Справа № 22-7804/2008 Головуючий у 1 інстанції Березкіна О.В.

Категорія 32 Доповідач Звягінцева О.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2008 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Стельмах Н.С. суддів Звягінцевої О.М., Молчанова С.І. при секретарі Шилковій Ю.О. розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення ФСС в м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди і

встановив:

в апеляційній скарзі відділення ФСС в м. Єнакієве оспорює обгрунтованість рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 30 вересня 2008 року, яким позов задоволено частково зі стягненням на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 10500 грн., і ставить питання про його скасування, ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, оскільки є відсутнім висновок МСЕК про спричинення позивачеві такої шкоди, а сам позивач не надав суду доказів заподіяння йому моральних страждань внаслідок ушкодження здоров'я на виробництві.

Посилається на порушення судом при розгляді цієї справи норм матеріального та процесуального права.

Крім цього, за припиненням дії статті закону, що регламентує право позивача на відшкодування моральної шкоди, вважає, що у суду не було підстав для задоволення вказаного позову, тим більше, що позивач пропустив строк на звернення з позовом до суду.

В засіданні апеляційного суду представник відділення ФСС в м. Єнакієве за довіреністю Клименко Р.А. підтримала доводи скарги, просила про її задоволення, скасування судового рішення із ухваленням нового про відмову в задоволенні позову, а позивач ОСОБА_1. заперечував проти доводів скарги, просив про її відхилення, залишення рішення суду без зміни.

Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.

26.08.2008 року ОСОБА_1. звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, і зазначав, що висновком МСЕК від 4.03.2003 року у нього вперше з 4.03.2003 р. встановлено 35% втрати працездатності внаслідок професійного захворювання вібраційна хвороба - безстроково.

Погіршився стан його здоров'я, він відчуває фізичні та моральні страждання, змушений додавати зусиль для організації свого та своєї родини життя.

Тому просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь у відшкодування моральної шкоди 18375 грн.

Рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області від 30 вересня 2008 року позов задоволено частково, з відділення ФСС в м. Єнакієве на користь ОСОБА_1. стягнуто у відшкодування моральної шкоди 10500 грн.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав. 

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При розгляді цієї справи судом було встановлено, що внаслідок шкідливих умов праці позивачеві було завдано стійку втрату працездатності.

Висновком МСЕК від 4.03.2003 року в нього вперше з 4.03.2003 р. встановлено 35% втрати працездатності внаслідок професійного захворювання -вібраційної хвороби - безстроково (а. с. 5).

За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов правильного і обгрунтованого висновку щодо спричинення позивачеві внаслідок професійного захворювання моральних страждань.

При вирішенні питання щодо розміру спричиненої моральної шкоди судом враховано тяжкість та характер спричинених ним моральних страждань, їх тривалість, неможливість відновлення стану здоров'я та змушеність позивача постійно додавати зусиль для організації свого життя.

Конституційним Судом України в п. 4.1 рішення № 1-рп/2004 від 27 січня 2004 року визначено, що ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під

час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання.

У випадку втрати потерпілим працездатності він зазнає значно більше моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

У той же час, суд при вирішенні цього спору визначив розмір відшкодування шкоди значно меншим, ніж встановлений в ст. 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", і є гранічним для осіб, у яких не встановлено стійку втрату працездатності.

За таких обставин, немає підстав вважати, що визначаючи розмір відшкодування позивачеві моральної шкоди, суд не врахував межі достатньості та справедливості.

Та обставина, що позивачеві виплачено певну суму одноразової допомоги та сплачуються відповідачем щомісячні страхові суми у відшкодування шкоди, спричиненої здоров'ю, не впливають на правильність правових висновків суду, оскільки не мають жодного відношення до відшкодування моральної шкоди, спричиненої йому втратою працездатності.

Доводи скарги щодо припинення на час розгляду справи дії спеціальної норми закону, яка визначає порядок відшкодування позивачеві моральної шкоди, апеляційний суд не може прийняти до уваги, оскільки закон не має зворотної дії у часі.

До того ж згідно з п.3 ст. 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", висновок МСЕК про встановлення наявності чи відсутності спричинення моральної шкоди особам, у яких встановлено стійку втрату працездатності внаслідок шкідливих умов праці, не є обов'язковим, оскільки спричинення моральної шкоди в таких випадках є очевидним.

Тому не можна визнати спроможним і довод апеляційної скарги щодо відсутності по цій справі взагалі доказів спричинення позивачеві моральної шкоди стійким ушкодженням здоров'я на виробництві внаслідок шкідливих умов праці.

Не можна визнати спроможними і доводи скарги щодо пропуску
позивачем строку на звернення з позовом до суду, оскільки відповідно до
вимог ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу, що
випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків,
встановлених законом та на вимогу про відшкодування шкоди, завданої
каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я. ,

Не грунтуються на вимогах чинного законодавства доводи скарги щодо притягнення судом неналежного відповідача.

Відповідно до вимог ст. ст. 1167, 1187 ЦК України дійсно шкода, завдана джерелом підвищенної небезпеки, до яких віднесено і копальні,

відшкодовується особою, яка на відповідні правовій підставі володіє цим джерелом.

Разом з цим, відповідно до вимог вказаного Закону у визначений період державою було встановлено спеціальний порядок щодо, відшкодування шкоди, завданої здоров'ю потерпілого умовами виробництва - через відділення ФСС України.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень або неправильного
застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм
матеріального чи процесуального права, або невідповідності висновків суду
обставинам справи, або неправильної оцінки досліджених по справі доказів,
то підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення
немає. 

Керуючись ч. 1 ст. 218 , п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, п. 1 ч. 1 ст. 314 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

апеляційну скаргу відділення ФСС в м. Єнакієве відхилити, рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 30 вересня 2008 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.