Справа №22-1463/2009 Головуючий у 1 інстанції Жукова О.Є.
Категорія 52 Доповідач Жданова B.C.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2009 р.
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Голубинського А.М.
суддів Жданової B.C., Прокопчук Л.М.
при секретарі Володіній О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Калінінського районного суду м. Горлівки від 17 грудня 2008 р. в справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Донецька залізниця», Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 просить скасувати рішення Калінінського районного суду м. Горлівки від 17 грудня 2008 p.. яким залишено без задоволення його позов до Державного підприємства «Донецька залізниця» Державної адміністрації залізничного транспорту України, Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що фактично служба ревізій та контролю була виключена із складу ДП «Донецька залізниця» та підпорядкована Державній адміністрації «Укрзалізниця», тому він повинен бути переведений на посаду ревізора в Державну адміністрацію «Укрзалізниця» . Враховуючи те, що наказом від 24.10.2008 р. відділ ревізій знову включений до складу «Донецької залізниці» , його повинно бути поновлено на роботі. Вважаючи на наявність у нього спеціальної освіти, стажу, практичного досвіду йому повинно бути надано переважне право при переведенні. При його звільненні були допущені порушення, оскільки звільнення не було узгоджено з профспілковим комітетом підприємства і наказ підписано особою, яка не мала на це повноважень. Просить ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі та стягнути моральну шкоду в розмірі 30000 грн.
В судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги.
Представники відповідачів заперечували проти її доводів, вважаючи ухвалене рішення законним та обґрунтованим.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що позивач з 26.04.1998 р. по 14.03.2008 р. працював на ДП «Донецька залізниця». 28.04.2006 р. з позивачем укладено
контракт, що є строковим трудовим договором, терміном дії до 13.05.2009 року, в якому передбачено, що контракт може бути припинено з ініціативи роботодавця до закінчення його дії у разі звільнення за ст. ст. 40, 41 КЗпП України.
Згідно наказу Генерального директора Державної адміністрації залізничного транспорту «Укрзалізниця» №403-Ц від 14.08.2007 р. з метою удосконалення контрольно-ревізійної роботи на залізничному транспорті в Управліннях залізниць ліквідовано службу ревізій та контролю фінансово-господарської діяльності . На виконання зазначеного наказу начальником ДП «Донецька залізниця» №558/Н від 15.08.2007 р. було ліквідовано службу ревізій та контролю фінансово-господарської діяльності в ДП « Донецька залізниця».
Відповідно до даних наказів були внесені зміни до штатного розпису /Перелік №43/ Управління Донецької залізниці із затвердженням штату Управління «Донецької залізниці» у кількості 1258 одиниць і з 15.11.2007 р. із штатного розпису Управління виключено службу ревізій і контролю фінансово-господарської діяльності у кількості 14 осіб.
Позивач був ознайомлений зі вказаними наказами 13.09.2007 р. / а.с. 26 /та попереджений про наступне вивільнення / а.с. 55 /. Одночасно з попередженням про звільнення йому була запропонована робота контролера якості вагонного депо м. Донецьк, провідника вагонного депо, від яких він відмовився, про що складено акт від 13.09.2007 р.
Позивач також був ознайомлений із списком вакантних посад / перелік на 21 аркуші/, які мали місце на час його звільнення по ДП «Донецька залізниця», від яких він також відмовився.
Наказом №7б/НЗ -ос від 14.03.2008 р. ОСОБА_1. - ревізора відділу ревізій і контролю пасажирських поїздів служби ревізій та контролю фінансово- господарської діяльності, було звільнено з роботи у зв»язку зі скороченням чисельності штату згідно п. 1 ст.40 КЗпП України.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції повно, всебічно, об»єктивно дослідив надані сторонами докази по справі та дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність вимог позивача.
Згідно п.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Згідно з п.19 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 6.11.1992 р. « Про практику розгляду судами трудових спорів» розглядаючи трудові спори, пов»язані зі звільненням за п.1 ст. 40 КЗпП України суди зобов»язані з»ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва в праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано
власником або уповноваженим ним органом норм законодавства регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо зміни в організації виробництва і праці про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнений працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення».
Дослідивши всі надані докази по справі, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що на підприємстві відповідача ДП «Донецька залізниця» мали місце зміни в організації праці та дійсно відбулося скорочення штату працівників і при звільненні позивача відповідачем були виконані всі вимоги, передбачені ст. 49-2 КЗпП України.
Посилання позивача на те, що фактично відбулася реорганізація відділу ревізій і контролю, наказ №403-Ц не передбачає скорочення посад, тому від повинен бути переведений на роботу до Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця», є безпідставними і суперечать фактичним обставинам справи.
Судом першої інстанції встановлено, що позивача ОСОБА_1. було звільнено у зв»язку із скороченням чисельності штату, яке дійсно відбулося на підприємстві, що вбачається з наказів №403-Ц від 14.08.2007 p., №558/н від 15.08.2007 p., наказу про зміни у штатному розписі - Перелік №43 / а.с. 8-9/, штатного розпису Управління Донецької залізниці / а.с. 41-44 /.
ДП «Укрзалізниця» є самостійною юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки, керівник підприємства на свій розсуд здійснює прийом на роботу працівників. Дане підприємство не несе жодних зобов»язань щодо працевлаштування працівників, вивільнених з ДП « Донецька залізниця». Вимоги позивача про поновлення його на роботу на посаду ревізора в ДП «Укрзалізниця» є необгрунтованими.
Із наказів про реорганізацію підприємства, змін до штатного розписку вбачається, що був скорочений в цілому весь відділ ревізій і контролю пасажирських поїздів ДП «Донецька залізниця», тому посилання позивача на те, що він з урахуванням стажу, освіти та досвіду роботи має переважне право перед іншими працівниками залишитись на роботі або переважне право на працевлаштування в ДП «Укрзалізниця», є безпідставними.
Також не можна погодитись з доводами апеляційної скарги про те, що мали місце порушення при його звільненні, оскільки не було згоди профспілкового комітету на його звільнення та наказ підписано неповноважною особою.
Судом першої інстанції встановлено* що позивач на підставі власної заяви припинив своє членство в лавах профспілки, про що свідчать заява позивача та протокол засідання профспілкового комітету. Цей факт визнаний позивачем в судовому засіданні апеляційного суду. За таких підстав порушень ст. 43 КЗпП України, на які посилається позивач, не вбачається.
Наказ про звільнення позивача підписано заступником начальника залізниці з кадрів / а.с. 5 т. 1/, якому надано таке право відповідно до довіреності розділ 6 п.п.6.5. Статуту ДП «Донецька залізниця».
Не можна погодитись з доводами позивача про те, що він повинен бути поновлений на посаді у зв»язку з тим, що наказом №474-Ц з 24.10.2008 р. відділ ревізій та контролю пасажирських поїздів у кількості 18 осіб знову ведений до складу ДП «Донецька залізниця».
Чергова реорганізація структури підприємства, відповідно до якої в ДП « Донецька залізниця» знову створюється відділ ревізій , - питання поворотного прийняття на роботу, врегульоване ст.42-1 КзПП України, яке не є предметом розгляду за даним позовом.
Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.
Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 315 ЦПК України апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Калінінського районного суду м. Горівки від 17 грудня 2008 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути
оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня
набрання законної сили.