Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44

Рішення

Іменем України

"22" вересня 2011 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі: головуючого судді: Худякова A.M.,

суддів: Снітка С.О.,Борисюка P.M.,

при секретарі судового засідання Журавській О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі філії «Житомирське регіональне управління» ПАТ КБ «ПриватБанк» на рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 2 червня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі філії «Житомирське регіональне управління» ПАТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_2 про визнання недійсним договору,

встановила:

У грудні 2010 року ОСОБА_1 звернулась в суд із вказаним позовом. В обгрунтування вимог позивачка зазначала, що її чоловік ОСОБА_2 21.05.2008 року уклав з Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк».в особі філії «Житомирське регіональне управління» ПАТ КБ «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») кредитно-заставний договір про отримання кредиту в розмірі 15654,14 доларів США.

Посилаючись на те, що вказаний договір був укладений

без її відома та згоди, позивачка просила визнати його недійсним.

Справа № 22и/0690/1797/11 Головуючий в суді 1' ОСОБА_3 Ф.В.

Категорія 27 Доповідач Худяков A.M.

Рішенням Брусилівського районного суду Житомирської області від 2 червня 2011 року позов задоволено. Визнано недійсним кредитно-заставний договір №ZRLOAE000093835 від 21 травня 2008 року, укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 Вирішено питання про стягнення судових витрат.

У апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить постановлене рішення скасувати і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що згідно експертного висновку №1/344 від 12.05.2011 року підпис, розташований в графі "Підпис" розписки на зворотній стороні додатку №1 до кредитно-заставного договору №ZRLOAE000093835 від 21 травня 2008 року, укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2, виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.

З таким висновком суду не може погодитись колегія суддів, приймаючи до уваги наступне.

Відповідно до положень СТ.215 ЦК України та згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України в п.7 постанови №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", від 06.11.2009 року, правочин може бути визнаний недійсним лише на підставах, визначеним законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Такими підставами є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1-3,5 та б СТ.203 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.05.2008 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк» був укладений кредитно-заставний договір про надання грошових коштів в розмірі 15654, 14 доларів США (а.с.6-12).

Суд першої інстанції під час розгляду справи на порушення вимог статей 213 і 214 ЦПК України не повністю визначився з характером спірних правовідносин, зосередився лише на нормах закону, які передбачають недійсність угод, однак не звернув уваги на те, що ОСОБА_1 просила визнати недійсним кредитно-заставний договір, стороною якого вона не була, а лише оспорювала підпис в додатку, який не впливає на зобов'язання сторін договору.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечував, що вказаний кредитно- заставний договір був особисто ним підписаний, він усвідомлював всі наслідки угоди та погодився із всіма її умовами, отримавши кредитні кошти.

з

Вирішуючи спір, суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув, та помилково послався ст.65 СК України, яка на правовідносини, які склались між сторонами, не поширюється, оскільки за змістом кредитно-заставного договору, він був укладений ОСОБА_2 не в інтересах сім'ї, а в інтересах ПАТ КБ «ПриватБанк».

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність передбачених ст.203,215 ЦК України підстав для визнання договору недійсним, тому постановлене судом рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволення позову.

Керуючись ст.ст.303,304,307,309,314-316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі філії «Житомирське регіональне управління» ПАТ КБ «ПриватБанк» задовольнити.

Рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 2 червня 2011 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі філії «Житомирське регіональне управління» ПАТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_2 про визнання недійсним договору - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього ж дня на протязі двадцяти днів може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий (підпис)

Судці: (підписи)

Згідно: суддя апеляційного суду

Житомирської області ОСОБА_5