ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:

за участю представників сторін:

від позивача     не з’явилися

від відповідача Саєнко Ю.М. дов. 14.11.2005, Клепацький М.М. дов. від 12.07.06

ВСТАНОВИВ:

          В грудні 2005 року відкрите акціонерне товариство “Холдінгова компанія “Луганськтепловоз” пред’явило в суді позов до товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Т.М.М.” про стягнення 356876,16 грн.

          Заявою від 28.12.2005 року позивач уточнив позовні вимоги і просив стягнути борг в сумі 300653,88 грн., з яких 2172,48 грн. заборгованість за зберігання тепловозу № 3666 2ТЕ10М (секції А,Б) та за сплачений залізничний тариф, 298481,40 грн. заборгованість за роботи по підготовці тепловозу № 3666 2ТЕ10М (секції А,Б) до відвантаження, інфляційні в сумі 56222,28 грн. за період з 01.06.2004 по 01.12.2005.

В обгрунтування позовних вимог зазначало, що позивач відповідно до умов укладеного між сторонами договору № 804/03-72 від 19.08.2003 та додаткової угоди до нього № 1 від 15.01.2004 прийняв на відповідальне зберігання на термін понад 8 місяців тепловоз 2ТЕ10М № 3666 та виконав роботи по підготовці тепловоза до відвантаження у відповідності до Інструкції по експлуатації та технічному обслуговуванню тепловозів 2ТЕ10М інспекції залізниці, що підтверджується актами прийому передачі виконаних робіт, проте відповідач здійснив тільки часткову оплату у зв’язку з чим за останнім рахується заборгованість.

Рішенням господарського суду м. Києва від 03.02.2006 (суддя Жирнов С.М.) позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ фірми “Т.М.М.) 300653,88 грн. основного боргу, 55170 грн. індексу інфляції.

В іншій частині в позові відмовлено.

Задовольняючи позов в частині стягнення основного боргу, господарський суд виходив з обґрунтованості позовних вимог.

Задовольняючи позов в частині стягнення індексу інфляції за період з 16.06.2004 по 01.12.2005, господарський суд виходив з дати відправки рахунків позивача № 1866 та № 1989 (18.06 та 18.11.2004), поштового обігу (4 дні) та 3-х денного строку на здійснення розрахунків відповідно до п.3.3 договору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2006 (судді: Зеленін В.О., Рєпіна Л.О., Синиця О.Ф.) рішення скасовано частково і прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ фірма “Т.М.М.” 106598,75 грн. заборгованості (2172,48 грн. заборгованість за зберігання тепловозу і залізничний тариф, 104426,27 грн. вартість робіт по підготовці тепловозу до відвантаження), 19560,87 грн. збитків від інфляції.

В інший частині позову відмовлено.

Скасовуючи рішення частково, господарський суд виходив з того, що відсутні підстави для стягнення додаткової суми до вартості виконання робіт, оскільки в частині договору, що стосується додаткових загально визначених підрядних робіт кошторис не було узгоджено, а відповідні роботи не приймались.

В касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство “Холдінгова компанія “Луганськтепловоз”  просить скасувати постанову апеляційного господарського суду частково відносно оспорюваної суми в розмірі 229664,26 грн., а рішення господарського суду залишити без змін, посилаючись на порушення норм матеріального права.

          Заслухавши пояснення представників відповідача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

          Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судовими інстанціями, 19.08.2003 між сторонами у справі укладено договір № 804/03-72, відповідно до умов якого відповідач передав, а позивач прийняв на відповідальне зберігання з технологічним обслуговуванням дві секції тепловоза 2ТЕ10М № 3666.

Судом апеляційної інстанції досліджено, що вартість зберігання зазначеного об`єкту за період з 19.08.2003 по 07.05.2004 та залізничний тариф склав 10308,48 грн., однак відповідач сплатив лише 8136 грн., а тому його заборгованість за вказані послуги склала 2172,48 грн.

Апеляційним господарським судом встановлено, що п. 3.2 договору сторони передбачили, що вартість робіт по підготовці тепловоза до відвантаження і відповідні розрахунки здійснюються з урахуванням фактичних витрат власника тепловоза, при цьому позивач надає відповідачу калькуляцію цих витрат. Листом від 28.01.2005 № 53/01 відповідач погодив 104426,27 грн. витрат по підготовці тепловоза до повернення.

Дослідивши належними чином надані сторонами докази та враховуючи обставини справи, апеляційний господарський суд дійшов до правильного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості в сумі 106598,75, з яких 104426,27 грн. витрат по підготовці тепловоза до повернення, та 2172,48 грн. заборгованості за надані позивачем послуги по зберіганню тепловоза.

Таким чином оскаржувана постанова апеляційної інстанції, в частині, що стосується задоволення позову, ґрунтується на фактичних обставинах справи, не суперечать діючому законодавству та не оскаржуються жодною з сторін.

Що стосується відмови у задоволенні позову в іншій частині, касаційна інстанція зазначає, що винесена постанова також відповідає наявним у ній документам, оскільки враховуючи вимоги ст. 844 ЦК України сторони не узгодили кошторис щодо додаткових загально визначених підрядних робіт, а згоди обох сторін відносно необхідності додаткового обслуговування, чи додаткового замовлення робіт, або додаткової технологічної необхідності в такому обслуговуванні сторони не надали, отже суд другої інстанції дійшов правомірного висновку, що підстави для стягнення додаткової суми до вартості виконаних робіт відсутні.

Отже, постанова апеляційної інстанції винесена на підставі фактичних обставин справи та відповідає вимогам діючого законодавства, що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для її скасування.

Доводи касаційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду і не заслуговують на увагу.

          Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Холдінгова компанія “Луганськтепловоз” залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2006 у справі № 14/22 без змін.

Головуючий                                                                             Н.Кочерова

Судді:                                                                                          В.Рибак

                                                                                                  М.Черкащенко