Судове рішення #6886609

Справа №22-3141/2009 Головуючий у 1 інстанції Діденко C.O.

Категорія 23 доповідач Жданова B.C.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2009 року м.Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Голубинського A.M.

суддів Жданової B.C., Прокопчук Л.М.

при секретарі Володіній О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу сільськогосподарського
товариства з обмеженою відповідальністю «Святогорівське» на рішення Добропільського
місьрайонного суду від 23 грудня 2008 року в справі за позовом сільськогосподарського
товариства з обмеженою відповідальністю «Святогорівське» до ОСОБА_1 про
визнання незаконними дій та зобов»язання виконувати умови договору, відшкодування
матеріальної та моральної шкоди; за позовом ОСОБА_1 до

сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Святогорівське» про захист права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Добропільського міськрайонного суду від 23.12.2008 року

сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю /СТОВ/ «Святогорівське» відмовлено в позові до ОСОБА_1 про визнання дій по односторонньому розірванню договору оренди незаконними та зобов»язання виконувати умови договору, відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до СТОВ «Святогорівське» про захист права власності задоволені . Дії СТОВ «Святогорівське» щодо утримання земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1, визнані незаконними, СТОВ «Святогорівське» зобов»язано звільнити земельну ділянку, яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку від 3.09.2008 року та покладено зобов»язання не чинити перешкод власнику ОСОБА_1 в користуванні належною їй земельною ділянкою. Стягнуто на її" користь судові витрати 7,50 грн та витрати на правову допомогу 200 грн.

СТОВ «Святогорівське» , посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права , просить скасувати ухвалене рішення. В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначає на те, що строк дії договору оренди землі , який укладений між сторонами 3.01.2006 року строком на п»ять років, не закінчився і його припинення в односторонньому порядку не можливе. СТОВ «Святогорівське» виконало всі умови укладеного договору і підстав для його припинення не було. На думку позивача отримання ОСОБА_1 державного акта на право власності на земельну ділянку є підставою для переукладання договору оренди землі на попередніх умовах і його зміна чи розірвання можливе лише за згодою сторін.

Посилається на те, що, уклавши договір оренди, власник земельної ділянки на свій розсуд розпорядився нею і протягом встановленого строку повинен виконувати умови договору та перешкоджати орендарю в користуванні земельною ділянкою. Просить ухвалити нове рішення, яким ОСОБА_1 відмовити в позові, а позовні вимоги СТОВ «Святорогівське» задовольнити в повному обсязі.

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що 3.01.2006 року між сторонами укладено договір оренди земельної частки /паю/, відповідно до якого власник земельного паю ОСОБА_1 /орендодавець/ передала СТОВ «Святогорівське» / орендарю/ земельну частку /пай/ для сільськогосподарських потреб строком на п»ять років, з закінченням терміну 31.12.2010 року. Договір може бути припинено за взаємною згодою сторін, орендодавець зберігає всі права по розпорядженню земельною часткою /паєм/

Згідно розпорядження Добропільської райдержадміністрації №362 від 18.08.2008 року ОСОБА_1 виділено земельну ділянку в натурі та видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 6.9427 га в межах згідно з планом на території Святогорівської селищної ради Добропільського району Донецької області Державний акт зареєстровано 3.09.2008 року , кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1

Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення відповідача і його представника , дослідивши матеріали цивільної справи , перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав .

Відповідно до ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п.17 розділу X «Перехідних положень « Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку /пай/, отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки /паю/ в натурі /на місцевості/ відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку /пай/ є дійсними до виділення власникам земельних часток /паїв / у натурі / на місцевості/ земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

З матеріалів справи вбачається, що договір оренди між сторонами укладено 3.01.2006 року. На час укладання зазначеного договору ОСОБА_1 була власником сертифікату на право на земельну частку /пай/.

З моменту отримання ОСОБА_1 державного акту на землю, вона набрала статус власника земельної ділянки, змінився предмет оренди та статус сторін по договору оренди. Переукладання договору оренди можливо тільки за згодою сторін, а власник земельної ділянки ОСОБА_1 своєї згоди на переукладання договору не давала.

Враховуючи те, що орендар відмовився припинити користування земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_1 - орендодавцю, суд першої інстанції дійшов обгунтованого висновку про захист її прав , а саме визнав дії СТОВ «Святогорівське» по утриманню земельної ділянки , яка належить ОСОБА_1, неправомірними та зобов»язав сільськогосподарське товариство не чинити перешкод у користуванні власником своєю земельною ділянкою .

Стаття 31 Закону України «Про оренду землі» передбачає право сторін на переукладання договору оренди і не може бути примусом для власника земельної ділянки.

Висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та узгоджуються з нормами матеріального закону, які регулюють спірні правовідносини.

Суд першої інстанції зробив вірний висновок про те, що дії орендаря щодо утримування земельної ділянки перешкоджають власнику володіти, користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою, що суперечить вимогам ст. 373 ЦК України.

Дії ОСОБА_1 по відновленню свого права на користування належною їй земельною ділянкою є правомірними, їх не можна вважати такими, що порушують умови договору оренди та права орендаря.

Оскільки судом першої інстанції не встановлений факт порушення ОСОБА_1 умов договору оренди, то підстав для стягнення збитків у відповідності до ст. 623 ЦК України, на які посилалося СТОВ « Святогорівське « в позовній заяві, не вбачається.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.

Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307,308, 315 ЦПК України апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Святогорівське» відхилити.

Рішення Добропільського міськрайонного суду від 23 грудня 2008 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути
оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту
набрання законної сили.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація