Справа № 4483 Головуючий у 1 інстанції Крупко О.Г.

Категорія 55 Доповідач Лук'янова С.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 серпня 2008 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Лоленко А.В. суддів Лук'янової С.В., Бабенка П.М.

при секретарі Проляпа О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відповідачки ОСОБА_1 на рішення Ворошиловського районного суду міста Донецька від 22 квітня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення позивачки і її представника, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд

встановив:

У вересні 2006 року позивачка звернулася в суд із зазначеним позовом. В

обгрунтування позову позивачка вказала, що 20 липня 2005 року між нею і відповідачкою був укладений договір про виготовлення і установку вікна у строк не пізніше 28 липня 2005 року; вартість замовлення складала 1722 грн. і цю суму вона заплатила 20 липня 2005 року. У порушення вимог договору відповідачка встановила москітну сітку лише 1 вересня 2005 року. Строк затримки виконання договору складає 35 днів. За умовами договору у разі прострочення виконання замовлення відповідачка зобов'язана сплатити 0,1% від суми договору за кожен день прострочки, тобто 60 грн. 27 коп.

2 серпня 2005 року вона направляла відповідачці претензію рекомендованим
листом, але відповідачка ухилилася від отримання цього листа; вартість поштового
відправлення 8 грн.

3 27 липня по 31 серпня 2005 року вона телефонувала відповідачці 9 раз; вартість
телефонних переговорів склала 2 грн. 45 коп.

Постійні психологічні і емоційні перевантаження призвели до погіршення стану її здоров'я, вона вимушена була звернутися за медичною допомогою; на лікування вона витратила 294 грн. 65 коп.

Тому позивачка просила стягнути з відповідачки вказані суми, а також 30 грн. -сплачені нею витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 395 грн. 37 коп.

Крім того, їй спричинена моральна шкода, у відшкодування якої вона просила стягнути п'ять тисяч гривень, оскільки як споживач вона має право на належну якість продукції і обслуговування, а зазначені обставини призвели до втрати нею нормальних

В судовому засіданні апеляційного суду позивачка і її представник не визнали апеляційну скаргу і просили залишити без змін рішення суду першої інстанції; відповідачка не з'явилася в судове засідання апеляційного суду, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується належною розпискою.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції в частині відшкодування моральної шкоди - скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову через наступне.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Відповідачка оскаржує рішення Ворошиловського районного суду міста Донецька від 22 квітня 2008 року в частині стягнення з неї на користь позивачки суми у відшкодування моральної шкоди і-витрат на інформаційно-технічне забезпеченім розгляду справи.

Матеріали справи (а.с.2-5) і пояснення сторін підтверджують, що своє право на відшкодування моральної шкоди позивачка пов'язує з порушенням її прав споживача на належну якість продукції і належне обслуговування.

Задовольняючи позов в частині відшкодування позивачці моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка тривалий час не мала можливості користуватися москітною сіткою; це викликало у літній період року незручності, позивачка була змушена для захисту своїх прав споживача докладати додаткові зусилля, витрачати час на спілкування з представниками відповідачки з цього приводу, чекати виконання оплаченої послуги понад строк, встановлений договором; все це викликало у позивачки душевні страждання. Але задовольняючи позов в частині відшкодування моральної шкоди на підставі ст.24 Закону України „Про захист прав споживачів" (в редакції, яка була чинною на час виникнення між сторонами спірних правовідносин), суд першої інстанції не звернув уваги на наступне.

Згідно абзацу 7 ч.1 ст.3 Закону України „Про захист прав споживачів", редакція якого діяла на час виникнення спірних правовідносин, споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної небезпечними для життя і здоров'я людей товарами (роботами, послугами) у випадках, передбачених законодавством. Судом першої інстанції не було встановлено, що порушенням відповідачкою строку встановлення москітної сітки на вікно, була завдана будь-яка шкода здоров'ю позивачки. За таких обставин у суду не було правових підстав для стягнення на користь позивачки компенсації у відшкодування моральної шкоди.

Згідно п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування судом норм матеріального або процесуального права; норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосований закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню (ч.2 ст.309 ЦПК України).

Враховуючи викладене в сукупності, апеляційний суд прийшов до висновку про скасування рішення суду першої інстанції в частині відшкодування моральної шкоди і ухвалення в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди.

У відповідності до вимог ст.81 ЦПК України, постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів" від 21 грудня 2005 року №1258 (далі Постанова) при зверненні до суду з позовною заявою сплачуються витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (п.2 Постанови); якщо позовна заява

життєвих зв'язків, моральних страждань, погіршення її здоров'я, необхідності докладати додаткові зусилля для організації свого-життя (а.с.2-5).

Рішенням Ворошиловського районного суду міста Донецька від 22 квітня 2008 року позов задоволений частково і з відповідачки на користь позивачки стягнуто: 60 грн. 27 коп. - 0,1% від суми договору за кожен день прострочки; 8 грн. - поштові витрати; 2 грн. 45 коп. - витрати на телефонні переговори; 800 грн. - у відшкодування моральної шкоди; 30 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи; позивачці відмовлено у задоволенні позову про стягнення 294 грн. 65 коп. - витрати на лікування (а.с. 121-123).

Цим рішенням встановлено, що 20 липня 2005 року між сторонами був укладений договір, за яким відповідачка зобов'язалася провести заміри віконних отворів і за цими розмірами виготовити, доставити вікна; вартість замовлення складає 1722 грн. (віконний блок, відлив, москітна сітка, монтаж, демонтаж).

20 липня 2005 року позивачка повністю оплатила вартість замовлення. Строк виконання замовлення з 20 по 27 липня 2005 року, але не пізніше 28 липня 2005 року.

Вартість москітної сітки, яка входила у вартість замовлення, складає 265 грн.; ця сітка була встановлена лише 1 вересня 2005 року, тобто з вини відповідачки відбулася прострочка виконання замовлення на 35 днів. Тому у відповідності до умов договору з відповідачки на користь позивачки підлягає стягненню 0,1% за кожен день прострочки від суми договору - 60 грн. 27 коп.

Вартість поштових витрат (8 грн.) та телефонних переговорів з відповідачкою (2 грн. 45 коп.) підлягають стягненню з відповідачки на користь позивачки, оскільки підтверджуються документально.

Суд прийшов до висновку про те, що позов в частині стягнення 294 грн. 65 коп. -витрат на лікування позивачки, задоволенню не підлягає, оскільки відсутній причинно-наслідковий зв'язок між загостренням захворювання у позивачки і невиконанням відповідачкою договору в частині встановлення москітної сітки.

Суд взяв до уваги, що позивачка тривалий час не мала можливості користуватися москітною сіткою; це викликало у літній період року незручності, позивачка була змушена для захисту своїх прав споживача докладати додаткові зусилля, витрачати час на спілкування з представниками відповідачки з цього приводу, чекати виконання оплаченої послуги понад строк, встановлений договором; все це викликало у позивачки душевні страждання. З урахуванням характеру порушення прав позивачки, глибини душевних страждань, їх тривалості, суд визначив у відшкодування моральної шкоди 800 грн. (а.с.121-123).

В апеляційній скарзі відповідачка ставить питання про скасування рішення Ворошиловського районного суду міста Донецька від 22 квітня 2008 року в частині задоволення позову про стягнення суми у відшкодування моральної шкоди і стягнення витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи через його незаконність і необґрунтованість (а.с. 130-131).

Оскільки позов задоволений частково, то суд повинен був вирішити питання про стягнення з відповідачки витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (30 грн.) пропорційно до розміру задоволеного позову, а не покладати на відповідачку відшкодування позивачці всієї суми.

Стягнення на користь позивачки 800 грн. у відшкодування моральної шкоди не відповідає вимогам чинного законодавства. Тому ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди і покласти на відповідачку витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи пропорційно розміру задоволеного позову.

містить одночасно вимоги, які належать до різних категорій справ і для яких передбачено різний розмір витрат, їх оплата здійснюється за справою з найбільшим розміром (п.5 Постанови). Таким чином, судові витрати у вигляді витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи визначені у твердій грошовій сумі, розмір якої залежить від категорії справи. Позивачка звернулася в суд з позовами майнового і немайнового характеру (а.с.2-5). Тому у відповідності до вимог п.1 Розміру витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а не позовних вимог), затвердженого Постановою, при зверненні до суду позивачка сплатила 30 грн. Позовні вимоги позивачки частково задоволені.

Враховуючи викладене, апеляційний суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в частині зменшення розміру витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.4, 316 ЦПК України, апеляційний суд

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 частково задовольнити.

Рішення Ворошиловського районного суду міста Донецька від 22 квітня 2008 року скасувати в частині задоволення позову про відшкодування моральної шкоди.

Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині рішення Ворошиловського районного суду міста Донецька від 22 квітня 2008 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку шляхом подання скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.