Цивільна справа № 2-5697/09 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 квітня 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді: Волошина В.О.
при секретарі: Ремішевській ОМ.
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
8 лютому 2009р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що між нею та відповідачем 23 серпня 2006р. було зареєстровано шлюб в Відділі реєстрації актів цивільного стану Шевченківського РУЮ у м. Києві, про що було зроблено актовий запис № 921.
Подружнє життя у них не склалося через відсутність взаєморозуміння в поглядах на сімейне життя, несумісності характерів, в результаті чого між ними стали часто виникати сварки і конфлікти при вирішенні кожного побутового питання, які призвели до того, що між ними втрачені почуття любові та поваги. Спільне господарство сторонами не ведеться з квітня 2008р., шлюбно-сімейних відносин не підтримують. Подальше спільне життя між сторонами і збереження шлюбу не можливе та суперечить їх інтересам.
В судовому засіданні позивачка підтримала позов з викладених в ньому підстав та просила суд його задовольнити. Відповідач не заперечував проти задоволення позову.
Заслухавши пояснення сторін, повно та всебічно дослідивши і оцінивши обставини по справі, надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 23 серпня 2006р. (а.с. 6).
Судом встановлено, що між сторонами склались неприязні стосунки, які негативно впливають, як на позивачку, так і на відповідача. З квітня 2008р. позивачка та відповідач не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбних стосунків, сторони неодноразово намагалися зберегти шлюб, проте на теперішній час і позивачка, і відповідач зазначають, що подальше збереження шлюбу неможливе. Майновий спір між сторонами відсутній.
Згідно з ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
У відповідності зч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з ст. 111 СК України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
В судовому засіданні сторони зазначали, що примирення неможливе та не відбудеться, оскільки сторони проживають окремо.
Частиною 2 ст. 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що шлюб між сторонами носить формальний характер, збереження їх сім'ї є неможливим, а тому є усі підстави для розірвання шлюбу, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам.
Витрати по реєстрації розірвання шлюбу покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 61, 88, 179, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 294 Цивільного процесуального кодексу України; ст. ст. 104, 110 - 112 Сімейного кодексу України, суд -
вирішив:
Позов позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований 23 серпня 2006р. в Відділі реєстрації актів цивільного стану Шевченківського РУЮ у м. Києві, актовий запис № 921 (свідоцтво про одруження І-БК № 039031) - розірвати.
При реєстрації розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито в розмірі 17,0 /сімнадцять/ грн., ОСОБА_1 від сплати державного мита звільнити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів з моменту проголошення рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано.