Справа № 22ц-889/2009 Головуючий у 1 інстанції Завгороднього Є.П.
Категорія -19 Доповідач Ігнатова Л.Є.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 березня 2009 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючої судді: Краснощокової Н.С, суддів: Ігнатової Л.Є., Маширо О.П., при секретарі: Лєдовській О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою закритого акціонерного товариства „Український мобільний зв"язок" на рішення Гірницького районного суду м. Макіївки від 11 листопада 2008 року по справі за позовом закритого акціонерного товариства „Український мобільний зв"язок" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, договірної санкції за надані послуги мобільного зв»язку ,-
встановив:
Закрите акціонерне товариство „Український мобільний зв"язок" звернулось до апеляційного суду із скаргою на рішення місцевого суду, яким позовні вимоги задоволені частково та на їх користь з ОСОБА_1 стягнута заборгованість за надану послугу мобільного зв"язку в розмірі 97,88 грн., договірну санкцію в розмірі 450 грн., а також судові витрати - 81 грн., а всього - 628,88 грн.
Позов в частині стягнення договірної санкції в розмірі 481,60 грн. суд залишив без задоволення.
Представник позивача просить рішення суду в частині стягнення договірної санкції в розмірі 450 грн. скасувати та ухвалити нове, яким стягнути з відповідачки на їх користь договірну санкцію в розмірі 931,60 грн., посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи.
А саме суд прийшов до неправильного висновку, що позивач просить стягнути неустойку (штраф, пеню), але в позовній заяві мова йде про стягнення договірної санкції. Відповідно до п. 1.3 додаткової угоди до договору про надання послуг мобільного зв»язку, укладеного між сторонами,
мова йде про договірну санкцію і ця договірна санкція встановлена на підставі п.2 ст. 546 ЦК України.
Крім того, суд неправильно застосував норми матеріального права, а саме ст. 551 ЦК України і безпідставно зменшив розмір договірної санкції.
Заслухавши доповідача, пояснення відповідачки, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено, що між позивачем та відповідачкою 13.04.2007 року був укладений договір №' 1.11602134 та додаткова угода до зазначеного договору, яким був встановлений строк дії договору - 365 календарних днів з дня підписання додаткової угоди.
Відповідно до умов договору, відповідачка зобов"язана вчасно оплачувати рахунки за надані послуги, а також плату за утримання номера в мережі телефонного зв»язку ЗАТ «УМС» по всім телефонам, зареєстрованим на її особистому рахунку. Плата за утримання номеру вноситься і в тому разі, якщо надання послуг призупинені за несплату попередніх рахунків чи за заявою абонента.
Відповідачка перестала оплачувати рахунки ЗАТ «УМС» з 01.08.2007 року. Тобто не сплатила рахунки від: 01.08.2007 року, 01.09.2007 року, 01.10.2007 р та 01.11.2007 року на загальну суму 97,88 грн.
Пунктом 1.3 додаткової угоди передбачена відповідальність відповідача у вигляді сплати договірної санкції в розмірі 2,74 грн. за кожний день, що залишився до закінчення терміну дії основного договору у випадку його розірвання з ініціативи позивача за несплату відповідачем рахунків, що виставляють щомісячно.
Оскільки відповідачка рахунки, що виставляв позивач, не сплачувала, позивач з цих підстав, згідно умов договору призупиняв надання послуг, а в подальшому в односторонньому порядку припинив дію договору. У зв"язку з чим позивач просить стягнути з Джалілової суму боргу в розмірі 97,88 грн. та договірну санкцію у розмірі 931,60 грн. та суму судового збору в розмірі 51 грн., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи у розмірі 30 грн.
Задовольняючи позовні вимоги частково в частині договірної санкції за невиконання зобов»язання і стягуючи з відповідачки на користь позивача замість 931,60 грн. лише 450 грн., суд виходив із того, що позивач порушив встановлений порядок розірвання договору.
Між тим з таким висновком суду не можна погодитися.
Згідно вимог ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов"язання.
Як вбачається з п.1.1 Додаткової угоди, укладеної між сторонами 13.04.2007 року (а.с.8) забезпеченням виконання зобов'язання Абонента перед УМС не відмовлятись від Основного договору та/або від цієї Додаткової угоди, є договірна санкція, встановлена на підставі ст. 546 ЦК України. Ця санкція застосовується в разі, коли дія Основного договору достроково припиняється на підставі п.5.2 Основного договору в зв"язку з несплатою Абонентом наданих йому послуг зв"язку. Абонент несе відповідальність у вигляді сплати на користь позивача договірної санкції в розмірі 2,74 грн. за кожен день, що залишився до закінчення терміну дії цієї Додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення дії.
Пунктом 5.2 основного Договору передбачено, що дія Договору припиняється, якщо Абонент має несплачені рахунки і не погасив наявну заборгованість протягом одного місяця після відправлення йому письмового повідомлення, а також у випадках, передбачених Правилами користування мережами мобільного зв"язку УМС.(а.с.6-7)
Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до вимог п. 5.2. основного договору, листом-попередженням від 17.09.2007 року відповідачка була повідомлена позивачем, що на 17.09.2007 року вона має заборгованість по особистому рахунку № 1.11602134, яка складає 28,40 грн. і що надання послуг їй тимчасово призупинено. Також попереджена, що в разі несплати заборгованості та платежів за поточний місяць, позивач буде вимушений повністю відключити номер телефону та вжити заходів по примусовому стягненню заборгованості. Повідомлена, що згідно з п. 5.2. договору „Про надання послуг зв"язку", дія цього договору буде припинена.
Таке повідомлення Джаліловій Л.І. було відправлене позивачем рекомендованою кореспонденцією 23.09.2007 року, про що свідчить наданий позивачем список №039150288004 згрупованих рекомендованих відправлень.
Крім того, 07.12.2007 року на адресу відповідачки була направлена претензія на суму 1029,48 грн. у зв"язку з несплатою нею наданих ЗАТ „УМС" послуг до 06.12.2007 року. При цьому було зазначено, що згідно з договором та на підставі ст. 546 ЦК України в зв"язку з порушенням договірних зобов'язань їй нарахована договірна санкція в розмірі 931,60 грн. і запропоновано терміново погасити прострочену заборгованість. Попереджена, що у випадку несплати, стягнення заборгованості буде здійснюватись у судовому порядку.
Ця претензія була також направлена відповідачці рекомендованою кореспонденцією 13.12.2007 року, про що свідчить наданий позивачем список № 039150324364.
З наведеного вбачається, що дійсно існував факт письмового попередження відповідачки про наявність у неї заборгованості та про
можливість припинення дії договору у разі її непогашенням, та факт відправки листа претензії" після розірвання договору позивачем в однобічному порядку.
Той факт, що відповідачці письмові попередження і претензії направлялись підтверджується поштовими реєстрами.
Однак суд першої інстанції неповно з"ясував вказані обставини, ,які мають значення для справи, що й призвело до не правильного вирішення цієї справи.
Тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а вимоги
позивача задоволенню.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не виконала умови договору та додаткової угоди, укладені між сторонами 13.04.2007 року. У зв"язку з невиконанням договору їй нарахований штраф в розмірі 931,60 грн., який підлягає стягненню на користь позивача. Про заборгованість та про необхідність її сплати, а також про застосування до відповідачки договірної санкції, остання була попереджена позивачем своєчасно.
При цьому, слід звернути увагу, що вимоги передбачені ч.3 ст. 551 ЦК України, можуть застосовуватися лише відносно неустойки (штрафу, пені).
В даному випадку до відповідачки застосовувались договірні санкції, передбачені ч.2 ст. 546 ЦК України.
А оскільки зменшення розміру договірних санкцій не передбачено ст. 551 ЦК України, то дії суду відносно зменшення договірних санкцій є помилковими.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає необхідним рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідачки на користь позивача договірної санкції в розмірі 450 грн. та в частині залишення позову про стягнення договірної санкції в розмірі 481.60 грн. без задоволення -скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь З AT «Український мобільний зв»язок» договірну санкцію в розмірі 931, 60 грн.
В іншій частині рішення залишити без зміни.
Керуючись ст.ст. 309, 313-314, 316 ЦПК України, апеляційний суд,-
Вирішив: '
Апеляційну скаргу З AT „Український мобільний зв"язок"
задовольнити.
Рішення Гірницького районного суду м. Макіївки від 11 листопада 2008 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «Український мобільний зв»язок» договірної санкції в сумі 450 грн. та в
частині залишення позову про стягнення договірної санкції в сумі 481,60 грн. без задоволення - скасувати.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «Український мобільний зв»язок» договірні санкції в розмірі 931,60 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без зміни.
Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.