Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44

УХВАЛА

Іменем України

19 травня 2011 року

Колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

V

головуючого судці Худякова А.М.,

суддів Снітка С.О.,

ОСОБА_1,

при секретарі судового засідання Пюра Г.В.,

розглянувши відкритому судовому засіданні в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Богунського районного суду м.Житомира від 24 січня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Мегабанк", Національного Банку України про визнання кредитного договору та договору поруки недійсними,

встановила:

У січні 2010 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись в суд з даним позовом. В обґрунтування позову зазначали, що 15.05.2008 року між Публічним акціонерним товариством "Мегабанк" (далі - ПАТ " Мегабанк") та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір про надання кредиту на споживчі цілі в розмірі 7000 доларів США. З метою забезпечення виконання обов'язків за кредитним договором між ПАТ " Мегабанк" та ОСОБА_3 був укладений договір поруки.

Посилаючись на те, що використання іноземної валюти на території України як засобу платежу потребує одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України, якої у ПАТ " Мегабанк" не було, позивачі просили задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 24 січня 2011 року в задоволені позову відмовлено.

У апеляційній скарзі позивачі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просять скасувати постановлене рішення і ухвалити нове рішення про задоволенні позову. Зокрема, вказують на те, що кредитний договір суперечить

Справа №2211/0690/712/11 Головуючий в суді 1' ОСОБА_4

Категорія 27 Доповідач Худяков

Декрету КМ України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю №15-93 від 19.02.1993 року, згідно якого валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України між особами-резидентами України. Проте жодним законом не передбачено проведення розрахунків в іноземній валюті на території України між особами-резидентами України, крім видачі Національним банком України індивідуальних та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій в іноземній валюті.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ " Мегабанк" отримав від НБУ генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій та використання іноземної валюти як засобу платежу, а тому отримання банком чи позичальником індивідуальної ліцензії на здійснення з надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті не потребується.

З даним висновком погоджується колегія судців, приймаючи до уваги

таке.

Як вбачається з матеріалів справи 15.05.2008 року між ОСОБА_2 та ПАТ " Мегабанк" був укладений кредитний договір про надання грошових коштів у розмірі 7000 доларів США зі строком користування до 14.05.2009 року зі сплатою процентів в розмірі 26№ річних. На забезпечення виконання вищевказаного кредитного договору між ПАТ " Мегабанк" та ОСОБА_3 був укладений договір поруки.

Судом встановлено, що на момент укладення кредитного договору ПАТ " Мегабанк" отримав від Національного банку України банківську ліцензію на право здійснення банківських операцій, визначених ч.І та п.п.5-11 ч.2 ст.47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та дозвіл на право здійснення операцій, визначених п.п.1-4 ч.2 та ч.4 ст.47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (а.с.66-68).

Крім того, відповідно до п. 1.5 постанови Правління Національного банку України від 14.10.2004 року №483 "Про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу" використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється якщо ініціатором за валютною операцією є уповноважений банк.

Таким чином, оскільки ініціатором за валютною операцією виступав ПАТ" Мегабанк" потреби в отриманні індивідуальної ліцензії не було.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність передбачених ст.203,215 ЦК України підстав для визнання договорів недійсними.

Виходячи з наведеного, судом першої інстанції при вирішенні спору вірно застосовані норми матеріального права, а тому підстав для скасування рішення, з мотивів, наведених в скарзі, немає.

Керуючись ст.ст.303,304,307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.

з

Рішення Богунського районного суду м.Житомира від 24 січня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього ж дня на протязі двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий (підпис)

Судці: (підписи)

Згідно: суддя апеляційного суду

Житомирської області ОСОБА_5