ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 1-5/07 р.
14 лютого 2007 року м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Карпушина І ".Я.
при секретарі - Корнет В.М.
з участю прокурора - Берези С.Г.
захисника - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, освіта середня-спеціальна, одруженого, не працюючого, військовозобов'язаного, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. З ст. 286 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_1 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинили загибель кількох осіб.
Так, 23 червня 2005 року близько 04 години 10 хвилин водій ОСОБА_1, керуючи службовим автомобілем марки ,.МАЗ-544008-030-()2Г" державний номерний знак НОМЕР_1, з бортовим напівпричепом марки «PACTON» державний номерний знак НОМЕР_2, які належать ПП «ІНФОРМАЦІЯ_3» (АДРЕСА_2), та знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, слідував по автошляху «Київ-Харків» по напрямку з м. Києва на м. Харків.
При проїзді 242 км. вищевказаної дороги, який знаходиться на території Хорольського району Полтавської області, у світлий час доби, ОСОБА_1 внаслідок перевтоми послабив увагу за дорожньою обстановкою та втратив змогу постійно контролювати рух автомобіля та безпечно ним керувати. Під час виникнення небезпеки для руху, у вигляді громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які керували велосипедами, та рухались в попутному з автомобілем напрямку, і яких він мав можливість і повинен був виявити, не вжив достатніх заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного об'їзду перешкоди.
В результаті вказаних дій водій ОСОБА_1 допустив зіткнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що керували велосипедами, чим заподіяв їм тяжкі тілесні ушкодження, від отримання яких наступила смерть потерпілих і які згідно висновків судово-медичних експертиз №. №. 193-д. 194-д від 19.08.2005 року відповідно, відносяться до тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх спричинення.
Своїми діями під час керування автомобілем ОСОБА_1 допустив порушення п. п. 1.5, 2.3 б), 2.9 а), 12.3 Правил дорожнього руху, зокрема:
п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдати матеріальних збитків.
2
Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод ...;
п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну ...;
п. 2.9. Водієві забороняється:
а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння ...;
п. 12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди,
які згідно висновку судово-автотехнічної експертизи № 392 від 19.12.2006 року, знаходяться в прямому причинному зв'язку з ДТП та наслідками, які настали.
Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе в інкримінованому йому злочині визнав частково та пояснив, що дійсно 23 червня 2005 року він їхав на службовому автомобілі марки „МАЗ-544008-030-021" державний номерний знак НОМЕР_1, з бортовим напівпричепом марки «PACTON» державний номерний знак НОМЕР_2, які належать ПП «ІНФОРМАЦІЯ_3» (АДРЕСА_2). по автошляху «Київ-Харків» по напрямку з м. Києва на м. Харків. Вага автомобіля з напівпричепом, яким він керував, складала близько 40 тонн. В м. Хорол він зупинився на декілька хвилин попити кави і поїхав далі, оскільки було необхідно вчасно приїхати в пункт призначення. При проїзді 242 км. вказаної дороги він за 58 метрів побачив двох велосипедистів, які рухалися зайнявши майже всю смугу руху. Зважаючи на вагу автомобіля, те, що була темна пора доби і видимість дороги при дальньому світлі фар складала 150 метрів, те, що роз'їзд із зустрічним автомобілем змусив його переключитися на ближнє світло фар і тим самим зменшити видимість дороги, відбувся наїзд на велосипедистів. При виявлені велосипедистів на дорозі він намагався зупинити автомобіль та уникнути наїзду, але не зміг з причин, які не залежали від нього. Після зупинки автомобіля він вийшов з автомобіля і побачив, що потерпілі лежать на дорозі і з метою надання їм допомоги зупинив зустрічний легковий автомобіль. Після зупинки даного автомобіля він попрохав водія повідомити у швидку допомогу про те, що сталося. Після скоєння ДТП і до повідомлення про пригоду до швидкої допомоги пройшло близько 10-15 хвилин. Далі він пам'ятає, що приїхали лікарі швидкої допомоги, потім працівники міліції, які почали оглядати місце пригоди та складати необхідні документи. В рейсах ОСОБА_1 знаходився з 20 червня 2005 року, при цьому нормально не відпочивав. Спиртні напої він не вживав, і не може пояснити звідки в його крові було виявлено алкоголь. ОСОБА_1 наполягає на тому, що на час скоєння пригоди була темна пора доби, пояснити причини розбіжності між його показаннями та іншими доказами в справі, які вказують на те, що на той час було світло і видимість на дорозі була необмежена, він не може. Вину визнає частково оскільки в діях велосипедистів є також порушення Правил дорожнього руху, які знаходилися в причинному зв'язку з виникненням події.
Крім часткового визнання самими підсудним його вина підтверджується наступними дослідженими судом доказами:
3
· показаннями даними в судовому засіданні потерпілим ОСОБА_5, який підтвердив той факт, що 23.06.2005 року його син ОСОБА_3 з товаришем ОСОБА_4 о 3 год. 30 хв. поїхали косити траву. У вечері їм з дружиною повідомили, що їх син загинув у дорожньо-транспортній пригоді на автошляху «Київ-Харків». Для того щоб сину доїхати з дому до траси з врахуванням всіх обставин необхідно близько 25-35 хвилин. Заявлений позов підтримує в повному обсязі. Дані показання співпадають з показаннями даними потерпілим на досудовому слідстві (а.с.51);
· аналогічними показаннями даними в судовому засіданні потерпілою ОСОБА_6 (а.с.90);
· показаннями даними в судовому засіданні цивільним відповідачем ОСОБА_7, який підтвердив, що ОСОБА_1 працював на його підприємстві водієм за трудовим договором. Автомобіль з напівпричепом належить йому і є застрахованим. 23.06.2005 року дійсно ОСОБА_1 на вказаному автомобілі повертався з відрядження з м. Києва. Цивільні позови не визнав, оскільки вони є передчасними у зв'язку із наявністю обов'язку страхової компанії, в якій він застрахував автомобіль, відшкодувати завдану шкоду (а.с. 118-119 );
· показаннями даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_8, який показав, що він працює старшим слідчим СВ Лубенського МРВ УМВС України в області. У зв'язку з розподілом обов'язків він спеціалізується на розслідуванні кримінальних справ пов'язаних з дорожньо-транспортними пригодами. 23.06.2005 року о 5 год. 40 хв. від чергового Лубенського МРВ йому було повідомлено про дану ДТП. На місце події він приїхав близько 6 год. 15 хв., а о 6 год. 25 хв. розпочав огляд, який він закінчив о 8 год. 30 хв. В протоколі огляду місця ДТП та схемі доданій до нього все вказано вірно і записи відповідають дійсності. Було встановлено, що водій автомобіля здійснив наїзд на велосипедистів, які рухалися у попутному з ним напрямку, потерпілі померли відразу після наїзду. На момент огляду погода була хороша, було ясно, сонячно, без опадів та хмарності. На його думку причиною ДТП став той факт, що водій внаслідок перевтоми заснув, а тому вчасно не виявив на дорозі велосипедистів;
· показаннями даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_9, який пояснив, що він працює фельдшером швидкої медичної допомоги. 23.06.2005 року з ранку він знаходився на чергуванні, о 4 год. 20 хв. до них надійшло повідомлення про те, що на автошляху «Київ-Харків» сталася ДТП, в результаті якої збили велосипедистів. Після надходження повідомлення він на автомобілі швидкої допомоги разом з водієм ОСОБА_10 виїхали на місце пригоди. На місці пригоди після виклику вони були хвилин через 10. Коли вони приїхали, виявилося, що водій автомобіля «МАЗ» здійснив наїзд на двох велосипедистів, які відразу померли. На момент виклику на вулиці було вже видно настільки, що не було необхідності вмикати світло в приміщенні та фари на автомобілі;
· аналогічними показаннями даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_10;
· показаннями даними в судовому засіданні експертом автотехніком ОСОБА_11, який підтвердив правильність свого висновку за № 290 від 05.11.2005 року і додав, що якщо на момент вчинення ДТП була темна пора доби, то в діях водія ОСОБА_1 є порушення п. 12.2 Правил дорожнього руху, а якщо на той час було світло і видимість складала більше 300 м., то в діях водія буде порушення п. 12.3 Правил дорожнього руху. Довжина гальмівного шляху автомобіля вказує на те, що або в автомобілі є несправними гальма, або водій їхав з більшою швидкістю. Велосипедисти повинні були їхати один за одним.
- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди зі схемою і фототаблицею, в ході якого: встановлено та зафіксовано місце вчинення ДТП, обстановку місця дорожньо-транспортної пригоди: оглянуто трупи потерпілих, транспортний засіб і перевірено його стан та складено схему ДТП (а.с.а.с. 3-18);
4
· протоколом медичного освідчення водія ОСОБА_1 для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп'яніння від 23.06.2005 року та аналізом крові ОСОБА_1 НОМЕР_3, згідно яких останній знаходився в стані алкогольного сп'яніння, а в його крові виявлено 0.45% алкоголю (а.с.а.с. 21-22);
· документами, які підтверджують: кому належить автомобіль «МАЗ»; підстави керування ним водієм ОСОБА_1: підстави перебування водія у відрядженні; вид та вагу вантажу (а.с.а.с.23-41);
· висновком судово-медичної експертизи № 194-Д від 19.08.2005 року, згідно якого при дослідженні трупу ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: травматичного зруйнування голови з її деформацією за рахунок багато уламкового перелому кісток мозкового та лицевого черепу з ушкодженням та травматичним виділенням головного мозку з порожнини черепа через пошкодження кістки черепу, мозкові оболонки і рани голови, саден в ділянці обличчя та шиї; травматичні розриви печінки, селезінки, діафрагми зліва; крововиливи в поза черевну клітковину навколо нирок; переломи ребер з права 1-4 по середньо-ключичній лінії, зліва 2-4 по середньо-ключичній лінії, 4-Ю по лопаточним лініям; перелом правої лопатки; обширні крововиливи у м'які тканини в поперековій ділянці крила тазу зліва з переломом крижово-клубової кісток; перелом правої плечової кістки, великогомілкової та малогомілкової кісток лівої гомілки; садна в ділянці лівого плечового суглобу та кисті, правого плечового суглобу, правої кісті, крила газу з права, правого стегнового колінного суглобу, а також правої лопатки, лівого колінного суглобу та лівого гомілково-ступневого суглобів, лівого стегна, лівої лопатки, правої гомілки та стопи. Вказані ушкодження є прижиттєвими і утворилися від дії тупих твердих предметів, які діяли з великою силою, якими були частини автомобіля під час ДТП і по відношенню до живої людини відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент їх спричинення. Причиною смерті гр. ОСОБА_3 стало несумісне з життям ушкодження голови з майже повним зруйнуванням та виділення речовини головного мозку з порожнини черепу. Смерть настала відразу після спричинення вказаних ушкоджень. ОСОБА_3 під час первинного контакту знаходився у вертикальному або близькому до цього положенні, при цьому був звернутий задньою поверхнею тулуба до травмуючого предмету з послідуючим падінням. На момент смерті ОСОБА_3 був тверезим, (а.с.а.с. 60-61);
- висновком судово-медичної експертизи № 193-Д від 19.08.2005 року згідно
якого при дослідженні трупу ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді:
тупої травми тулуба, кінцівок; травматичного розриву грудного відділу аорти, розрив
печінки, селезінки, легень, правої нирки; крововиливи в над нирки, навколо ниркову
клітковину, легені, в брижу товстої кишки; перелом хребта в грудному відділі, перелом
остистого відросту 5-го грудного хребця, поперечний перелом грудини, перелом ребер
з права з 5-го по 9-те по лопатковій лінії, зліва 6, 8, 9 по задньо-підмязовій лінії,
перелом правої лопатки з обширними крововиливами та відшаруванням шкіри з
клітковиною; розрив м'язів остистих відростків грудних хребців; перелом
великогомілкової та малогомілкової кісток правої гомілки; забиті рани в ділянці
нижньої третини лівого стегна і колінного суглобу, правого колінного суглобу, в
ділянці основи фаланги 1-го пальця правої ступні з переломом основної фаланги
пальця; садна в області обличчя, грудної клітки, лівої кісті, лівого променево-
запястного суглобу, лівого передпліччя, правого стегна, правої гомілки, лівого та
правого гомілково-ступеневого суглобів; кровопідтічність м'яких тканин голови в
ділянці лобу та в тімяно-потиличній ділянці голови зліва. Вказані ушкодження є
прижиттєвими і утворилися від дії тупих твердих предметів, які діяли з великою силою,
якими були частини автомобіля під час ДТП і по відношенню до живої людини
5
відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент їх спричинення. Причиною смерті гр. ОСОБА_4 стала тупа травма тулуба з травматичними розривами аорти, легень, печінки, селезінки, правої нирки, що супроводжувалося масивною крововтратою, гемморагічним шоком. Смерть настала в короткий проміжок часу після спричинення вказаних ушкоджень. ОСОБА_4 під час первинного контакту знаходився у вертикальному або близькому до цього положенні, при цьому був звернутий задньою поверхнею тулуба до травмуючого предмету з послідуючим падінням. На момент смерті ОСОБА_4 був тверезим, (а.с.а.с 65-66);
· висновком амбулаторної судово-психіатричиої експертизи № 635 від 13.09.2005 року, згідно якої ОСОБА_1 хронічним психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності психотичного характеру не страждав і не страждає в даний час. Інкриміноване йому протиправне діяння він скоїв, знаходячись в стані осудності. Під дію ст. 19 ч. ч. 2, 3 і ст. 20 КК України не підпадає. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с.а.с.74-77);
· речовими доказами по справі: два велосипеди марки «Україна» синього та голубого кольору в пошкодженому вигляді; коса на дерев'яному держаку і частина другої коси, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Хорольського РВ УМВС України в області; автомобіль марки „МАЗ-544008-030-021" державний номерний знак НОМЕР_1, з бортовим напівпричепом марки «PACTON» державний номерний знак НОМЕР_2, які знаходяться на зберіганні у власника ОСОБА_7 (а.с.а.с.79-81);
· документами з Хорольської центральної районної лікарні, які містять дані про час надходження повідомлення до швидкої допомоги про ДТП. час перебування на виклику та працівників, які здійснювали виїзд (а.с.а.сі 10- 112);
· довідками з Полтавської гравіметричної обсерваторії за НОМЕР_4 та НОМЕР_5, які містять дані: про час настання в районі м. Хорол 23.06.2005 року ранкових сутінок та час сходу сонця; видимість, яка була на вулиці в період ранкових сутінок; про час тривання переходу між темною порою року та ранковими сутінками та видимість в цей час; про тривалість ранкових сутінок (а.с. 175);
· висновком судово-автотехнічної експертизи № 392 від 19.12.2006 року, згідно якого водій ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти наїзду на велосипедистів навіть повільним службовим зменшенням швидкості з моменту початку видимості останніх на шляху. Безпечна швидкість руху автомобіля за умови видимості дороги складала не більше 162,6 км/год. В даній дорожній обстановці в діях водія ОСОБА_1 вбачається невідповідності вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
Зібрані по справі органами досудового слідства докази: відтворення обстановки та обставин події з водієм ОСОБА_1 (а.с.а.сі 15-117) та висновок судово-автотехнічної експертизи № 290 від 05.11.2005 року, суд вважає неналежними, оскільки: їх зібрано без врахування фактичних обставин справи; їх зміст суперечить іншим зібраним доказам, а тому вони не можуть братися до уваги судом. Вказані докази судом оцінено критично.
6
Показання підсудного ОСОБА_1 в тій частині, що: він не вживав спиртні напої; ДТП сталося в темну пору доби; на момент скоєння ДТП він не був перевтомлений і не потребував відпочинку; велосипедисти зайняли всю смугу руху; перехід між темною порою доби та ранковими сутінками відбувся миттєво, суд оцінює критично, оскільки вони не відповідають зібраним по справі доказам і фактичним обставинам справи, і вважає їх засобом захисту, який ініційований захисником підсудного, спрямованим на пом'якшення відповідальності.
Дії підсудного ОСОБА_1 державним обвинувачем в судовому засіданні кваліфіковано за ч. З ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило загибель кількох осіб. Суд погоджується з даною кваліфікацією та вважає її вірною.
При призначенні підсудному покарання, суд, керуючись положенням ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини справи.
Як пом'якшуючу покарання підсудного обставиною відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття підсудного в скоєному.
Обтяжуючими покарання підсудного обставинами відповідно до ст. 67 КК України суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та тяжкі наслідки завдані злочином.
Суд враховує також особу підсудного ОСОБА_1, який характеризується позитивно, має на утриманні одну неповнолітню дитину, до кримінальної відповідальності притягується вперше, згідно висновку Хорольської ЦРЛ здоровий, працездатний, примусового лікування від алкоголізму не потребує.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги зміст санкції статті 286 КК України, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_1 можливе лише за умови ізоляції його від суспільства та поміщення його на певний строк до кримінально-виконавчої установи. При цьому останньому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі.
Зважаючи на зміст санкції ст. 286 КК України, обставини справи, особу підсудного, зміст і характер порушень Правил дорожнього руху, які допустив підсудній, суд вважає за необхідне призначити останньому додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.
По справі заявлено цивільні позови: потерпілою ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 2285.50 грн. та моральної шкоди в сумі 30 000 грн., до ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди в сумі 50 000 грн., до ТДВ страхова компанія «КРЕДО» про виплату страхового відшкодування в сумі 51 000 грн.; потерпілим ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди в сумі 30 000 грн., до ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди в сумі 50 000 грн., до ТДВ страхова компанія «КРЕДО» про виплату страхового відшкодування в сумі 25 000 грн.: потерпілою ОСОБА_12 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди в сумі 30 000 грн., до ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди в сумі 50 000 грн., до ТДВ страхова компанія «КРЕДО» про виплату страхового відшкодування в сумі 25 000 грн.; потерпілою ОСОБА_13 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди в сумі 40 000 грн., до ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди в сумі 40 000 грн.
7
Беручи до уваги вимоги ст. ст. 1166. 1167, 1168. 1187. 1194. 1200, 1202 ЦК України та Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власниками наземних транспортних засобів», та те. що на момент вирішення справи страхові відшкодування потерпілим не виплачено у зв'язку з відсутністю вироку суду, що в свою чергу позбавляє можливості визначити розмір шкоди, яку необхідно відшкодувати потерпілим цивільним відповідачем ОСОБА_7 та вказує на відсутність спірних відносин зі страховою компанією, суд вважає, що заявлені по справі цивільні позовні заяви слід залишити без вирішення з наданням права потерпілим з даними позовами звернутися до суду в порядку цивільного судочинства.
Питання про речові докази вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.
Питання про судові витрати вирішити відповідно до ст. 93 КПК України.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу підсудному ОСОБА_1 необхідно залишити попередній - підписку про невиїзд.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 321-325, 327-335, 338-339, 341, 343 КПК України, суд -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. З ст. 286 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 (два) роки.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту приведення вироку у виконання.
Речові докази: два велосипеди марки «Україна» синього та голубого кольору в пошкодженому вигляді, коса на дерев'яному держаку і частина другої коси, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Хорольського РВ УМВС України в області - знищити; автомобіль марки „МАЗ-544008-030-02Г" державний номерний знак НОМЕР_1, з бортовим напівпричепом марки «PACTON» державний номерний знак НОМЕР_2. які знаходяться на зберіганні у власника ОСОБА_7 -залишити власнику.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області в рахунок відшкодування судових витрат за проведення автотехнічних експертиз 377,14 грн. на р/р. 35224001000341, отримувач НДЕКЦ при УМВСУ в Полтавській області, код 25574067, МФО 831019, УДК в Полтавській області.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу відносно ОСОБА_1 залишити попередній - підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржено в судову палату по кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області через Хорольський районний суд протягом 15 діб.
Г о л о в у ю чий: