Справа № 145/1110/14-ц

Провадження №2/145/472/2014

РІШЕННЯ

Іменем України

05.09.2014 р. Тиврівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючий суддя Ліщишина М. Ю.

за участю секретаря Віценко К.А.

адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Тиврів цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за борговою розпискою , -

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою, в якій вказує, що він позичив ОСОБА_4 гроші у розмірі 9900,00 доларів США, а саме: згідно розписки від 25.12.2010 р. 7100,00 дол. США термін повернення - до 25.06.2011 року та згідно розписки від 29.01.2011 р. 2800,00 дол. США термін повернення - до 29.07.2011 року.

Строки повернення коштів 25.06.2011 року та 29.11.2011 року пройшли, але ОСОБА_4 не повернула їх у зазначені терміни .

До сьогоднішнього часу відповідач ухиляється від повернення суми боргу, чим порушила взяті на себе зобов'язання.

Відповідно до статей 525 та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов позики та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

По сумі 2800 дол. США з 30.07.2011 року по 20.06.2014 року строк прострочення складає 1057 днів. Три проценти річних складатимуть = 243,25 дол. США

По сумі 7100 дол. США з 26.06.2011 року по 20.06.2014 рік строк прострочення складає 1090 днів Три проценти річних складатимуть = 636,08 дол США разом 879,33 дол. США

Відповідно до встановленого курсу НБУ з 14.00 на 19.06.2014 року курс долара складає 1184,98 грн. за 100 дол США .

Сума заборгованості в гривнях складатиме 2800 дол. США = 33 152,00 грн.

Сума заборгованості в гривнях складатиме 7100 дол. США = 84 064 грн.

Всього разом 117 216 грн.

По процентах сума заборгованості у гривнях складатиме 243,25 дол. США = 2880,08 грн.

По процентах сума заборгованості у гривнях складатиме 636,08 дол. США = 7531,18 грн.

Всього разом 10 411,26 грн.

Просить стягнути з ОСОБА_4 на його користь борг у сумі 117 216 (сто сімнадцять тисяч двісті шістнадцять ) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 3 проценти річних згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України за весь час прострочення виконання зобов’язання у сумі 10 411,26 грн.

Позивач ОСОБА_3 пояснив, що на прохання відповідачки 25.12.2010 р. позичив їй 7100 доларів США терміном на шість місяців, 29.01. 2011 р. позичив їй ще 2800 доларів США. Відмовити в позичці грошей не міг, так як вона благала його позичити грошей на лікування. Про отримання грошей відповідачка написала розписки. Позичені кошти на даний час не повернуті. Просить позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача - ОСОБА_2 пояснив, що гроші у позивача позичала не відповідачка ОСОБА_4, а її чоловік. Крім того, вважає, що в суму позики, зазначену в розписках, закладено і проценти. Просить визнати розписки недійсними, в задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

25.12.2010 року відповідачка у справі - ОСОБА_4 позичила у позивача - ОСОБА_3 7100 доларів США і зобов’язалася повернути борг 25.06.2011 року, .

29.01.2011 року ОСОБА_4 позичила у ОСОБА_3 ще 2800 доларів США, які зобов’язалася повернути 29.07.2011 року .                                                            

Тобто між позивачем та відповідачкою у справі виникли правовідносини на підставі договору позики. Від імені ОСОБА_4 написано документи, які названо « розписка» / а.с. 5,6/.                                                                       

ОСОБА_4 свої зобов'язання не виконала, борг не повернула, про що свідчать наявні у позивача оригінали зазначених розписок, справжність яких не оспорюється відповідачем.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.                                                                                Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.                                                                                                              Отже, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.                                                                                                                        Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).                                                            Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).                                                                                                                                  За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.                                                                                Заява представника відповідача, про те, що кошти позичала не сама відповідачка, а її чоловік та, що в суму боргу включено і проценти за користування коштами, оскільки так зазвичай робиться, спростовуються поясненнями позивача, та самими розписками, написаними відповідачкою власноручно. Будь-які докази щодо заяви представника відповідача суду не надані.                                                                                                              Отже, суд дійшов висновку, що договір позики укладено між сторонами у справі, та на суму, зазначену в розписках , оскільки письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику .                                                                                          Частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики на позичальникові лежить зобов'язання повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.                                                                                                              Відповідачка у справі ОСОБА_4 порушила свої зобов’язання, так як борг не сплатила .                                                                                                                                   Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.                                                                                                                                  За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства ( стаття 536 ЦК України ) .                    Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.                                                                                                              Відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.                                                                                          Відповідно до ч. 2 ст. 524 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.                                                                                Предметом договору позики у даній справі, є іноземна валюта – долар США.                     Відповідно до частини другої статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.                                        Правомірність укладення договору у доларах США відповідачем не оспорюється.                    Згідно офіційного курсу гривні щодо іноземних валют на день пред’явлення позову до суду Національним банком України встановлено за 100 Три проценти річних складатимуть = 243,25 дол. США доларів США – 1184,99 грн.                                                            До стягнення підлягає борг у сумі 117 216 гривень / 7100 + 2800 = 9900 доларів США х 11.84 /                                                                                                                         3 проценти річних за весь час прострочення виконання зобов’язання становить 10 411,26 грн.                                                                                                                                  / по сумі 2800 дол. США з 30.07.2011 року по 20.06.2014 року строк прострочення становить 1057 днів. Три проценти річних складатимуть - 243,25 дол. США                                         / 1057: 365 = 2.89, 2800 х 3% = 84. 2.89 х 84 = 243.25/.                                                             По сумі 7100 дол. США з 26.06.2011 року по 20.06.2014 рік строк прострочення складає 1090 днів .                                                                                                                        Три проценти річних складатимуть 636,08 доларів США /1090:365 = 2.98, 7100 х 3% = 213 , 2.98 х 213 = 636.08 /.                                                                                                    Загальна сума 3% річних від простроченої суми складає 879,33 доларів США , що відповідно офіційного курсу гривні до долара становить 10411.26 грн. /879.33 х 11.84/.                    Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення., суд присуджує понесені нею і документально підтверджені судові витрати.           

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213 - 215, 223 ЦПК України, 192, 202, 207, 524, 526, 527, 530 533, 536, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, -

вирішив:

          Позов задовольнити .

          Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 борг у сумі 117 216 гривень, 3 проценти річних за весь час прострочення виконання зобов’язання в сумі 10 411,26 грн., судовий збір в сумі 1276,30 грн., а всього 128903 ( сто двадцять вісім тисяч дев’ятсот три ) гривні 56 копійок .

          Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський районний суд протягом десяти діб з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_5