Справа № 22ц-1404/09 Головуючий у 1 інстанції – Ковтуненко В.В.
Категорія - 51 Доповідач – Свистун О.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 грудня 2009 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді – Шевчук Л.Я.
суддів - Свистун О.В., Подолюка В.А.
при секретарі Матюхіній О.Г.,
з участю позивача – ОСОБА_1, представника ОСОБА_2,
представників відповідача - Качан Т.П., Ковальчук М.А., Петрунів Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинського державного університету ім..Лесі Українки, управління освіти і науки Волинської обласної державної адміністрації, головного управління Державного казначейства України у Волинській області про стягнення надбавки за вислугу років, допомоги на оздоровлення, щорічної грошової винагороди за сумлінну працю, компенсації за втрату виплати заробітної плати, заробітної плати до рівня зарплати працівників промисловості,
за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду від 28 вересня 2009 року,
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Волинського державного університету ім..Лесі Українки, управління освіти і науки Волинської обласної державної адміністрації, головного управління Державного казначейства України у Волинській області про стягнення надбавки за вислугу років, допомоги на оздоровлення, щорічної грошової винагороди за сумлінну працю, компенсації за втрату виплати заробітної плати, заробітної плати до рівня зарплати працівників промисловості покликаючись на те, що він працював у Волинського державного університету ім..Лесі Українки з 16 вересня 1996 року по 11 листопада 2004 року на посадах доцента, завідувача кафедрою, декана юридичного факультету. При оплаті праці за час роботи у відповідача йому не виплачено виплат, встановлених ст.. 57 Закону України «Про освіту» /далі Закон.../. Вважає, що йому не виплачено - матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі місячного посадового окладу за період з 01.01.1998 року по 11.11.2004 рік на суму 4442 грн. 64 коп., - щорічної грошової винагороди за сумлінну працю за період з 01.01.1997 року по 11.11 2004 рік на суму – 9275 грн.12 коп., - відсотків за вислугу років за період з 01.01.1997 року по 11.11.2004 рік на суму- 21264 грн.31 коп., компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати за період з 01.01.1997 року по 11.11.2004 рік – на суму 34807 грн.96 коп. Всього на загальну суму 69 790 грн.03 коп..
Крім того, вважає, що його посадовий оклад як науково-педагогічного працівника вищого учбового закладу освіти третього та четвертого рівня акредитації повинен бути встановлений на рівні подвійної середньої заробітної плати працівників промисловості.
Просить стягнути з відповідача 69 790 грн. 03 коп. недоплаченої заробітної плати та 50000 грн. моральної шкоди.
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 28 вересня 2009 року в задоволені позову ОСОБА_1 до Волинського державного університету ім..Лесі Українки, управління освіти і науки Волинської обласної державної адміністрації, головного управління Державного казначейства України у Волинській області про стягнення надбавки за вислугу років, допомоги на оздоровлення, щорічної грошової винагороди за сумлінну працю, компенсації за втрату виплати заробітної плати, заробітної плати до рівня зарплати працівників промисловості - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що суд неповно з’ясував обставини , що мають значення для справи, висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, задовольнивши його позовні вимоги повністю.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що суд першої інстанції безпідставно покликався на ст.. 176 ЦК України, оскільки в даному випадку є спір, що виник з трудового законодавства, а тому слід керуватися нормами трудового законодавства.
Вважає, що суд не повно розглянув заявлені вимоги, оскільки не вирішено питання про стягнення посадового окладу на рівні подвійної середньої заробітної плати працівника промисловості.
Крім того, вважає, що суд безпідставно відмовив йому в стягненні моральної шкоди, оскільки він пропрацював тривалий час в системі вищої освіти і невиплатою заробітної плати йому спричинено моральну шкоду, оскільки були порушені нормальні життєві стосунки, був позбавлений можливості вчасно пролікуватися.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали апеляційну скаргу з підстав у ній зазначених.
Представники відповідачів Качан Т.П., Ковальчук М.А., Петрунів Т.С., апеляційну скаргу заперечили, оскільки вважають, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню , а рішення суду - до скасування з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
Суд першої інстанції відмовляючи в позові виходив з того, що перед позивачем за період з 01.01.1997 року по 01.09.2002 року утворилася кредиторська заборгованість по виплатах передбачених ст..57 Закону України «Про освіту», однак дана заборгованість є зобов’язанням Держави, а не ВДУ ім..Лесі Українки , що передбачено Законом України «Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених ст.. 57 Закону України «Про освіту», а отже відповідачі по справі не можуть нести відповідальність.
Проте, з таким висновком суду погодитися не можна з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 16 вересня 1996 року по 11 листопада 2004 року працював у Волинському державному університеті ім..Лесі Українки на посадах доцента кафедри правових дисциплін, доцента кафедри права, завідувача кафедри приватного права, декана юридичного факультету, завідувача кафедрою трудового, аграрного та екологічного права /а.с.4-7/. Згідно укладеного контракту із ОСОБА_1 від 16 вересня 1996 року його прийнято на посаду доцента кафедри правових дисциплін правничого факультету на термін з 16 вересня 1996 року по 01 серпня 2000 року з окладом в розмірі 234 грн., але не менше як встановлено рішенням уряду України з врахуванням економічного та фінансового становища закладу освіти, факультету, кафедри / п. контракту 4.2.- а.с.238/. Додатком до даного контракту від 29 серпня 1998 року ОСОБА_1 призначено на посаду декана юридичного факультету терміном до 29 червня 2000 року і заробітна плата виплачується за рахунок коштів Університету /а.с.236/. Згідно контракту від 23 лютого 2000 року ОСОБА_1 призначено на посаду декана юридичного факультету на термін з 2000 року до 2005 року /а.с.237/. Контрактом від 12 вересня 2001 року ОСОБА_1 призначено на посаду доцента кафедри трудового, аграрного та екологічного права з 12 вересня 2001 року по 31 серпня 2006 року з окладом в розмуру 340 грн., але не менше ніж встановлено урядом України, який виплачується за рахунок коштів Університету та доплатами і надбавками до посадового окладу згідно умов колективного договору /п.4.1; 4.2 контракту/.
При розгляді справи судом встановлено, що станом на 01 січня 1997 року педагогічний стаж ОСОБА_1 більше 20 років. Посадовий оклад доцента за період з 01 вересня 1996 року по 31 грудня 2004 року змінювався відповідно до наказів Міністерства освіти України Про внесення змін та доповнень до наказів № 252 від 25.07.1996 року ; № 161 від 29.03.2001 року «Про розміри посадових окладів (ставок заробітної плати) працівників закладів освіти». Зокрема, розмір посадового окладу доцента становив: з 01.09.1996 року -259,27 грн.; ( наказ від 11.01 1997 року) 260,00 грн.; з 01.03.2001 року – 340.00 грн.; з 01.09.2001 року -391.00 грн.; з 01.05.2003 року – 461.00 грн. ; з 01.07.2003 року – 517.00 грн.; з 31.03.2004 року – 573.00 грн.; з 01.09.2004 року – 662.00 грн. /а.с. 152 т.1 ; а.с. 18 т.2/.
За період з 01 січня 1997 року по 01 вересня 2002 року Василюку С.Ф. у вересні 2006 року Волинським державним університетом ім..Лесі Українки виплачено 3740 грн.88 коп. заробітної плати за мінусом відрахувань на суму 1730.10 грн. в рахунок погашення заборгованості, яка складається із надбавки за вислугу років у розмірі 30 % посадового окладу за період 01.01.1997 року по 01.09.2002 року (4456.38 грн.) та допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу за період 01.01.1998 року по 01.09. 2002 року ( 1014.60 грн.) /а.с.130,131,132 /.
Відповідно до ст..57 Закону України «Про освіту» (від 23.05.1991 року з послідуючими змінами), держава забезпечує педагогічним та науково-педагогічним працівникам : - виплати педагогічним і науково-педагогічним працівникам надбавок за вислугу років щомісячно у відсотках до посадового окладу (ставки заробітної плати) залежно від стажу педагогічної роботи у розмірах понад 20 рокув – 30 %; - надання педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків; - виплату педагогічним і науково-педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки; - встановлення середніх посадових окладів (ставок заробітної плати) науково-педагогічним працівникам вищих закладів освіти 3 та 4 рівнів акредитації на рівні подвійної середньої заробітної плати працівників промисловості.
Затвердження схеми посадових окладів (ставок заробітної плати) педагогічним, науково-педагогічним працівникам та підвищення (індексація) їх посадових окладів (ставок заробітної плати) проводиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до постанови Верховної ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про освіту» від 23.03.1996 року , а саме щодо виплати надбавок за вислугу років – з 01.01. 1997 року та щодо виплати допомоги на оздоровлення – з 01.01.1998 року.
Згідно із ст..60 Закону України «Про державний бюджет на 2001 рік» від 07.12.2000 року та ст..55 Закону України «Про державний бюджет на 2002 рік» від 20.12.2001 року було зупинено на 2001 і 2002 року дію та встановлено, що у 2001 році та 2002 році положення і норми передбачені абзацами 8, 9, 10, 11 та 12 ч.1 ст.57 Закону України «Про освіту» … реалізуються в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України в межах видатків, врахованих у розрахунках до Державного бюджету України та місцевих бюджетів на 2001 рік та на 2002 рік.
Таким чином, через відсутність належного бюджетного фінансування зазначені виплати до 2000 року включно не проводилися, що підтверджується особовими рахунками ОСОБА_1 за період з 1997 – по 2000 рік /а.с. 9-13 т.2/. Таким чином, за вказаний період перед позивачем утворилася заборгованість.
З 2001 року до 01.вересня 2002 року передбачені Законом… виплати проводилися в обмеженому розмірі -50% від розміру встановленого Законом… надбавки за вислугу років та 40% допомоги на оздоровлення - відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 року №78 та від 19 серпня 2002 року №1222 /а.с.14-15 т.2/. Починаючи з 01 вересня 2002 року по даний час зазначені виплати проводяться у розмірах встановлених Законом України «Про освіту» /а.с.16-17 т.2/.
Із проведеного розрахунку заборгованості встановлено, що заборгованість перед ОСОБА_1 за період з 01 січня 1997 року по 01 вересня 2002 року становила 3740 грн..88 коп. /а.с. 233 т.1/, які позивачу виплачені у вересні 2006 року /а.с.130-131 т.1/.
Судом встановлено, що відповідач, виплативши заборгованість заробітної плати позивачу, діяв в межах Порядку погашення кредиторської заборгованості державного бюджету педагогічним і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та установ освіти з виплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2005 року № 934.
Покликання позивача на те, що розрахунок повинен бути проведений з окладу на рівні подвійної середньої заробітної плати працівників промисловості не можуть братись до уваги, оскільки позивач працював у відповідача по трудовому договору - контракту, де чітко вказано розмір оплати праці, джерело фінансування та законодавство, яким керуються при нарахуванні заробітної плати.
Отже, судом встановлено, що відповідач повністю виплатив заробітну плату позивачу, а тому підстав для задоволення позову судом не встановлено.
Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає до скасування з ухваленням нового рішення, оскільки суд першої інстанції не повно з’ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст.307, 309, 316,317, 319 ЦПК України, на підставі ст.57 Закону України «Про освіту», ст..60 Закону України «Про державний бюджет на 2001 рік» від 07.12.2000 року, ст..55 Закону України «Про державний бюджет на 2002 рік» від 20.12.2001 року, постанови КМ України від 14.06.2000 року № 963 «Про затвердження переліку посад педагогічних і науково-педагогічних працівників», Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 року №78 «Про реалізацію окремих положень ч.1 ст.57 Закону України «Про освіту», ч.1 ст.25 ЗУ «Про загальну середню освіту», ч.2 ст.18 і ч. 1 ст.22 ЗУ «Про позашкільну освіту» /із послідуючими змінами/,
Колегія суддів
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 28 вересня 2009 року в даній справі скасувати.
Ухвалити нове рішення.
В задоволені позову ОСОБА_1 до Волинського державного університету ім..Лесі Українки, управління освіти і науки Волинської обласної державної адміністрації, головного управління Державного казначейства України у Волинській області про стягнення надбавки за вислугу років, допомоги на оздоровлення, щорічної грошової винагороди за сумлінну працю, компенсації за втрату виплати заробітної плати, заробітної плати до рівня зарплати працівників промисловості - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: /підпис/
Судді /підпис/ /підпис/
З оригіналом згідно
Суддя апеляційного суду О.В.Свистун