Справа № 2-3843/2009

З А О Ч Н Е        Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

10 листопада 2009 року Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим

у складі:    

                   головуючого             – судді Ружицької Т.В.        

       при секретарі                       –           Авдєєнко К.С.            

        розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Євпаторії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми інфляції і 3% річних за невиконання грошового зобов’язання,

В С Т А Н О В И В:

           До Євпаторійського міського суду звернулася ОСОБА_1 з уточненим позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми інфляції і 3% річних за невиконання грошового зобов’язання . Свої  вимоги мотивує тим, що 19 червня 2006 року між нею та  відповідачем було укладено договір поруки, згідно якого вона надала відповідачу  10000 грн., які він зобов’язався повернути до 20 серпня 2006 року, про що їй надав розписку. Проте, у встановлений строк  відповідач борг не повернув, у зв’язку з чим вона вимушена була звернутися з позовом до суду. Рішенням Євпаторійського міського суду від 11 лютого 2008 року її позовні вимоги були задоволено та на її користь з відповідача стягнуто  суму боргу у розмірі 10000 грн. 00 коп., судові витрати  у розмірі 130 грн. 00 коп. Додатковим рішенням зазначеного суду від 17 березня 2008 року з відповідача на її користь стягнуто витрати, що були пов’язані з  інформуванням відповідача, у розмірі  457 грн. 72 коп.   Незважаючи  на те, що  судові рішення набрали чинності, про що відповідач повідомлений, він протягом трьох років не виконує судові рішення. Оскільки відповідач прострочив  виконання грошового зобов’язання, просить стягнути з нього   грошову суму інфляції і 3% річних за період з 20 серпня 2006 року  по 11 лютого 2008 року  у розмірі 2640 грн. 00 коп. та судові витрати  у розмірі 124 грн. 73 коп..

           В судовому засіданні  позивачка уточнені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, дала пояснення аналогічні викладеному в позові, просила стягнути з відповідача грошову суму інфляції і 3% річних за період з 20 серпня 2006 року  по 11 лютого 2008 року  у розмірі 2640 грн. 00 коп. та судові витрати  у розмірі 124 грн. 73 коп., що складаються з державного мита – 51 грн. 00 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи -  37 грн. 00 коп.,  витрат, що пов’язані з відправленням судової телеграми відповідачу -  36 грн. 73 коп., а також не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи  повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення йому судової телеграми, що знаходиться в матеріалах справи, про причини неявки суду не повідомив, з заявами та клопотаннями до суду не звертався. Оскільки відповідач не представив суду документів, що підтверджують поважність причин його неявки до судового засідання, суд вважає, що його поважність не доведена, тобто він відсутній з неповажних причин. Його поведінка є несумлінною та направлена на затягування строків розгляду справи, тобто відповідач користується своїми правами недобросовісно. Таким чином, зі згоди  позивачки, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 Цивільного процесуального кодексу України

Вислухавши доводи позивачки, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню за наступними підставами.

Судом  встановлено, що   19 червня 2006 року між позивачкою та  відповідачем було укладено договір поруки, згідно якого позивачка надала відповідачу у борг  грошову суму  10000 грн., яку відповідач зобов’язався повернути до 20 серпня 2006 року, про що надав розписку. Оскільки у встановлений строк  відповідач борг не повернув, рішенням Євпаторійського міського суду від 11 лютого 2008 року з нього на користь позивачки було стягнуто  суму боргу у розмірі 10000 грн. 00 коп. та судові витрати  у розмірі 130 грн. 00 коп. Додатковим рішенням Євпаторійського міського суду від 17 березня 2008 року з відповідача на користь  позивачки стягнуто витрати, що були пов’язані з  інформуванням відповідача, у розмірі  457 грн. 72 коп., про що були видані виконавчі листи ( а.с.а.с. 9, 10, 11,12,13).

Судом встановлено, що до теперешнього часу відповідачем  не виконані зазначені  судові  рішення  від 11 лютого 2008 року  та від 17 березня 2008 року.

 Згідно ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу  України, зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору і вимогам Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог – згідно звичаям ділового обороту або іншим вимогам, які зазвичай висуваються. При цьому одностороння відмова або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене в договорі або законі.  Якщо в зобов’язанні встановлений строк  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Таким чином, відповідно до ч.3 ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, які  встановлені судовим рішенням по цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало  чинності,  не доказуються при розгляді  інших справ, в яких приймають участь  ті ж самі особи, відносно яких встановлені ці обставини.

Відповідно до ст. 1050 Цивільного кодексу України,  якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України,  боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір  процентів не встановлений договором або законом.

           Таким чином, право позивача порушено з вини відповідача, та  потребує судового захисту і з відповідача на користь позивачки слід стягнути  грошову суму інфляції  та 3% річних від простроченої суми за період з 20 серпня 2006 року по 11 лютого 2008 року, що складає 2640 грн. 00 коп., що підтверджується  розрахунком інфляціонних збитків ( на підставі офіційно опублікованих  індексів інфляції та листа Верховного Суду України  за № 62-97р від  03 квітня 1997 року «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгяді судових справ»).

 Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути  судові витрати, а саме,  по оплаті державного мита в сумі  51 грн. 00 коп.,  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн.00 коп., витрати, що пов’язані з відправленням судової телеграми відповідачу -  36 грн. 73 коп., а разом 124 грн. 73 коп.

              На підставі ст. ст.  525, 526, 530, 625, 1050 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 11,57- 60, 209, 212, 214, 215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

            Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми інфляції і 3% річних за невиконання грошового зобов’язання – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1   грошову суму інфляції і 3% річних за період з 20 серпня 2006 року по 11 лютого 2008 року  у розмірі  2640 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1   судові витрати у розмірі 124 грн. 73 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

             Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

              У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

СУДДЯ                                 Т.В.РУЖИЦЬКА