієї статті примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку. Визначено шість підстав  , за наявності яких суд вправі прийняти рішення про примусове припинення суб»єктивного права власності або права користування земельною ділянкою. Чотири із зазначених підстав пов»язані з порушенням відповідних норм екологічного та інших галузей законодавства України і в тому числі це така підстава як  використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Статтею 144 ЗК України визначена процедура припинення права користування земельними ділянками , які використовуються з порушенням земельного законодавства.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи  , що 23 квітня 1997 року рішенням № 25 виконкому Бричківської сільської ради було прийняте рішення «Про наділ земельної ділянки під забудову ОСОБА_1 площею              0.25 га.».

 Представник відповідача в судовому засіданні пояснив , що позивачкою став сплачуватися податок на землю  тільки  зпісля  скасування  рішення про  її виділення . Рішенням чотирнадцятої сесії п’ятого скликання Бричківської сільської ради Полтавського  району від 16.08.2007 р. позивачці  відмовлено  у  приватизації  присадибної  земельної  ділянки .  

Рішенням виконкому Бричківської сільської ради № 381 від 05 вересня 2008 р. скасовано рішення №25 від 23.04.1997 р.  «Про наділ земельної ділянки під забудову ОСОБА_1 ».

 Отже аналізуючи встановлені судом факти та норми законодавства , що регулюють вказані правовідносини суд вважає , що Бричківською сільською радою не було дотримано  процедури припинення права користування позивачкою земельною ділянкою , а саме використання її з порушенням земельного законодавства.

Недотримання позивачкою вимог п.6 Перехідних положень до ЗК України не може бути підставою для задоволення позовних вимог оскільки вона на законних підставах , відповідно до положень ЗК в ред..1991 року.

Вирішуючи питання щодо пункту 2 вимог позивачки суд вважає , що вони підлягають частковому задоволенню у формі зобов»язання відповідача розглянути на черговій сесії питання щодо приватизації земельної ділянки , оскільки приватизація земельних ділянок лежить в площині виключної компетенції органів місцевого самоврядування.

Керуючись ст..ст.10.11.59 – 61.88.208 – 218 ЦПК України , ст..ст.126,143,144,152 Земельного Кодексу України , суд,-

  В И Р И Ш И В  :

 Позовні вимоги ОСОБА_1  задовольнити частково ;

Рішення двадцять третьої сесії 5 скликання Бричківської сільської ради Полтавського району від 05 вересня 2008 року  в частині припинення права користування ОСОБА_1 земельною ділянкою площею           0.25 га на території Бричківської сільської ради Полтавського району шляхом скасування рішення № 40 від 28.12.1997 р. «Про наділ земельної ділянки під забудову» визнати неправомірним та скасувати;

Зобов’язати Бричківську сільську раду Полтавського району розглянути на черговій сесії сільської ради питання передачі ОСОБА_1  у приватну власність земельної ділянки виділеної їй під забудову рішенням Бричківської сільської ради Полтавського району № 40 від 12 грудня  1997 року ;

В задоволенні решти позовних вимог відмовити;

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд на протязі 10 днів з моменту проголошення шляхом подачі заяви про намір оскарження та подачі на протязі 20 днів з моменту подачі заяви апеляційної скарги.

    Суддя: