Справа № 22-ц-1129/2009 р. Головуючий у 1 інстанції - Мілєйко Є.Д.

Категорія - 24 Доповідач - Будулуца М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

З березня 2009 року Апеляційний суд Донецької області

в складі:

Головуюча - суддя - Новодворська О.І., судді - Будулуца М.С., Барсукова О.І., секретар - Алексеева Г.Є., розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 12 грудня 2008 року по справі за позовом Закритого акціонерного товариства „Горлівськтепломережа" (далі - ЗАТ „Горлівськтепломережа") до ОСОБА_1 про розірвання договору реструктуризації, стягнення заборгованості і пені за послуги з теплопостачання, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 12 грудня 2008 р. задоволено позов ЗАТ „Горлівськтепломережа", розірвано договір про реструктуризацію заборгованості за послуги з теплопостачання № 7110257 від 31 жовтня 2003 року, укладений між позивачем і відповідачем. З відповідача на користь позивача стягнута заборгованість за теплопостачання у сумі 4612 грн. 07 коп. і пеня в розмірі 17 грн.74 коп. а також судові витрати - на користь держави.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду щодо стягнення заборгованості за теплопостачання з тих підстав, що рішення суду не відповідає нормам матеріального і процесуального права, оскільки позивач не довів заборгованість за теплопостачання. При визначені розміру заборгованості суд не врахував його сімейний стан, а саме: наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, а також того, що він неодноразово звертався до різних органів з заявою про розірвання договору з теплопостачання. Договір про реструктуризацію боргів він не укладав з позивачем і його не підписував. З цих підстав просив ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову про стягнення заборгованості за теплопостачання в розмірі 4612 грн.07 коп.

В іншій частині рішення апелянтом не оскаржується.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити.

Представники ЗАТ „Горлівськтепломережа" - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заперечували проти доводів апеляційної скарги, вважали їх необгрунтованими і просили рішення суду залишити без змін. Останній посилався на ті обставини, що відповідач має на руках другий екземпляр договору про реструктуризацію заборгованості за теплопостачання від 31 жовтня 2003року, укладеного між ним і позивачем, раніше проти підпису договору і його існування ОСОБА_1 не

заперечував та з зустрічним позовом про визнання його недійсним до суду не звертався.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд вважає за необхідне скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержання норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позов про стягнення заборгованості за теплопостачання, суд першої інстанції виходив з того, що позивач фактично надає відповідачу послуги з теплопостачання, але останній не проводить його оплату і має заборгованість за теплопостачання на загальну суму 4612 грн.07 коп. та пені в розмірі 17 грн.74 коп.

При цьому суд прийняв до уваги, що відповідач і позивач уклали договір про реструктуризацію заборгованості за послуги з теплопостачання, в якому передбачено зобов'язання ОСОБА_1 сплатити суми щомісячного платежу реструктуризовано'! заборгованості та щомісячного поточного платежу за послуги з теплопостачання і пені в розмірі 0,01 відсотка від суми простроченого платежу, встановленого цим договором, що передбачено пунктами 1, 4, 9, 11, 12 вказаного договору (а. с. 6).

Це не суперечить і вимогам цивільного законодавства, а саме ст.ст.526,611 ЦК України та Закону України «Про ресткутуризацію заборгованості по квартирній платі, платі за житлово-комунальній послуги, спожиті газ та електроенергію» від 20 лютого 2003 року № 554-У1 щодо обов'язку громадян забезпечити своєчасну сплату поточних платежів та погашення реструктуризованого боргу за послуги з теплопостачання.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає нормам матеріального права. Розмір заборгованості за послуги з теплопостачання і пені підтверджується наданими позивачем розрахунками згідно особистого рахунку відповідача ( а. с 2-3).

Виходячи із цього, місцевий суд зробив вірний розрахунок нарахувань і оплати відповідачем за послуги з теплопостачання і пені, правильно визначив дійсний розмір їх заборгованості, з врахуванням укладеного договору про реструктуризацію заборгованості за послуги з теплопостачання.

Апеляційний суд враховує, що з зустрічним позовом про визнання недійсним договору про реструктуризацію заборгованості за теплопостачання від 31 жовтня 2003року відповідач до суду не звертався, належних доказів відсутності його підпису на договорі - суду не надав, а тому відхиляє твердження апелянта про те, що зазначений договір він не підписував.

Доводи апелянта про те, що місцевий суд мав врахувати майновий та сімейний стан відповідача при стягненні заборгованості за теплопостачання є необгрунтованими та такими, що не відповідають вимогам закону.

Апеляційний суд також не приймає до уваги і твердження апелянта про те, що він не є споживачем послуг з теплопостачання та не повинен сплачувати вказані послуги, оскільки це суперечить встановленим обставинам справи відносно фактичного отримання відповідачем вказаних послуг. Доказів того, що він не є споживачем послуг з теплопостачання, відповідачем суду не надано.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В іншій частині рішення місцевого суду не оскаржується.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.308 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ;

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 12 грудня 2008 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржене протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.