Справа №1-47/2007 p.

ВИРОК

ІМ'ЯМ   УКРАЇНИ

13 лютого 2007 року Козелецький районний суд Чернігівської області в складі : головуючого -- судді Бригинець М.М.

при секретарі - Пенській Л.Г.

з участю прокурора - Великохатньої С.М..

потерпілого    ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Козелець справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Чінгірлау, Казахстан, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, безпартійного, з середньою освітою, неодруженого, військовозобов'язаного, не працюючого, раніше не судимого, в злочині, передбаченому ст. 186 ч.1 КК України,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 вчинив відкрите викрадення чужого майна.

Цей злочин було вчинено за слідуючих обставин.

14 грудня 2006 року, приблизно в 15 годин. ОСОБА_2, знаходячись біля автостанції смт. Десна. Козелецького району попросив у ОСОБА_1, мобільний телефон марки «Самсунг-Д900» вартістю2295 грн. із стартовим пакетом супер «Джинс», вартістю 40 грн., на рахунку якого було 5 грн., а загальною вартістю 2340 грн.. щоб зателефонувати. Після чого почав тікати з вказаним телефоном. ОСОБА_1 почала кричати, щоб ОСОБА_2 віддав телефон, але останній, незважаючи на слова ОСОБА_1, заволодів мобільним телефоном.

Винуватість підсудного підтверджується слідуючими доказами.

Підсудний ОСОБА_2 винуватим себе визнав повністю та показав, що 14 грудня 2006 року в 14 годин, повертаючись з м. Києва в смт. Десна, в маршрутці зустрів знайому ОСОБА_1, і попросив у останньої мобільний телефон зателефонувати другу, коли приїдуть в смт. Десна, Козелецького району. По приїзду в смт. Десну, Козелецького району він взяв у ОСОБА_1, мобільний телефон, зробив вигляд, що телефонує, а потім вибрав зручний момент, почав тікати з телефоном, щоб заволодіти останнім. ОСОБА_1, почала кричати йому, щоб віддав телефон, але незважаючи на її слова, він побіг далі і сховався у парку. Через деякий час його помітила ОСОБА_1, і разом зі знайомими чоловіками наздогнали його, а потім відвезли в міліцію м. Остер. Козелецького району, де він зізнався у вчиненому. Викрадений телефон він хотів продати, а гроші витратити на власні потреби.

Потерпіла ОСОБА_1, показала, що 14 грудня 2006 року, приблизно в 14 годин, вона їхала в маршрутці з м. Київ в смт. Десна. Козелецького району. Разом з нею їхав ОСОБА_2, який попросив у неї мобільний телефон, щоб зателефонувати другу. Вона відразу запропонувала йому телефон, але ОСОБА_2 сказав, щоб вона дала телефон, коли приїдуть в смт. Десна, Козелецького району. Приблизно в 15 годин вони приїхали в смт. Десна, Козелецького району і ОСОБА_2 попросив у неї мобільний телефон, на що вона погодилася. ОСОБА_2 почав телефонувати і відходив від неї, а потім побіг попід парканом по вулиці. Вона почала кричати, щоб він повернув телефон, але ОСОБА_2 продовжував бігти. Тоді вона підбігла до таксистів, повідомила останнім, що в неї вкрали мобільний телефон і попросила їх на автомобілі наздогнати викрадача. ОСОБА_2 намагався сховатись на території смт. Десна, Козелецького району, але вона разом з таксистами все ж знайшли його і затримали., а потім доставили в міліцію м. Остер, при цьому забрали у ОСОБА_2 викрадений телефон.

Свідок ОСОБА_3 в період досудового слідства показав, що 14 грудня 2006 року, приблизно в 15 годин, він разом з ОСОБА_4 знаходились біля автостанції смт. Десна, Козелецького району. В цей час до них підбігла дівчина, яка приїхала з м. Київ і почала просити допомогти затримати хлопця, який вирвав у неї з рук мобільний телефон і втік. Дівчина сіла в автомобіль ОСОБА_4 і вони поїхали по вул.. Довженка, а він побіг по стежці. Викрадача не було ніде, вони його не бачили. Після чого дівчина вийшла з машини і пішла в парк, а він з ОСОБА_4 поїхали в сторону кафе «Усмішка». В парку вони побачили хлопця, який їхав в маршрутці ОСОБА_4 разом з цією дівчиною. Він вийшов з

2

машини і сказав хлопцю, щоб останній зупинився, при цьому взяв його за рукав і запитав за мобільний телефон. Але останній почав все заперечувати. В цей час до них підійшла дівчина на ім'я ОСОБА_1. яка постійно їздила з м. Київ і. побачивши хлопця, закричала, щоб він тримав останнього, бо саме він викрав її мобільний телефон. Хлопець витягнув із кишені мобільний телефон і віддав останнього дівчині. Після чого вони доставили викрадача в міліцію м. Остер Козелецького району.

Аналогічні показання в період досудового слідства дав свідок ОСОБА_4.Показання свідків, пере провірені в судовому засіданні, не суперечать матеріалам справи та доказам, встановленим в судовому засіданні, тому суд приймає їх як достовірні.

Винуватість підсудного підтверджується протоколом огляду предметів; довідками про вартість, згідно яких вартість викраденого мобільного телефону із стартовим пакетом та грошима на його рахунку, становить 2340 грн.

Оцінюючи зібрані докази у їх сукупності, суд вважає доказаним, що ОСОБА_2 вчинив відкрите викрадення чужого майна, загальною вартістю 2340 грн., тому його дії необхідно кваліфікувати по ст. 186 ч.1 КК України.

При призначенні міри покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує, що він засуджується вперше, визнає свою вину та розкаюється у вчиненому, явку з повинною, його сімейний стан і з урахуванням вказаних обставин вважає можливим призначити йому міру покарання з випробуванням.

Заявлений потерпілою ОСОБА_1 цивільний позов про стягнення 1000 грн. відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_2 своїми протиправними діями завдав потерпілій моральні переживання в зв'язку з викраденням мобільного телефону, принизив честь та гідність потерпілої, потерпіла втратила душевний покой, тобто, завдав моральної шкоди, яку суд оцінює в 1000 грн. і вказана сума підлягає стягненню з підсудного.

Керуючись ст.ст. 323. 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 по ст. 186 ч. 1 КК України до 2 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишити підписку про невиїзд до набрання вироком законної сили.

Речові докази повернути за належністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1000 грн. моральної шкоди.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання і періодично з'являтися в ці органи для реєстрації.

На вирок може бути подана апеляція до Чернігівського апеляційного суду протягом 15 діб з моменту його проголошення через Козелецький райсуд.